Рішення

від 25.04.2008 по справі 1/137-пд-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/137-ПД-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25.04.2008                                                                Справа №  1/137-ПД-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

за позовом Харківського національного автомобільно-дорожного університету в особі Херсонського факультету при Херсонському національному технічному університеті

до Установи "Тендерна палата Херсонської області"  

про   визнання  недійсним договору №202 від 23.03.2007 року та стягнення боргу в сумі 1500грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Богун Л.І. - ю/к, дор. № 3092/01 від 26.09.07р.

від   відповідача:  Кузьменко Д.А. - представник, дор. 24.02.1999р.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.04.08р.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет в особі Херсонського факультету (позивач) звернувся  до суду з позовом  про визнання  недійсним договору № 202 від 23.03.07, укладеного між ним та установою "Тендерна палата Херсонської області" ( відповідач).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у договорі відсутні істотні умови його укладення, тобто не визначено чітко і зрозуміло  предмет договору, так як не визначено конкретно, яку роботу зобов'язаний був здійснити відповідач по справі.. Крім того, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що у договорі відсутні дані про строк виконання виконавцем робіт

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснивши, що фактично предметом   спірного договору є надання ним позивачу висновку міжвідомчої комісії з питань державних закупівель про можливість здійснення закупівлі. На думку відповідача, відносини за  цим договором урегульовані ст.901 ЦК України. Ним пояснено, що з огляду на зміст договору, діяльність, в процесі якої Замовник споживав послуги - інформаційно –консультаційне обслуговування  та  виготовлення  зазначеного вище  висновку, була пов'язана з проведенням тендеру. Представник відповідача, також пояснив, що інформаційно-консультаційне обслуговування, про яке йде мова в укладеному договорі, мало на увазі надання інформації та консультацій  з приводу  проведення тендеру на укладення договору оренди комунального майна та висновку  міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, необхідність якого обумовлена роботою тендерного комітету. На думку відповідача, це і є предметом договору.                               Відповідач пояснив, що доказом погодження сторонами предмету спору та виконання ним умов договору є факт перерахування позивачем  установі вартості зазначених у спірному договорі послуг, з посиланням на  акт виконаних робіт № 302. оплата наданих послуг.   

          Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,   суд

в с т а н о в и в:

Між  сторонами 23.03.07р. був укладений договір № 202, за яким згідно п.1.1 Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (відповідач) зобов'язується провести інформаційно-консультаційне обслуговування Замовника «щодо листа погодження процедури закупівлі у одного виконавця». Виконавець зобов'язується провести інформаційно-консультаційні послуги з питань роботи тендерного комітету підприємств. За п.2.2 договору Виконавець зобов'язується надати замовнику акт виконаних робіт. За п. 2.3 , 3.1 договору Замовник зобов'язується провести сплату у розмірі 1500 грн.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками  без зазначення будь-яких зауважень.  

З огляду на умови зазначеного договору, суд дійшов до висновку, що договір № 201 за своєю природою є договором про надання послуг.

Відповідно  до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона  (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника)  надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено законом.

Слід вважати, що укладений договір відноситься до господарського договору, так як одна з його сторін зобов'язалась виконати на користь іншої сторони певні дії, а інша сторона прийняти та оплатити їх вартість.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені  сторонами, так і такі, що приймаються ними як обов'язкові умови відповідно до законодавства. При укладені господарського договору сторони зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у  встановленому  законом порядку передбачено та досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору..

Предметом спірного договору за п.1 є інформаційно-консультаційне обслуговування Замовника «щодо листа погодження процедури закупівлі у одного виконавця». Однак, за п. 2.1 договору Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання проведення інформаційно-консультаційних послуг з питань роботи тендерного комітету підприємств.

Тобто,  Виконавець зобов'язався надати інформаційно-консультативні послуги з двох питань - по виготовленню листа погодження процедури закупівлі у одного виконавця, проведення роботи та надання інформації з питань роботи тендерного комітету підприємств, в той час, як Замовник не приймає зобов'язань щодо замовлення  послуг із останнього питання.

Крім того, у договорі №202 конкретно не визначений предмет договору у розділі 1 «Предмет договору». Позивач у  судовому засіданні пояснив, що в Законі України «Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти»не  міститься таке  поняття, як лист погодження процедури закупівлі у одного виконавця. Тому позивач не зрозумів, який лист погодження мав виробити Виконавець, і яким законодавчим актом це передбачено.

