Рішення

від 18.04.2008 по справі 12/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/52

18.04.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан і К»

Про                              стягнення 151 228, 45 грн.

   Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача             Позднякова Л.В. –юр. (дов. б/н від 01.04.08 р.)

Від відповідача          не з`явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан і К»про стягнення 151 228, 45 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди № 820 від 23.06.2005р.

Ухвалою суду від 22.02.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/52 та призначено розгляд справи на 01.04.08 р.

Ухвалою суду від 03.04.08 р. розгляд справи відкладено на 18.04.08 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах від 22.02.08 р. та від 03.04.08 р., не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 18.04.08 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.04.08р. оголошено повний текст рішення.

          Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2005 року між позивачем (Орендодавець) і відповідачем (Орендар) було укладено договір оперативної оренди обладнання № 820.

Відповідно до 1.1 договору відповідач отримав у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку РЕRІ (в т.ч. спеціалізовану тару для її транспортування) далі «обладнання», асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі.

Згідно із п. 3.1 договір № 820 від 23.06.2005р. вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2005р. Подовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У випадку відсутності додаткової угоди про продовження терміну дії даного договору він припиняє свою дію у строк, вказаний в даному пункті.

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2005р. строк дії договір № 820 від 23.06.2005р. було подовжено до 31 грудня 2006р.

Згідно п. 4.1.2 договору № 820 від 23.06.2005р. орендна плата має сплачуватися шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача

Відповідно до п. 4.1 договору № 820 від 23.06.2005р. Відповідач повинен щомісячно сплачувати орендну плату протягом 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця.

Згідно п. 4.1.6 договору № 820 від 23.06.2005р. за перші 30 календарних днів оренди здійснюється 100% передоплати.

Відповідно до п. 4.2.1 договору № 820 від 23.06.2005р. розмір орендної плати становить 5% від оціночної вартості обладнання за один місяць.

На виконання умов договору № 820 від 23.06.2005р. позивач і відповідач уклали акти наданих послуг № 0987 від 30.06.05р., № 1213 від 31.07.05р, № 1440 від 31.08.05р., № 1683 від 30.09.05р., № 1928 від 31.10.05р., № 2176 від 30.11.05р., № 2419 від 31.12.05р. № 0098 від 31.01.06р., № 0301 від 28.02.06р., № 0510 від 31.03.06р., № 0666 від 30.04.06р., № 0864 від 31.05.06р., № 1068 від 30.06.06р., № 1306 від 31.07.06р., № 1532 від 31.08.06р., № 1775 від 30.09.06р., № 2041 від 31.10.06р., № 2325 від 30.11.06р., № 2659 від 31.12.06р. (копії є в матеріалах справи) на загальну суму 191 228, 45 грн.

Таким чином, загальна сума орендної плати за договором № 820 від 23.06.2005р. становить 191 228, 45 грн.

Договором № 820 від 23.06.2005р., згідно абзацу четвертого ст. 174 Господарського кодексу України, було покладено на відповідача господарське зобов'язання щодо вчинення певних дій - сплати орендної плати. Це зобов'язання відповідно до п. 1 ст. 175 ГК України належить до майново-господарських зобов'язань.

Відповідач частково оплатив орендну плату за договором № 820 від 23.06.2005р. на суму 40 000 гривень (банківські виписки знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, станом на день розгляду спору сума боргу відповідача по орендній платі за договором № 820 від 23.06.2005р. становить 151 228, 45 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника Позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на  наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України  виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

У відповідності із п. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 ГК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 198 ГК України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків.

Згідно із п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, відповідач порушив своє зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 151 228, 45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 625, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 175, 193, 220, 286 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан і К»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 10, Код ЄДРПОУ 32556713, р/р 26003200209001 в Подільскій ф-ії АКБ «Київ»м. Київ, МФО 320401, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пері Україна»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, к. 822, Код ЄДРПОУ 31032954, р/р 26000000672000 в АТ «Каліон Банк Україна»м. Київ, МФО 300379) 151 228, 45 грн. основного боргу, 1 512, 28 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

             Суддя                                                                                            Л.В.Прокопенко