Рішення
від 12.05.2008 по справі 25/79-08(8/11-07(31/63(8/290-06)-07)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/79-08(8/11-07(31/63(8/290-06)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

14.04.08р.

Справа № 25/79-08(8/11-07(31/63(8/290-06)-07)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно", с. Болтишка Криничанського району Дніпропетровської області 

до  Відповідача-1: Закритого акціонерного товариства "Агроюмекс", м. Київ Відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

Третя особа: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ 

про визнання права власності

Суддя  Чередко А.Є.

Представники:

  від позивача: Начевний О.В. - дов. №02 від 13.02.08р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Трепалюк О.В. - дов. №010-01/4679 від 17.08.05р.

третя особа: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів про визнання за позивачем права власності на трактор "Магнум" CASE-8940" (ПМЗ-250), 1998р.в., заводський № JJА 0088276, звільнення зазначеного трактору з-під арешту, накладеного Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2007р. у справі № 8/11-07(31/63(8/290-06)-07) позов задоволено частково. Визнано за позивачем право власності на трактор "Магнум" CASE-8940" (ПМЗ-250), 1998р.в., заводський № JJА 0088276, в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р. у справі № 8/11-07(31/63(8/290-06)-07) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2007р. у справі № 8/11-07(31/63(8/290-06)-07) залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2007р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.07.2007р. у справі № 8/11-07(31/63(8/290-06)-07) скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний трактор був придбаний позивачем у відповідача-1за договором фінансового лізингу № 383/01-2002 від 27.12.02р., але відповідач-1 не повідомив позивача про те, що цей трактор знаходиться у заставі у відповідача-2 на забезпечення виконання кредитної угоди, укладеної між відповідачами. Внаслідок невиконання згаданої кредитної угоди відповідачем-1 за рішенням суду було звернено стягнення на заставлений трактор і відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області трактор був описаний і арештований. Однак позивач не був стороною судової справи, за рішенням у якій було звернуто стягнення на спірний трактор та відповідно не був стороною виконавчого провадження, отже накладення арешту на трактор відбулося з порушенням вимог ст.ст. 11, 19, 24, 34, 53, 64 Закону України „Про виконавче провадження”, що порушує право власності позивача.

Відповідач-1 не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав відзив на позов. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-1, оскільки останній був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі за свлїм зареєстрованим місцезнаходженням, що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач-2 проти позову заперечує та зазначає, що відповідач-2 не давав згоди відповідачу-1 на відчуження спірного трактора, а згідно ст. 27 Закону України "Про заставу", застава зберігає силу, якщо майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять до іншої особи, тому позивач є майновим поручителем по зобов'язаннях відповідача-1.

Третя особа звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника третьої особи, оскільки додаткові докази та пояснення у останньої відсутні.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, -

      ВСТАНОВИВ:

27.12.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно" (далі-позивач) та Закритим акціонерним товариством "Агроюмекс" (далі-відповідач-11) був укладений договір фінансового лізингу № 383/01-2002.

Згідно умовам вказаного договору, позивач придбав у відповідача-1 у фінансовий лізинг трактор ПМЗ-250, заводський № JJA 0088276 (п. 1.1. договору), з правом викупу вказаного трактора після закінчення терміну лізингу по залишковій вартості, що оформлюється актом прийому-передачі у власність (п.п. 5.4.-5.6. договору).

Факти передачі згаданого трактора у лізинг та його подальшої передачі у власність позивачу підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі від 27.12.02 р. та від 29.11.05 р. Право власності позивача на вказаний трактор також підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини АК 309559 серія АБ № 271390 за позивачем і не оспорюється відповідачем-2.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, 29.05.01 р. між відповідачем-1 та Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі-відповідач-2) був укладений договір застави № 15101Z73, згідно умовам якого, заставою за цим договором забезпечуються вимоги відповідача-2, що випливають з кредитної угоди № 15101К25 від 11.05.01 р., укладеної між відповідачами (п.1.1. договору).

За п. 1.2. договору застави відповідач-1 передав у заставу відповідачу-2 24 одиниці сільськогосподарської техніки, в тому числі – трактор колісний Магнум "CASE-8940" (ПМЗ-250), 1999 року випуску, заводський № JJА 0088276.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.04 р.по справі № 26/46, залишеним в силі постановами Київського апеляційного господарського суду від 21.05.04р. та Вищого господарського суду України від 31.08.04 р., було звернуте стягнення на трактори колісні "Магнум-8940" в кількості 21 шт., 1999 року випуску та комбайни "Мега-204" в кількості 3 шт., 1998 року випуску, заставлені за договором застави № 15101Z73 від 29.05.01 р., для погашення заборгованості відповідача-1 перед відповідачем-2 за кредитною угодою № 15101К25 від 11.05.01 р., яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 21 317 153,39 грн., пені по кредиту в сумі 1538032,62 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 2 445 683,37 грн. та пені по відсоткам в сумі 176 280,72 грн.