Відповідач же вважає, що під листом погодженням слід розуміти висновок вказаної вище міжвідомчої комісії.

Із огляду на  викладене, суд дійшов до висновку, що сторони ні при укладенні договору ні на теперішній час не зрозуміли, що є предметом договору. Тобто слід вважати, що така суттєва умова договору, як його предмет, сторонами не узгоджена належним чином, так як сторони належним чином не погодили та не конкретизували предмет договору

Із огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що в порушення приписів ст.180 ГК України предмет договору чітко не визначений, не конкретизований і не деталізований, відповідно не погоджений сторонами. Сторони по різному розуміють предмет договору.

За п.3.1 спірного договору сторони погодили, що загальна вартість за інформаційно-консультаційні послуги згідно акта виконаних робіт складає 1500 грн.  Але, з урахуванням  викладених обставин  не  зрозуміло чи погодили сторони вартість послуг по двох предметах договору чи по одному (виготовлення листа погодження процедури закупівлі  та надання інформаційно –консультативної послуги з питань роботи тендерного комітету підприємств) . Договором не встановлений строк виконання робіт та фактично і строк дії договору. Так як не визначивши строк виконання робіт, не можливо прийти до висновку про строк дії договору. Не визначено у спірному договорі і строк оплати вартості наданих послуг та  належним чином та ціна з підстав, які викладені судом вище.

До виконання господарських  договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України, з врахуванням особливостей ГК України.

Суд дійшов до висновку, що  сторонами не погоджено істотних умов договору  надання послуг, що є порушенням  п.1 ст. 203 ЦК України, яка передбачає, що зміст правочину не може суперечити  цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Спірний договір порушує правила ст.180 ГК України та статей 901 і 905 ЦК України.

Відповідно до п.3. ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним.

При таких обставинах, на підставі п.3 ст.215 ЦК України, суд дійшов до висновку, що позивач довів свої позовні вимоги і тому визнає договір № 202 від 23.03.07 недійсним.

Судом встановлено, що в порушення умов п.3.1 спірного договору без акту виконаних робіт позивач провів оплату  вартості  інформаційно-технічних послуг у сумі  1500 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 737 від 02.04.07р.

В платіжному дорученні в графі "призначення платежу" є посилання на акт виконаних робіт № 302. Однак, на вимогу суду, сторони  такий акт не надали. Позивач пояснив, що посилання на  зазначений акт у платіжному документі було помилковим, фактично такий акт не складався, будь-які послуги за спірним актом не надавалися. Відповідач спочатку пояснив, що свій екземпляр акту він не може знайти, а  потім пояснив, що оплата вартості послуг є доказом виконання робіт.

Але, оскільки договір визнаний судом недійсним, відповідач зобов'язаний повернути позивачу отримані ним 1500 грн., так як установою "Тендерна палата Херсонської області" не доведено факт виконання ним будь-яких послуг на зазначену суму.

Суд задовольняє позовні вимоги Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету університету про  зобов'язання відповідача повернути сплачену ним суму по договору, який визнаний судом недійсним, шляхом стягнення цієї суми з відповідача. У даному випадку судом здійснюється  реституція, але одностороння, так як вже зазначено вище, відповідачем документально не підтверджено факт  надання ним факультету університету будь-яких послуг, відповідно до умов договору та крім цього, ці умови визнаються недійсними.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

  Керуючись ст.ст. 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір №  202 від 23..03. 2007 року,  що  був укладений між Харківським національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету та установою  " Тендерна палата Херсонської області".

3.Стягнути з  установи "Тендерна палата Херсонської області". (м. Херсон, вул. 9 Січня,61, ЄДРПОУ 33929908) р.рахунок 260051118090301 у ХФ АБ «Брокбізнесбанк", МФО 352372 на користь Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету університету ( м. Херсон, вул. І. Куліка 130, ЄДРПОУ  25985480) на рахунок 35220001003600 банк ГУДКУ  по Херсонській області, МФО 852010, - 1500  грн. витрат по сплаті невиконаних відповідачем послуг по договору № 202 від 23.03.2007 року та судові витрати позивача на загальну суму  305 грн.

4. Наказ  видати після набрання рішення законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна