Рішення

від 26.10.2007 по справі 37/419

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/419

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/419

26.10.07

За позовомДо                      

Про                                                          Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"Комунального підприємства    по    утриманню    житлового господарства Солом'янського району міста Києва

визнання   договору    на   постачання   теплової   енергії   від 01.05.2007   року   №   9854001    укладеним   у   редакції   АК "Київенерго"

Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача           Бескоровайний О.В. –представник за довіреністю № Д07/2 від      03.01.2007 року;

Від відповідача   Панова С.А. –представник за довіреністю № 2930/38 від     17.05.2007 року;

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 05.10.2007 р. та 12.10.2007 р. оголошувалась перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва про визнання договору на постачання теплової енергії від 01.05.2007 року № 9854001 укладеним в редакції АК "Київенерго".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2007 р. порушено провадження у справі № 37/419, розгляд справи було призначено на 20.09.2007 року о 10-45.

Представники сторін 20.09.2007 р. в судове засідання не з'явилися, проте попередньо через канцелярію суду подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання своїх представників.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2007 р. № 37/419, розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено до 05.10.2007 р. на 10-00.

Представник позивача в судовоих засіданнях 05.10.2007 р. та 12.10.2007 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд визнати договір № 9854001 з урахванням протоколу розбіжностей, укладеним  в  редакції   АЕК "Київенерго"  та стягнути з відповідача 85 грн. - витрат по сплаті державного мита  та 118 грн. –витрат понесених на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судових засіданнях 05.10.2007 р. та 12.10.2007 року зазначив, що позовні вимоги не визнає та посилається на те, що АЕК "Київенерго" розробив спірний договір на надання відповідних послуг і в травні 2007 р. подав його відповідачу на погодження, оскільки у Комунального підприємства    по    утриманню    житлового господарства Солом'янського району міста Києва виникли заперечення щодо окремих умов договору, договір з боку відповідача було підписано з протоколом розбіжностей, про що свідчить відмітка на останній сторінці проекту договору. Позивач отримавши підписаний з боку відповідача договір та ознайомившись з протоколом розбіжностей зазначив дату укладення договору - 01.05.2007 р., та з метою врегулювання розбіжностей надав протокол узгодження розбіжностей до спірного договору, який відповідач отримав 05.06.2007 року. З матеріалів справи вбачається, що договір відповідачем підписано з протоколом розбіжностей, які на сьогоднішній день не врегульовані, а тому відповідач просить відхилити вимоги позивача у повному обсязі та залишити позовну заяву без задоволення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 05.10.2007 р. та 12.10.2007 р. оголошувалась перерва.

Представник відповідача 26.10.2007 р. в судове засідання не з'явився,  про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2007 р. зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та відповідно до статті 85 ГПК України надав суду згоду на оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Правовідносини   у    сфері   енергопостачання   регулюються Господарським кодексом України, Законами України "Про електроенергетику”, "Про теплопостачання", іншими нормативними актами, відповідно до яких АЕК "Київенерго" як виробник та постачальник енергії укладає договори на постачання теплової енергії з усіма споживачами, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише па підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання приладів комерційного обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Стаття 179 Господарського кодексу України встановлює загальні умови укладання договорів, які породжують господарські зобов'язання.

Пункт 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлює, що укладення договору є обов'язковим для сторін, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних суб'єктів господарювання.

Стаття 180 Господарського кодексу України встановлює, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

25.05.2007 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва звернулося до АЕК "Київенерго" з пропозицією укласти договір на теплопостачання житлових будинків за адресою: вул. Нововокзальна, 19 та 21. Так, зокрема, на адресу АЕК "Київенерго" надійшов підписаний з боку Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва договір на постачання теплової енергії у гарячій воді з додатками та протоколом розбіжностей до договору.

Пункт 3 статті 181 Господарського кодексу України встановлює, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Пункт 4 статті 181 Господарського кодексу України встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до вимог вищезазначеного пункту Господарського кодексу України АЕК "Київенерго" було підписано договір та підготовлено протокол узгодження розбіжностей (який є фактично протоколом розбіжностей до  запропонованого  проекту договору) до договору  від  01.05.2007  з додатком  "Протокол розбіжностей до договору № 9854001 на постачання теплової енергії у гарячій воді", який надіслано відповідачу листом від 04.06.2007 р. № 048-21-8122.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем  підписаний примірник протоколу узгодження розбіжностей з боку Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва до АЕК "Київенерго" не повернуто. Більш того, відповідачем не надіслано на адресу позивача жодних заперечень щодо протоколу узгодження розбіжностей.

Виходячи зі змісту глави 20 Господарського кодексу України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору можливо лише за спільною згодою усіх сторін. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його. В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегудьованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Винятком з цього правила є порядок укладення договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Оскільки в даних випадках укладення договору є обов'язковим, незалежно від згоди другої сторони спір, що виникає при укладені договору, вирішується судом (ч. 1 ст. 187 ГК України).