На виконання вказаних рішення господарського та постанови апеляційного суду був виданий наказ від 08.06.04 р. № 26/46, який надійшов на виконання до Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Дніпропетровської області (далі-3-тя особа).

13.06.2006р. 3-тьою особою, на виконання вказаного наказу, був складений Акт опису й арешту майна серія АА № 208745 (далі-акт), згідно якому був арештований трактор Магнум "САSЕ-8940", 1998 року випуску, заводський № 0088276, двигун № 15653268, державний № АА 21302, свідоцтво про реєстрацію АК 309559 від 30.09.03 р., зареєстрований в с. Болтишка Криничанського району за позивачем. На вказаний трактор було накладено арешт та встановлено обмеження користування ним.

          Суд вважає за можливе позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсягу з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом  власності  є право особи на річ (майно),  яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від  волі інших осіб.

Власникові   належать  права  володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не   може   бути протиправно   позбавлений   цього   права   чи  обмежений  у  його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена  у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом  (ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначаються Законом України "Про фінансовий лізинг".

Згідно ст. 2 вказаного Закону, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом

Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше (ст. 8 Закону).

Залишкова вартість лізингового майна згідно п.1.1. договору фінансового лізінгу № 383/01-2002 від 27.12.2002р. склала 113 974,99 грн. Загальна сума Договору у відповідності з графіком сплати лізингових платежів, викладеного в додатку № 1 до Договору, склала 128 189,30 грн.

ТОВ «ЮМ-Ватутіно»в повному обсязі виконало свої зобов'язання перед ЗАТ «Агроюмекс»по сплаті залишкової вартості предмету лізингу та передбачених Договором лізингових платежів. Загальна сума виконаних ТОВ «ЮМ-Ватутіно»грошових зобов'язань за Договором склала 129 761,90 грн. Зазначені обставини підтверджуються копіями банківських виписок від 01.12.2003р. на суму 12 525,00 грн.; від 18.12.2003р. на суму 12 525,43 грн.; від 11.02.2004р. на суму 20 000,00 грн.; від 17.03.2004р. на суму 2 000,00 грн.; від 02.08.2004р. на суму 5 000,00 грн.; від 16.08.2004р. на суму 10 000,00 грн.; від 07.09.2004р. на суму 15 000,00 грн.; від 20.10.2004р. на суму 10 000,00 грн.; від 05.10.2004р. на суму 10 000,00 грн.; від 22.10.2004р. на суму 20 187,47 грн.; від 20.10.2005р. на суму 12 524,00 грн. (всього - 129 761,90 грн.), які долучені до матеріалів справи.

Пунктами 5.4.-5.6. договору лізингу, укладеного між позивачем та відповідачем-1, передбачено право викупу вказаного трактора позивачем після закінчення терміну лізингу по залишковій вартості, що оформлюється актом прийому-передачі у власність.

Факт передачі вищезгаданого трактора у власність позивачу підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 29.11.2005р.

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається зокрема - вручення його набувачеві.

Таким чином, позивач, сплативши відповідачу-1 залишкову вартість трактора після закінчення терміну лізингу і фактично отримавши його за актом прийому передачі від відповідача-1, став власником спірного трактора на підставі договору фінансового лізингу № 383/01-2002 від 27.12.2002р.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір фінансового лізингу № 383/01-2002 від 27.12.2002р., який укладено між позивачем та відповідачем-1, є оспорюваним правочином, але недійсним судом не визнавався (доказів не надано).

Отже, ТОВ «ЮМ-Ватутіно»є добросовісним набувачем трактора ПМЗ-205 («Магнум САЗЕ-8940), заводський № JJА0088276, оскільки на момент укладення договору фінансового лізингу          № 383/01-2002 від 27.12.2002р. і в подальшому, в момент підписання акту приймання-передачі трактора у власність не був повідомлений лізингодавцем - ЗАТ «Агроюмекс»про те, що відчужуваний трактор є предметом застави.

Арешт на спірний трактор, який є власністю позивача був накладений в процесі виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду м. Києва по справі № 26/46 від 08.06.2004р.

Між тим, позивач не бувстороною зазначеної справи, якими були: боржник - ЗАТ "Агроюмекс" та стягувач - ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Процедура звернення стягнення на майно боржника регулюється нормами Закону України "Про виконавче провадження"( в подальшому - Закону), який є спеціальним законом в цій сфері.

