Постанова

від 12.03.2008 по справі 05-5-35/9514-35/462

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05-5-35/9514-35/462

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.03.2008                                                                                           № 05-5-35/9514-35/462

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Зубець Л.П.

          Лосєва  А.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Гук О.М. – дов. №970 від 14.04.2006р.;

 від відповідача - не з'явились;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 1

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2007

 у справі № 05-5-35/9514-35/462 (Літвінова М.Є.)

 за позовом                               Київської міської клінічної лікарні № 1

 до                                                   Приватного підприємства "Тріол-Сервіс"

 про                                                  зобов"язання звільнити займане приміщення

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про зобов'язання відповідача звільнити безпідставно займане приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, незважаючи на закінчення строку дії Договору оренди, відповідач відмовляється звільняти та продовжує використовувати спірне приміщення.

Відповідач у судові засідання до суду першої інстанції не з'являвся, своєї позиції у спорі не визначив.

Справа, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядалась місцевим господарським судом за наявними в ній матеріалами.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №05-5-35/9514-35/462 від 27.11.2007р. в задоволенні позову Київської міської клінічної лікарні №1 було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва у справі №05-5-35/9514-35/462 від 27.11.2007р.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, відносно повідомлення відповідача про закінчення терміну дії Договору оренди, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2008р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.02.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2008р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 13.02.2008р. представників сторін, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.02.2008р.

Представник відповідача у судове засідання 27.02.2008р. не з'явився, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Представник позивача у судове засідання 27.02.2008р. з'явився, але вимоги Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2008р. в частині надання доказів вручення або надіслання відповідачу листа №2591 від 08.09.2005р. з вимогою звільнити спірне орендоване  приміщення не виконав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2008р., у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 12.03.2008р.

03.03.2008р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання №671 від 26.02.2008р. про залучення до матеріалів справи доказів на підтвердження призначення Чермака І.І. виконуючим обов'язки головного лікаря Київської міської клінічної лікарні №1 станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою.

05.03.2008р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання №759 від 04.03.2008р. про залучення до матеріалів справи доказів надіслання на адресу відповідача листа №2591 від 09.09.2005р. з вимогою звільнити займане приміщення.

Вищезазначені клопотання позивача були задоволені апеляційним судом.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення Господарського суду міста Києва у справі №05-5-35/9514-35/462 від 27.11.2007р., прийнявши нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, своєї позиції щодо позову та апеляційної скарги не висловив, процесуальними правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Оскільки явка представників сторін у судові засідання не була визнана судом обов'язковою та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

10.09.2000р. між Київської міською клінічною лікарнею №1 та Приватним підприємством “Тріол-Сервіс” було укладено Договір оренди майна (далі за текстом - Договір) (т.с.1, а.с.15-16).

У відповідності до умов Договору, позивач (Орендодавець) на підставі розпорядження міського голови від 10.09.2000р. №554-МГ передав, а відповідач (Орендар) прийняв в орендне користування нежиле приміщення (будинок) і майно для підготовки спортивних автомобілів по вул. Руднєва, 100 у м. Києві загальною площею 170,00 кв. м. (п.1 Договору).

В п.10 Договору визначено, що даний договір вступає в силу після реєстрації його в Головному управлінні охорони здоров'я.  

Термін дії договору було встановлено сторонами до 10.09.2005р.    

Згідно з п.5 Договору, у разі закінчення строку договору орендар зобов'язаний повернути орендоване приміщення (будинок) Орендодавцю в задовільному технологічному стані з урахуванням нормального знос по акту.

Після закінчення терміну дії договору оренди майна Орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін (п.10 Договору).

09.09.2005р. позивач звернувся до відповідача з листом №2591, в якому просив останнього звільнити орендоване приміщення (будинок) загальною площею 170,0 кв. м., розташоване в будинку №10 по вул. Руднєва у м. Києві, у зв'язку із закінченням терміну дії Договору оренди.

Проте, відповідач залишив вказане повідомлення позивача без належного реагування і продовжує користуватись спірним орендованим приміщенням.

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову виходячи з того, що позивач, в супереч вимог ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, не надав суду належних доказів повідомлення відповідача про закінчення строку дії договору оренди і зобов'язання звільнити займане приміщення, а саме доказів надіслання листа №2591 від 09.09.2005р. та його отримання відповідачем. Зважаючи на вищенаведене, Господарський суд міста Києва визнав позовні вимоги недоведеними та непідтвердженими належними доказами.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком Господарського суду міста Києва, вважає його помилковим, з огляду на наступні обставини.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як було встановлено судом, спірне приміщення є комунальним майном, у зв'язку з чим спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992р. (із змінами та доповненнями).

В ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

З 01 січня 2004 року набирали чинності Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Зважаючи на те, що відносини між сторонами за спірним Договором оренди існували після 01.01.2004р., при розгляді справи судом застосовуються норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При укладанні спірного Договору оренди сторони погодили всі  особливі умови, в тому числі термін його дії. Згідно з п.10 Договору, термін дії останнього було встановлено до 10.09.2005р.

Належних та допустимих доказів на підтвердження зміни умов Договору, зокрема, в частині терміну його дії, суду надано не було.   

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Окрім того, в ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

В матеріалах справи (т.с.1, а.с.18) наявна копія листа позивача №2591 від 09.09.2005р., в якому останній повідомляє відповідача про закінчення терміну дії Договору оренди та просить його звільнити орендовані приміщення.

На підтвердження факту надіслання на адресу відповідача вказаного листа позивач надав суду витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції Київської міської клінічної лікарні №1 за 2005р. (т.с.1, а.с.100-101).

Відповідно до ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутств орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що твердження позивача відносно дотримання ним вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, зокрема, в частині повідомлення Орендаря про припинення договору оренди у встановленому порядку та строки, є підтвердженим належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові та апеляційній скарзі, тоді як ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що висновки, викладені в оскаржуваному Рішенні місцевого господарського суду, спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи, і при вирішенні спору судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської клінічної лікарні №1 підлягає задоволенню, а Рішення Господарського суду міста Києва по справі №05-5-35/9514-35/462 від 27.11.2007р. – скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги, судові витрати у сумі 245,50 грн. (85,00 грн. – державне мито за подання позовної заяви; 42,50 грн. – державне мито за подання апеляційної скарги; 118,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва у справі №05-5-35/9514-35/462 від 27.11.2007р. скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Зобов'язати Приватне підприємство “Тріол-Сервіс” (03083, м. Київ, вул. Армійська, 14, к.32, р/р №260083669 в АППБ “Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 30573805) звільнити нежиле приміщення загальною площею 170,0 кв. м. в будинку №100 по вул. Руднєва у м. Києві та повернути зазначене приміщення Київській міській клінічній лікарні №1 (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, р/р №35426002001374 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 01981738).

5. Стягнути з Приватного підприємства “Тріол-Сервіс” (03083, м. Київ, вул. Армійська, 14, к.32, р/р №260083669 в АППБ “Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 30573805) на користь Київської міської клінічної лікарні №1 (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 121, р/р №35426002001374 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 01981738) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) державного мита за подання позовної заяви, 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 копійок) державного мита за подання апеляційної скарги та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи №05-5-35/9514-35/462 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Зубець Л.П.

                                                                                          Лосєв  А.М.

 17.03.08 (відправлено)