Постанова

від 29.10.2007 по справі 11198-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11198-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.10.2007Справа №2-7/11198-2007А

За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» (95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7, ідентифікаційний код 24301918)

До відповідача:  Державної податкової інспекції в м. Феодосії (98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-в)

Про скасування податкових повідомлень-рішень.

 Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний    

                                                      Секретар судового засідання В. Є. Євген'єва

представники:

Від позивача –  Фіцева Н. О., предст., дов. №7/221 від 27.08.2007 р.

Від відповідача  –  Котов А. П., нач. юр. відд., дов. №35 від 20.07.2007 р.

   Суть адміністративної  справи:

 Державне підприємство Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Феодосії про нарахування штрафних (фінансових) санкцій №0000602303 від 21.02.2007 р. та №0000602303 від 04.04.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем був зроблений необґрунтований  висновок про неправомірне оформлення розрахункових операцій за надані послуги з ремонту та виготовлення швейних виробів в ательє позивача без РРО, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Позивач зазначає, що оскільки в ательє, перевірка якого здійснювалася відповідачем, надаються послуги по виготовленню швейних виробів, розрахунки за які здійснювалися з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» не порушувало вимог чинного податкового законодавства України, позаяк правомірно здійснювало розрахунки без застосування РРО. Крім того, позивач вважає неправомірним висновок ДПІ в м. Феодосії про порушення ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» п. 1. ст. 3 вищевказаного Закону, оскільки вказана норма закону регулює порядок проведення розрахунків із застосуванням РРО, але не встановлює порядок здійснення розрахунків без РРО, передбачений статтею 9 Закону, на підставі якої позивачем і надавалися послуги. Крім того, ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» в обґрунтування своїх вимог посилається на відсутність в акті перевірки детальної інформації про вчинені позивачем порушення, що ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» розцінює як недотримання ДПІ в м. Феодосії Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань отримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 р.

 Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених в запереченнях на позов.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України вирішення спорів фізичних та юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень віднесено до компетенції адміністративних судів. Згідно з ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки. Отже, спори щодо оскарження рішень органів державної податкової служби в Україні підсудні окружним адміністративним судам. Проте, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, в контексті зазначеного пункту слід виходити з підвідомчості відповідних справ господарським судам, як вона визначалась Господарським процесуальним кодексом України на дату набрання чинності КАС України. Зазначена позиція викладена в листі Верховного суду України від 30.03.2007 р. та в листі Вищого господарського суду України №01-14/195 від 02.04.2007 р. Таким чином, спори щодо оскарження рішень податкових органів підлягають розгляду господарськими судами України в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                            встановив:

З 01.12.2006 р. по 14.12.2006 р. Державною податковою інспекцією в м. Феодосії була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Військового торгу №97 м. Феодосії – філії Кримського управління військової торгівлі Міністерства Оборони України за період з 01.11.2005 р. по 30.06.2006 р., за результатом якої був складений акт №1629/23-2/22999027 від 19.12.2006 р.

На підставі матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією в м. Феодосії було винесено податкове повідомлення-рішення №0000602303 від 21.02.2003 р., яким до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у сумі 161556,65 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 5 Закону України № 2181-111 від 21.12.2000 р. до Державної податкової адміністрації в АР Крим, розглянувши яку ДПА в АРК рішенням №54 від 01.03.2007 р. залишило скаргу ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000602303 від 21.02.2003 р., - без змін. Після цього, на адресу позивача було спрямовано податкове повідомлення-рішення №0000602303 від 04.04.2007 р., яким сума штрафних санкцій була визначена в тому самому розмірі на тих самих підставах.

Як вбачається з акту перевірки №1629/23-2/22999027 від 19.12.2006 р., підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про порушення ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки розрахунки за готівкові кошти у господарській одиниці – ательє №1, розташованого за адресою: м. Феодосія, вул. Назукіна, 1, проводилися за період з 05.08.2005 р. по 30.06.2006 р. без застосування реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій. Так, відповідачем зазначено, що РРО ЕРА 101.08 зав. №9879, реєстр. №0111001056, зареєстрований на ательє №1, знятий з обліку в ДПІ  в м. Феодосії 19.09.2005 р., останній запис у КУРО за №0111001056р/9, у розділі №2 «облік руху наявних сум і розрахунків» зроблений 12.07.2005 р., останній фіскальний звітний чек роздрукований за №0185 04.08.2005 р. Розрахунки за готівкові кошти за період з 05.08.2005 р. по 30.06.2006 р. в ательє №1 проводилися з оформленням прибуткових касовихордерів і видачею відповідних квитанцій на суму 32445,33 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Керуючись вказаною нормою права, позивачем було здійснено нарахування штрафних санкцій у розмірі 160876,65 грн., що дорівнює п'ятикратному розміру вартості товарів наданих послуг, на які виявлено невідповідність (32175,33 грн. х 5).