Згідно ч. 2 ст. 11 цього Закону, боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням суду вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Ст. 19 Закону пред'являє вимоги до виконавчого документа. Зокрема, у виконавчому документі повинні бути зазначені найменування стягувача та боржника, їх місцезнахоження, ідентифікаційні коди.

Аналізуючи зміст вказаної статті Закону можна дійти висновку, що боржником є індивідуально визначена особа, вказана у виконавчому документі.

ТОВ "ЮМ-Ватутіно" - не є стороною договору застави, укладеного між відповідачами, боржником та стороною по справі господарського суду м. Києва № 26/46 від 08.06.2004р., а відтак він не може бути ні учасником, ні стороною виконавчого провадження. Цей висновок, підтверджується нормами ст.ст. 5, 11, 20, 24, 50, 52, 55, 64 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, вищезазначені статті Закону України "Про виконавче провадження" передбачають арешт та звернення стягнення на майно боржника, яким позивач не був.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»майно, на яке звертається стягнення на підставі виконавчого документа, повинно належати боржнику - юридичній особі на праві власності.

На час відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду м. Києва № 26/46 від 08.06.2004р. трактор ПМЗ-205 («Магнум САЗЕ-8940), заводський № JJА 0088276, 1998 року випуску, боржнику, вказаному у виконавчому документі (ЗАТ "Агроюмекс"), на праві власності не належав, а був власністю Позивача по справі -ТОВ «ЮМ-Ватутіно».

Статтєю 53 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб. Відтак, виконавча служба, виконуючи рішення господарського суду м. Києва по справі № 26/46 мала б належні правові підстави накласти арешт на трактор тільки в тому випадку, якщо такий є власністю боржника, тобто ЗАТ «Агроюмекс».

Таким чином, дії державної виконавчої служби з примусового виконання наказу № 26/46, виданого 08.06.2004р. господарським судом м. Києва відносно опису і арешту майна - трактора ПМЗ-205 («Магнум САЗЕ-8940), заводський № JJА 0088276, 1998 року випуску, проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Та обставина, що згідно з ст. 769 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про заставу” право застави відповідача-2 на спірний трактор не припинилося, внаслідок набуття на нього права власності позивачем, не може бути підставою для відмови позивачеві у позові щодо визнання права власності та звільнення з під арешту належного йому на праві власності майна, з огляду навищенаведені норми ст.ст. 204, 316, 317, 321, 328, 334 ЦК України та ст.ст. ст.ст. 5, 11, 19, 20, 24, 34, 50, 52, 55, 64 Закону України „Про виконавче провадження”, тому відповідні заперечення відповідача-2 є безпідставними. При цьому, суд також враховує, що відповідач-2 не позбавлений права на пред'явлення відповідного позову до позивача щодо звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно з ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження”, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй,  а не боржникові,  може  звернутися  до  суду  з  позовом  про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу.

Судові витрати по справі слід віднести на відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього, який не повідомив позивача про право заставодержателя відповідача-2.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 204, 316, 317, 321, 328, 334 ЦК України, ст.ст. 5, 11, 19, 20, 24, 34, 50, 52, 55, 59, 64 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -          

                                        

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсягу.  

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно" (52362, с Болтишка Криничанського району Дніпропетровської області, вул. Ватутіна, 25, код 32294361) право власності на трактор ПМЗ-250 (Магнум "CASE-8940"), 1998 року випуску, заводський № JJA 0088276.

Звільнити трактор ПМЗ-205 (Магнум „САSЕ-8940”), заводський №  JJA 0088276, 1998 року випуску з під  арешту,   накладеного   Відділом   примусового   виконання   рішень  державної   виконавчої  служби Дніпропетровської області.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Агроюмекс" (04136, м. Київ, вул. Хрещатик, 46-Б, код 24366544, п/р № 26001366 в Міжнародному комерційному банку м. Київ, МФО 300658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ-Ватутіно" (52362, с Болтишка Криничанського району Дніпропетровської області, вул. Ватутіна, 25; код 32294361, п/р № 26001040181800 в ДФ АППБ "Аваль", МФО 306663) 85,00 грн. витрат на держмито, 118,00грн. судових витрат, видати наказ.

Суддя

 А.Є. Чередко

Рішення підписано

 

   

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення12.05.2008
Оприлюднено27.05.2008
Номер документу1631983
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —25/79-08(8/11-07(31/63(8/290-06)-07)

Рішення від 12.05.2008

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Чередко А.Є.

Ухвала від 21.01.2008

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Чередко А.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні