Рішення

від 15.04.2008 по справі 14/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.08                                                                                                         Справа № 14/48

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м.Чернівці

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІКо”, м.Львів

про стягнення   33 844,00 грн.

                                                                                                        Суддя  Кітаєва С.Б.

                                Секретар: Митник Ю.О.

Представники:

від позивача:  Гришечко Р.Т. –представник ( довіреність від 05.02.2008 р)

від відповідача:  не з”явився.

   Суть спору: Позов заявлено  товариством з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м.Чернівці, до товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІКО”, м.Львів,  про стягнення   33 844,00 грн. боргу за отриманий, але не оплачений товар, та відшкодування судових витрат по справі.

    Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.02.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на  26.03.2008 року.Явка повноважних представників сторін була визнана судом обов”язковою.

    Ухвала про порушення провадження у справі  отримана відповідачем  25.02.2008 року,  що підтверджується наявним у справі повідомленням № 2727953 про вручення рекомендованого поштового відправлення.

  В засідання 26.03.2008 року сторони не забезпечили явку повноважних представників, документів, які витребовувались –не подали; доказів отримання позивачем ухвали про порушення провадження у справі ( станом на 26.03.08 р) у судовій справі не було,  відтак, у зв”язку з  наведеними обставинами,  ухвалою від 26.03.2008 року розгляд справи був відкладений на 15.04.2008 року. Позивач отримав ухвалу про відкладення  03.04.2008 року, що підтверджується повідомленням за № 2844755, а відповідач –04.03.2008 року про що свідчить повідомлення за № 2844763.

   11 квітня 2008 року від позивача через канцелярію суду подано Доповнення до позовної заяви  ( № 21/05-8 від 20.03.2008 р, в додаток до якого до справи додано копію претензії № 21/05-7 від 21.05.07 р в якій заявлено вимогу про стягнення 78474,95 грн основного боргу , докази надіслання зазначеної претензії відповідачу та копії  податкових накладних).

   Відповідач повторно в засідання не забезпечив явку повноважного представника, хоч така судом була визнана обов”язковою; відзиву на позовну заяву, документів, які витребовувались –суду не подав; позовні вимоги не заперечив; клопотання від відповідача до суду , заяви  в ході розгляду справи -  не надходили.               

    Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

      Судом з”ясовано, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на наступному.

     01 серпня 2005 року між ТзОВ “Термекс” та ТзОВ “ЗІКо” було укладено договір постачання товару за № 08 ( далі –Договір), за яким  позивач ( постачальник )  зобов”язувався здійснювати відповідачу (покупцю) поставку товару , а останній  зобов”язувався здійснювати оплату  отриманого товару на умовах цього договору.

    Позивач стверджує, що відповідачем не було дотримано умов Договору щодо порядку та строків оплати товару, внаслідок чого на момент звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за  зазначеним Договором становить 33844,00 грн, що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 30.12.2007 року.

Позивач зазначає, що покупець зобов”язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу; покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов”язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

     Розрахунок заборгованості (станом на 01.02.2007 року на суму 33 844,00 грн за Договором постачання товару № 08 від 01.08.2005 року) позивач наводить у позовній заяві. У розрахунку вказує документи ( видаткові накладні) по яких поставлявся товар відповідачу; дату виникнення зобов”язання; суму заборгованості, банківські документи  на підставі яких поступили кошти від відповідача  по частковому розрахунку за отриманий товар.

        Відповідач позовні вимоги не заперечив.    

        Судом встановлено.       

       01 серпня 2005 року між  ТзОВ “Термекс” ( надалі –постачальник) і ТзОВ “ЗІКо” ( надалі –покупець) було укладено договір № 08 .                  

   Відповідно до п.п.1.1 Договору “постачальник” ( позивач по справі) зобов”язувався передавати Покупцю ( відповідачу по справі), а останній зобов”язувався  приймати і оплачувати товар на умовах даного Договору.

     В п.п.1.2 Договору сторони встановили, що асортимент, кількість і ціну товару, який поставляється, попередньо погоджуються Сторонами.

      Ціну і порядок розрахунків сторони узгодили в розділі 3 Договору. Так, відповідно до п.п.2.1 договору ціна товару вказується у відвантажувальних документах. Відповідно, у п.п.2.3 сторони погодили, що покупець вносить в якості передоплати за поставлений товар 0 % ( 0 процентів від загальної вартості партії товару, що поставляється). Решту частину від вартості партії товару Покупець оплачує не пізніше 30 (тридцяти) днів із дня підписання відвантажувальних документів.. Оплата  товару проводиться на розрахунковий рахунок або в касу постачальника  чи, за згодою Сторін іншим способом у відповідності до діючого законодавства України.  Покупець рахується таким, що виконав своє зобов”язання по оплаті товару в день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або в день внесення грошових коштів в касу Постачальника ( далі –“день оплати”)..