Позивач у позовній заяві посилається на  п. 7 статті 181 ГК України, в якому зазначено, що якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть в двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульовані, то пропозиції  другої сторони вважаються прийнятим, та просить суд визнати договір № 9854001 з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей укладеним за його редакцією.

Відповідач висловив заперечення щодо  преамбули договору  та умов п. п. 1.1, 2.4.1, 2.4.3, 3.1,  п. 6 додатку № 2 до договору № 9854001, п. 1.1 та п. 5 додатку № 5 до  договору № 9854001.

Позивач за результатами розгляду пропозицій відповідача погодився  виключити редакцію п. 5 додатку № 5 до  договору № 9854001, надіславши відповідачеві протокол узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей до договору № 9854001. В іншій частині заперечення відповідача позивачем прийняті не були.

Відповідач в преамбулі, п. 1.1. та за текстом договору пропонує згідно протоколу розбіжностей  змінити "Споживач" на  "Балансоутримувач", мотивуючи це тим, що споживачами теплової енергії у гарячій воді є мешканці житлового будинку, а Комунальне підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва –балансоутримувачем будинку.

Пунктом 1 статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає теплову енергію (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Виходячи зі змісту цієї статті, сторонами договору  є "Енергопостачальник" та "Споживач" (абонент).

Заперечення відповідача щодо умов п. 2.4.1 договору та п. 1.1 додатку № 5 до договору № 9854001 суперечать вимогам Правил користування тепловою енергією, затверджених наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР № 310 від 6 грудня 1981 р. та постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 31 серпня 1995р. "Про затвердження положення про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання", тому є необґрунтованими. Крім того, судом  враховано положення частини 1 статті 202 Господарського кодексу України в якому зазначено, що господарське зобов'язання може бути припинене внаслідок односторонньої відмови від виконання свого зобов'язання управленою стороною в разі невиконання другою стороною своїх обов'язків, обумовлених змістом зобов'язання, або при застосуванні інших оперативно-господарський санкцій, які вправі передбачити сторони в господарських договорах на випадок порушення зобов'язання будь-якою із сторін відповідно до статті 236 Господарського кодексу України.

Запропонована позивачем редакція п. 6 додатку № 2 до договору № 9854001, в якій зазначено, що "При виході будинкових приладів обліку з ладу (не з вини  "Споживача"), або в ремонт не більше як на 15 діб –кількість теплової енергії визначається "Постачальником" за середньомісячною витратою за попередні два розрахункові місяці" не суперечить чинному законодавству та не встановлює для відповідача додаткових зобов'язань, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, заперечення відповідача щодо преамбули договору, п. п. 1.1, 2.4.1 договору та п. 1.1 додатку № 5 до договору № 9854001 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Запропонована позивачем редакція п. 2.4.3 договору щодо права постачальника проводити нарахування штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі суперечить вимогам частини 4 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" та визначеному сторонами предмету договору, що передбачає постачання теплової енергії, тому заперечення відповідача в цій частині є обґрунтованими, а позовні вимоги з цього приводу задоволенню не підлягають.

Крім того, запропонована  позивачем редакція п. 3.1 договору щодо невиконання своїх обов'язків або неналежне їх виконання  винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі ____ % від суми договору за кожний день невиконання або неналежного виконання взятих обов'язків, також суперечить чинному законодавству, а саме, статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Оскільки, відповідач проти редакції даного пункту в договорі заперечує, суд вважає, що сторони не дійшли згоди щодо визначення стягнення пені в розумінні Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. В іншій частині редакція п. 3.1 договору є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, а тому підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 189 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 179, 180, 181, 187, 189, 275 Господарського кодексу України,  ст. ст. 202, 236  Цивільного  кодексу України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ст. 24 Закону України "Про теплопостачання”, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИ Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задовольнити частково.

2.  Визнати договір № 9854001 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01 травня 2007 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код 31720192) укладеним в редакції Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", окрім умов п. п. 2.4.3, 3.1 договору, які викласти в наступній редакції:

"п. 2.4.3. У разі порушення "Споживачем" умов договору складати відповідні акти, приписи, проводити нарахування штрафних санкцій про відшкодування "Постачальнику"  вартості збитків, а при необхідності звертатися до суду в установленому чинним законодавством порядку”;

"п. 3.1. Сторони несуть відповідальність за:

-          невиконання умов цього договору;

-          невірність застосування тарифів і достовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію;

-          надання іншій стороні недостовірних даних, які впливають на розрахунки та режим теплоспоживання;

-          невиконання Правил, нормативних чи галузевих актів щодо взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код 31720192)  на користь Акціонерної енергопостачальної компанії Господарського процесуального кодексу України "Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити повністю.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 21.04.2008 року