Постанова

від 28.09.2006 по справі 16/113-06-3345

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

28 вересня 2006 р.                                                                                  

№ 16/113-06-3345 

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючого

суддів:

Кочерової Н.О. Рибака В.В.

Черкащенка М.М.

розглянув  касаційну скаргу

товариства з обмеженою

відповідальністю “ІнвестСтройТорг”

на постанову

від 13.07.2006  Одеського апеляційного господарського суду

у справі

№ 16/113-06-3345  господарського суду Одеської області

за позовом  до

суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю

“ІнвестСтройТорг”

про

усунення перешкод у користуванні

орендованим майном

за участю

представників сторін:

від позивача         ОСОБА_2  дов. від 01.09.2006

від відповідача    

не з'явилися   

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2006 року суб'єкт

підприємницької діяльності  ОСОБА_1  звернувся до господарського суду з позовом до

товариства з обмеженою відповідальністю “ІнвестСтройТорг” про зобов'язання

відповідача звільнити павільйон НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_1,

виконати умови договору оренди НОМЕР_2 до 31.12.2006р. та не здійснювати

перешкод у користуванні павільйоном НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.  Разом з тим просив стягнути витрати на

послуги адвоката в сумі 500 грн.

В травні 2006 року позивач уточнив

позовні вимоги і просив усунути перешкоди у користуванні орендованим у

відповідача павільйоном НОМЕР_1 по АДРЕСА_1; пролонгувати договір оренди НОМЕР_2

на строк до 31.12.2006р. та зобов'язати ТОВ “ІнвестСтройТорг” не перешкоджати у

користуванні орендованим павільйоном НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 шляхом зняття замку з

дверей павільйону та передачі павільйону для продовження підприємницької

діяльності, повернення майна, яке було вилучене з павільйону 15.03.2006р. та

стягнути судові витрати та витрати за послуги адвокату в сумі 703 грн.

19.05.2006 позивач уточнив свої

вимоги і просив повернути павільйон НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, який був орендований у

відповідача 01.01.2005р. для продовження підприємницької діяльності;

пролонгувати договір  НОМЕР_2  після 01.01.2007р. на три місяці -січень,

лютий, березень 2007р., тобто до 01.04.2007р., зобов'язати повернути майно, а

саме: холодильник “Дніпр”, морозильну камеру, електрочайник; стягнути судові

витрати та витрати на послуги адвокату в сумі 500 грн.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 26.05.2006р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено

частково.

Зобов'язано ТОВ “ІнвестСтройТорг”

повернути СПД ОСОБА_1 орендоване майно, а саме: павільйон  НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Зобов'язано ТОВ “ІнвестСтойТорг”

повернути СПД  ОСОБА_1 неправомірно

вилучене майно, а саме: холодильник “Дніпр”, морозильну камеру, електрочайник.

В частині позову про пролонгацію

договору оренди  НОМЕР_2  після 01.01.2007р. на три місяця -січень,

лютий, березень 2007 року, тобто до 01.04.2007р. відмовлено.

Стягнуто з відповідача судові

витрати та витрати на оплату послуг адвоката.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 13.07.2006р. (судді: Тофан В.М. -головуючий, Журавльова

О.О., Михайлов М.В.) рішення залишено без змін.

Зобов'язуючи відповідача повернути

орендоване майно -павільйон, та неправомірно вилучене майно -холодильник,

морозильну камеру, електрочайник, господарські суди виходили з положень ст. 28

Закону України “Про оренду державного і комунального майна”, відповідно до яких

орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного

володіння.

Відмовляючи в позові в частині  пролонгації договору та залишаючи рішення без

змін, господарські суди виходили з необґрунтованості позовних вимог в цій

частині.

В касаційній скарзі товариство з

обмеженою відповідальністю “ІнвестСтройТорг” просить скасувати постанову

апеляційного господарського суду та рішення господарського суду і прийняти нове

рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм

матеріального і процесуального права.

          Заслухавши пояснення представника

позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну

оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

          Як встановлено господарськими судами

і вбачається з матеріалів справи 01.01.2005р. між товариством з обмеженою

відповідальністю “ІнвестСтройТорг” (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької

діяльності  ОСОБА_1  (Орендар) укладено договір оренди НОМЕР_2,

відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове

платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме:

павільйон  НОМЕР_1, загальною площею 6

кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 з метою використання у

підприємницькій діяльності в якості торгового місця, з якого безпосередньо

здійснюватиметься торгівля ринком, зі строком дії   з 01.01.2005р. до 31.12.2005р.

          01.01.2005р. між сторонами за угодою

підписано акт приймання-передачі орендованого майна.

          Пунктом 7.1 договору оренди від

01.01.2005р. сторони передбачили, якщо орендодавець у семиденний термін до дня

закінчення строку дії договору не повідомив орендаря про припинення з ним

договірних відносин, договір вважається продовженим на той самий термін і на

тих самих умовах, які були в ньому передбачені.

          Відповідно до ч.4 ст. 284

Господарського кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після

закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця

протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається

продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені

договором.

          Матеріалами справи підтверджено, що

договір про оренду павільйону, у зв'язку з відсутністю заперечень сторін в

строки, встановлені умовами договору та вимогами ч. 4 ст. 284 Господарського

кодексу України, сторонами припинено не було.

Господарськими судами досліджено,

що спірний договір був пролонгований на строк до 31.12.2006р., що

підтверджується листом відповідача НОМЕР_3.

Враховуючи вимоги ч.1 ст. 291 ГК

України, відповідно до якого не допускається одностороння відмова від договору

оренди, судові інстанції прийшли до правильного висновку про неправомірність

дій відповідача щодо розірвання договору оренди з посиланням на п.3.4 та п.7.5

договору.

Статтею 783 Цивільного кодексу

України чітко встановлені підстави розірвання договору найму на вимогу

наймодавця. Несвоєчасне перерахування наймачем орендних платежів не входить до

переліку цих підстав.

Однак, статтею 782 цього Кодексу

передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму у разі, якщо наймач

не вносить орендну плату за користування річчю протягом трьох місяців.

При цьому судовими інстанціями

встановлено, що зі сторони СПД ОСОБА_1 відсутнє порушення норм наведеної норми.

Отже, постановлені судові рішення

винесені на підставі фактичних обставин справи та відповідають вимогам діючого

законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги не

спростовують обґрунтованих висновків суду і не заслуговують на увагу.

          Керуючись ст.ст. 1115, 1117,

1119, 11111 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства

з обмеженою відповідальністю “ІнвестСтройТорг” залишити без задоволення, а

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 та рішення

господарського суду Одеської області від 26.05.2006 у справі № 16/113-06-3345

без змін.

Головуючий                                                                            

Н.Кочерова

Судді:                                                           

                              В.Рибак

М.Черкащенко