     Умови поставки і приймання товару погоджені сторонами в розділі 4 Договору. Так , строки і форма поставки товару , відповідно до п.п.4.1, погоджуються Сторонами. Право власності на товар переходить до Покупця в момент оплати товару Ризик випадкової загибелі чи випадкового пошкодження товару переходить до Покупця в момент відвантаження товару Покупцю або передачі  товару першому перевізнику. Передача товару відбувається на погодженому сторонами складі ( п.п.4.4). В п.п.4.5 Договору сторони погодили, що приймання товару по якості (зовнішні дефекти) і кількості здійснюється Покупцем в момент відвантаження товару зі складу до підписання  відвантажувальних документів.

    В п.п 4.6 Договору сторони встановили, що одночасно з поставкою товару, по погодженню Сторін постачальник може передати покупцю в тимчасове користування, без права реалізації, торгове обладнання, яке є власністю постачальника для використання в демонстраційних цілях. Умови поставки торгового обладнання регулюються додатком № 1, що є невід”ємною частиною даного договору.

   Відповідно до  розділу 5 Договору “Інші умови” максимальна вартість  партії товару, що поставляється Покупцю складає 50 000 грн.( п.п.5.1). Сторони прийняли на себе зобов”язання в період дії Договору проводити звірки розрахунків товару, що знаходиться у покупця.

   Даний Договір вступає в силу з моменту підписання обома  Сторонами і діє до 31 грудня 2005 року. При відсутності повідомлення однієї із  Сторін про свій намір припинити Договір, отриманим протилежною Стороною не менше ніж за 15 днів до дати закінчення дії Договору, даний Договір вважається пролонгованим на попередніх умовах на наступний календарний рік.

   Відповідно до п.п.6.4 - зміни і доповнення до даного Договору мають силу тільки у випадку їх оформлення окремими протоколами ( погодженнями), підписаними, або, у випадку  використання електронних засобів зв”язку, погодженим чином авторизованими обома Сторонами. Факсомільні копії документів мають юридичну силу при наяявності оригіналу печатки однієї зі сторін.

    Відповідно до розрахунку позивача, наведеного в позовній заяві, по видаткових накладних № РН-0000023 від 30.08.2005 р ;  № РН-0000029 від 16.09.2005 р ; № РН-0000027 від 16.09.2005 р;  № РН-0000031 від 19.09.2005 р ; РН-0000037 від 26.09.2005 р; № РН-0000038 від 27.09.2005 р;  № РН00000045 від 20.10.2005 р; № РН-0000058 від 08.12.2005 р; № РН-0000057 від 08.12.2005 р; № РН-0000005 від 16.01.2006 р № РН-0000012 від 30.01.2006 р;  № РН-0000034 від 23.03.2006 р № РН-0000078 від 19.05.2006 р № РН-0000119 від 05.07.2006 р № РН-0000120 від 05.07.2006 р № РН-1000232 від 25.09.2006 р; № РН-1000233 від 25.09.2006 р № РН-1000234 від 25.09.2006 р № РН-1000533 від 25.12.2006 р; накладній № РН-0000008 від 17.01.2007 р; № РН-0000009 від 17.01.07 р ;  № РН-0000024 від 22.01.07 р;  № РН00000025 від 22.01.07 р ; № РН-0000198 від 05.03.07 р ;  № ЛвРН-000008 від 11.06.2007 р ;№ ЛвРН-000010 від 12.06.2007 р ; № ЛвРН-000013 від 15.06.2007 р ;  № ЛвРН-000015 від 25.06.07 р ;  № ЛвРН-000019 від 25.06.2007 р ; № ЛвРН-000020 від 04.07.2007 р ; № ЛвРН-00070 від 10.09.07 р ; № ЛвРН-00080 від 02.10.07 р ;  № ЛвРН-00094 від 18.10.07 р  позивач поставив відповідачу товару на суму 390343,55 грн. По  накладних на повернення  № ВН-0000020 від 26.12.06 р на суму 3809,04 грн; №  ЗК-0000007 від 13.06.07 р на суму 28725,59 грн відповідач повернув товар позивачу на суму  32534,63 грн та здійснив (станом на час подання позову до суду) часткову оплату отриманого товару,   в  загальному –на суму 356499,57 грн.  Відтак , суму боргу 33844,00 грн, яка заявлена до стягнення, позивач визначив  як різницю між  вартістю поставленого товару і сумою коштів, які   поступили на рахунок позивача та вартістю повернутого товару( 390343,55 - 356499,57).