Проте, суд не може погодитися з правомірністю вказаних висновків відповідача з наступних підстав.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

В листі №7644/6/23-7019 від 09.08.2007 р. Державна податкова адміністрація України повідомила, що норми пункту 1 статті 9 Закону можуть застосовуватись <...> при наданні послуг, за умови проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. У разі недотримання цієї умови, необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в охоплений перівіркою період (з 01.11.2005 р. по 30.06.2006 р.) ательє №1, розташоване за адресою: м. Феодосія, вул. Назукіна, 1, здійснювало виготовлення швейних виробів за індівідуальним замовленням.

Згідно з Галузевим класифікатором "Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування" (ГК 201-01-2001), затвердженим Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №51 від 19.02.2002 р., виготовлення швейних виробів за  індівідуальним замовленням є послугою та відноситься до категорії «Послуги та продукція у сфері побутового обслуговування».

Отже, оскільки позивачем надавалися саме послуги з виготовлення швейних виробів, розрахунки зі споживачами здійснювалися за допомогою прибуткових та видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, що відповідає положенням п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Факт надання послуг з оформленням відповідних документів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів, касової книги та не заперечується відповідачем по суті.

Судом не можуть бути визнані обгрунтованими посилання ДПІ в м. Феодосії на те, що сама назва позивача свідчить про віднесення його до підприємств торгівлі, що, в свою чергу, виключає правомірність застосування п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Так, з цього приводу суду зазначає, що чинним законодавством України не передбачено віднесення підприємств до сфери торгівлі лише виходячи з їх назви, а лише назва позивача – Державне підприємство Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» не забороняє йому надавати послуги в сфері побутового обслуговування населення. Більш того, не містить заборони на надання таких послуг і статут позивача, а згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Не можуть бути прийняті судом до уваги також твердження відповідача про те, що раніше ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» проводило розрахунки з клієнтами в ательє №1 із застосуванням РРО «Эра» №0111001056, оскільки чинним законодавством України не передбачений обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій лише у зв'язку з тим, що вони використовували їх раніше.

За таких обставин, дії Державної податкової інспекції в м. Феодосії по застосуванню до ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 160876,65 грн. не відповідають положенням чинного податкового законодавства України.

У той же час, під час проведення перевірки відповідачем також був встановлений факт порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” – у кафе «Марс» 10.11.2005 р. не виконий щоденний друк фіскальних звітних чеків на РРО Ера 201, зав. №ЕД 00011341, реєстр. №0111004982.

Так, п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідальність за порушення вказаного обов'язку встановлена пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону – у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вказаного положення відповідачем спірними податковими повідомленнями-рішеннями були застосовані до ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн. (17 грн. х 20).

Також, ДПІ в м. Феодосії в ході проведення перевірки було встановлено, що в порушення вимог статей 5 та 8 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в кафе «Марс» була використана розрахункова квитанція за №241903 АААП, на суму 3,00 грн., однак дана операція проведена без застосування книги обліку розрахункових операцій.

Відповідно до статті 5 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. У разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, облік цих операцій та формування розрахункових документів здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно зі статтею 8 вищевказаного Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.

Пунктом 3 частини 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись вказаною нормою, відповідачем спірними податковими повідомленнями-рішеннями були застосовані до ДП МОУ «Кримське управління військової торгівлі» штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн. (17 грн. х 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, позивач не надав суду доказів неправомірності дій ДПІ в м. Феодосії відносно нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, виявлені ним в ході проведення перевірки кафе «Марс». Більш того, факт наявності виявлених порушень не заперечується позивачем по суті.

Таким чином, оскільки податковими повідомленнями-рішеннями №0000602303 від 21.02.2007 р. та №0000602303 від 04.04.2007 р. до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 161556,65 грн. (160876,65 грн. + 340,00 грн. + 340,00 грн.), скасуванню спірні податкові повідомлення-рішення підлягають лише в частині нарахування штрафу в сумі 160876,65 грн. за порушення, виявлені в ательє №1, розташованому за адресою: м. Феодосія, вул. Назукіна, 1. В іншій частині нарахування відповідачем фінансових санкцій визнається судом правомірним.

За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» підлягають частковому задоволенню.

Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VІІ КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п. п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн., зайве сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” за його заявою.

   У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 29.10.2007 р. Повний текст постанови складений та підписаний 05.11.2007 р.

        Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 – 163, п. 4 ст. 167   Кодексу адміністративного судочинства України, суд

          П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосії (98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-в) №0000602303 від 21.02.2007 р. та №0000602303 від 04.04.2007 р.  в частині застосування до Державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» (95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7, ідентифікаційний код 24301918) фінансових санкцій в розмірі 160876,65 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Кримське управління військової торгівлі» (95000, м. Сімферополь, вул. Вузлова, 7, ідентифікаційний код 24301918) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

          Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.