Рішення

від 18.04.2008 по справі 3/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/147

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" квітня 2008 р.                                                     Справа № 3/147

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Машевської О.П.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерголайн" (м. Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" (м.Житомир)

про стягнення 17976,27 грн.

Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача  17976,27 грн. боргу за поставлений товар відповідно до Договору  купівлі - продажу  №33-П від 10.03.2005р.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, однак, позивачем на адресу суду надіслано засобами факсимільного зв'язку клопотання №217 від 14.04.08р. про розгляд справи без участі представника.

11.04.2008р. до господарського суду Житомирської області надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ "Торговий дім " Міріса", в якому відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку задовольнити клопотання сторін та вирішити спір за відсутності уповноважених представників сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерголайн",             м. Київ (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса", м.Житомир (відповідач) був укладений Договір купівлі - продажу №33-П (далі Договір).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору  продавець прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця матеріальні цінності (господарчі, побутові товари та інше), що надалі іменуються "товар", а покупець - прийняти та оплатити зазначений товар.

Згідно п. 1.2 Договору  товар, який передається у власність покупця за даним договором супроводжується наступною документацією: а) видаткова накладна, в якій зазначається перелік, кількість та вартість переданого за договором товару, а також сума, яку продавець повинен продавець за нього сплатити; б) податкова накладна (у випадках, передбачених чинним законодавством).

На виконання договору позивачем поставлено товар на загальну суму 20976 грн. 27 коп., що підтверджується видатковими накладними №10865/10865 від 11.03.2005р. .; №10868/10868 від 11.03.2005р.; №10876/10876 від 11.03.2005р.; №56399/56399 від 04.11.2005р.

Пунктом 2.8 Договору  передбачено, що товар, що переданий покупцеві за даним договором, повинен бути повністю сплачений не пізніше ніж через 21 календарний день з моменту фактичної передачі товару.

30.11.2005р. сторонами був підписаний акт звіряння розрахунків на суму 20976 грн. 27 коп. Листом б/н від 16 березня (без року) відповідач повідомив позивача про те, що  погашення  ним боргу відбуватиметься згідно наведеного   у листі графіку (а.с. 28)  

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем було здійснено оплату    17.03.2006р. лише  на суму  3000 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.26). Доказів наступного виконання зобов'язання з оплати поставленого товару матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 174 ГК України, господарський договір є  однією із підстав виникнення  господарського зобов'язання. Статті 11 та 509 ЦК України також визнають договір  підставою виникнення зобов'язання.  

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в даному випадку, сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та             527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з обгрунтованістю  матеріально  - правової вимоги про стягнення боргу в сумі 17976 грн. 27 коп., з якою погодився і відповідач,   остання підлягає захисту в судовому  порядку у заявленому розмірі.

Витрати по сплаті  держмита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.  526 Цивільного кодексу  України, ст. 193,ГК України, ст.ст. 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Міріса" ( м. Житомир, вул. Кооперативна, б.6, іден. код 22064638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерголайн" ( м. Київ, Андріївський Узвіз, 28 Б, іден. код 24373013) - 17976 грн. 27 коп. боргу, 179 грн. 76 коп. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду вступає в законну силу після закінчення 10-денного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                         

1 - у справу, 2-3 сторонам