     На час подання позовної заяви до суду борг відповідачем не погашений.

     Згідно з приписами ст..509 Цивільного кодексу України ( ст..173 ГК України) , зобов”язання є правовідношенням , у якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право  вимагати від боржника виконання його обов”язку.

     У відповідності до ст..11 ЦК України, цивільні права та обов”язки виникають , зокрема, із договорів та інших правочинів. У відповідності до зазначеної статті  цивільні права  та обов”язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права  та обов”язки.

    Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язанння виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

  Згідно ст..175 ГК України майнові зобов”язанння , які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

      Частиною 1 ст.181 ГК України встановлено,  господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

      Згідно з ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми право чину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч.2 ст.218 ЦК України, якщо право чин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема, шляхом прийняття виконання, здійснення часткових платежів, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

    Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем і прийняття відповідачем товару  на умовах оплати. Позивач зобов”язання виконав на загальну суму 390343,55 грн, що підтверджується  видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями відповідача на отримання  продукції, підписаним відповідачем актом взаємозвірки.

   Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, товар відповідач прийняв, претензій не пред”являв, однак оплату за поставлений товар провів  частково, що підтверджується копіями виписок банку,  актом взаємозвірки між сторонами.

     Матеріали справи підтверджують факт часткового повернення товару відповідачем  на суму 3809,04 грн та 28725,.59 грн .

     Вимога позивача про проведення повного розрахунку за  поставлений станом на 18.10.2007 року товар ( остання у розрахунку  видаткова накладна на поставку товару  № ЛвРН-00094 від 18.10.2007 р) відповідач залишив без задоволення.

  Таким чином, з вищенаведеного та матеріалів справи вбачається, що факти видачі довіреностей відповідачем, прийняття ним  товару, підписання накладних та довіреностей уповноваженою особою відповідача, часткової оплати поставленої продукції на користь позивача,  підписання сторонами акту звірки розрахунків свідчать про  договірні, господарсько-правові відносини між сторонами, згідно з якими позивач поставив товар, а відповідач прийняв цей товар та зобов”язався його оплатити. Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування, асортименту, кількості, вартості продукції та строку її оплати, про що свідчать матеріали справи. Товар передано  уповноваженій особі відповідача на підставі довіреностей відповідача. Товар прийнятий відповідачем без застережень та зауважень.

    Відтак, господарський суд прийшов до висновку про те, що вищезазначені дії свідчать про виникнення між сторонами спору правовідносин щодо поставки товару і такими діями відповідач прийняв на себе зобов”язання оплатити  придбаний товар на  погоджених сторонами умовах. Доказів в підтвердження  зворотнього відповідач суду не подав.   

   Згідно із ст..525 ЦК України, одностороння відмова від зобов”язанння або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

   У відповідності до вимог ст..526 ЦК України ( ст..193 ГК України) –зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Суд зазначає, що незважаючи на  неотримання позивачем  коштів за поставлену продукцію ( в кожному конкретному випадку, по  вказаних накладних) у встановлені та погоджені сторонами строки, позивач на свій розсуд не користувався правом зупинити виконання свого обов”язку з передачі продукції або відмовитись від його виконання, згідно ч.3 ст.538 ЦК України.

    Згідно з ч.4 ст.538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов”язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов”язку, друга сторона повинна виконати свій обов”язок.

    Суд прийшов до висновку, що положення вище зазначеної статті дають право позивачу  вимагати стягнення з відповідача  вартості неоплаченої, однак прийнятого відповідачем, товару.

       У відповідності до ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого відповідачем не зроблено.

       Оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

       Судові витрати по справі покладаються на відповідача.                 

       Керуючись ст.ст.32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

                                                               В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІКо”, м.Львів, пр.Чорновола,45-а/5 , ЄДРПОУ 20780508, п/р 2600809945 у ВАТ СКБ “Дністер”, МФО 325569, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Термекс”, м.Чернівці, вул..Головна,246, ЄДРПОУ 32652485, п/р 26005051602113 в ЧФ Приватбанку м.Чернівці, МФО 356282 –33 844,00 грн. боргу, 338,44 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Кітаєва С.Б.