Ухвала

від 15.05.2008 по справі 1/142/45-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/142/45-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                     УХВАЛА

 "15" травня 2008 р.                Справа № 1/142/45-92.

За позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі  Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації, Державної служби з питань національної культурної спадщини

до Луцької міської ради

              Товариства з обмеженою відповідальністю "Таксон"

              Житлово-комунального підприємства №1

              Волинської Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату

про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення          

                                                                                                          Суддя  Гончар М.М.

                 Представники сторін:

від позивачів: Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації –Стрільчук В.В., довір. від 24.12.2007 року, Державної служби з питань національної культурної спадщини - н/з

          від відповідачів: Луцької міської ради - Гармай І.Т.,  ТзОВ "Таксон"- Груник А.М, довір. від 24.01.2008 року, ЖКП №1 –Півоварчук В.М., дор. №1 від 10.01.2008 року, Волинської Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату –Спіріна Ю.П., дор. №10 від 15.01.2008 року

          В судовому засіданні приймали участь: Чмир І.В., прокурор відділу представництва облпрокуратури

          Суть спору: Прокурор м. Луцька звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації, Державної служби з питань національної культурної спадщини до Луцької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Таксон", Житлово-комунального підприємства №1 та          Волинської Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення.

Позовні вимоги ґрунтуються наступними обставинами:

- постановою господарського суду Волинської області від 05.07.2007 року по справі №7/98-11А задоволено позов прокурора міста Луцька та визнано нечинними:

рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №496 від 11.12.2003 року                     "Про підвальні приміщення колишніх келій монастиря бернардинів (бар "Криниця")                          на вул. Парковій, 2";

рішення Луцької міської ради від 13.09.2005 року №25/3.7 "Про перелік об'єктів, які підлягають приватизації" в частині включення до переліку приміщень, які підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлового підвального приміщення по вул. Парковій, 2-в                     у м. Луцьку площею 245,1 кв. м.;

          рішення Луцької міської ради №7/6 від 25.10.2006 року "Про передачу не житлового приміщення по вул. Парковій, 2 у власність Волинської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату";

          - на підставі зазначеної постанови господарського суду Волинської області КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" скасовано запис про реєстрацію права власності в електронному реєстрі прав власності, погашено свідоцтво про право власності, видане виконкомом Луцької міської ради 13.02.2006 року згідно рішення від 13.09.2005 року №25/3.7, а також анульовано запис в реєстровій книзі на нерухоме майно за адресою : м. Луцьк, вул. Паркова, 2-в (підвальне приміщення колишніх келій монастиря бернардинів (бар "Криниця");

          - Луцька міська рада не мала права передавати в оренду нежитлове підвальне приміщення колишніх келій монастиря бернардинів (бар "Криниця"), що знаходиться в м. Луцьку по вул. Парковій, 2-в, загальною площею 245,1 кв. м., оскільки незаконно оформила за собою право власності на це приміщення;

          - об'єкт спорів - нежитлові приміщення колишніх келій монастиря бернардинів по вул. Парковій, 2-в в м. Луцьку є пам'яткою архітектури національного значення, знаходиться у загальнодержавній власності;

          - розпорядженням представника Президента України від 16.12.1999 року №424 всі пам'ятки архітектури на території Волинської області, в т. ч. будівлі келій колишнього монастиря бернардинів, які знаходяться в м. Луцьку, були передані на баланс відділу охорони історичного середовища і реставрації пам'яток архітектури управління архітектури і містобудування Волинської ОДА.

Волинська Єпархія Української Православної Церкви Київського патріархату позов заперечувала.

          Житлово-комунальне підприємство №1 просило в позові відмовити з тих підстав, що договір оренди укладений з дотриманням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Луцька міська рада в поясненні та її представник в судовому засіданні позов заперечувала: нежитлове підвальне приміщення колишніх келій монастиря бернардинів, що знаходиться в м. Луцьку по вул. Парковій, 2-в належало Луцькій міській раді, тому Луцька міська рада мала повне право щодо розпорядження майном комунально власності.

Представник ТзОВ "Таксон" в письмовому поясненні і в судовому засіданні позов заперечував з тих підстав, що договір оренди укладений ним на законних підставах.

Прокурор та представник управління культури в судовому засіданні позов підтримали та додатково пояснили, що власником спірного приміщення є держава в особі  облдержадміністрації.

Представник ТзОВ "Таксон" заявив клопотання про витребування у позивача документів, які підтверджують право власності на спірне приміщення.

Враховуючи викладене, суд погодився з клопотанням представників про відкладення розгляду справи і витребування зазначених документів.

Керуючись п. 3  ст.  77  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

Ухвалив:

1.Розгляд справи відкласти на   28.05.2008 року  на  16 год. 00 хв.

2.Зобов'язати прокурора та управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації  подати суду документи про право власності на спірне приміщення.

3.Явку представника Державної служби з питань національної культурної спадщини в судове засідання визнати обов'язковою.  

Суддя                                                                                             М.М. Гончар