Рішення

від 22.04.2008 по справі 17/50-769

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/50-769

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2008 р.Справа № 17/50-769

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Прокурора м. Тернополя в інтересах місцевого бюджету, Тернопільської міської ради, м. Тернопіль в особі Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, м. Тернопіль  

до відповідача Приватного малого підприємства “Агенція по нерухомості “Альтернатива”, м. Тернопіль, пр-т Ст. Бандери, 102/33

про стягнення 8629,30 грн. заборгованості по орендній платі, 359,09 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язання та зобов'язання відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 23, загальною площею 19,32 кв.м.

за участю представників сторін:   

позивача:  не з'явився;

відповідача:  не з'явився;

прокурора: Молень І.Й., помічник прокурора, посвідчення № 21 від 23.07.2007р.,

Прокурору роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.

Прокурор міста Тернополя звернувся 26.02.08р. до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, м. Тернопіль від імені якої діє Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, м. Тернопіль до відповідача –Приватного малого підприємства “Агенція по нерухомості “Альтернатива”, м. Тернопіль, про стягнення 8629,30 грн. заборгованості по орендній платі, 359,09 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язання, просить також зобов'язати відповідача звільнити орендоване нежитлове приміщення комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Шевченка, 23, загальною площею 19,32 кв.м., що було передано в орендне користування відповідачу на підставі укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності № 389 від 23.05.2003р. (з урахуванням пояснень б/н від 25.03.2008р.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує копією договору оренди № 389 від 23.05.03р. нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності; актом від 28.05.03р. передавання нежитлових приміщень в оренду ПМП “Агенція по нерухомості “Альтернатива”; копіями претензій № 1685-у від 28.12.07р. та №192-у від 31.01.08р., надісланими відповідачу у справі; розрахунком заборгованості та пені згідно договору оренди, іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2008 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 25 березня 2008 року. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України до 15.04.2008р., відтак, а до 22.04.2008р. у зв'язку з заявленими сторонами клопотаннями та необхідністю витребування додаткових документів.

Також, в судовому засіданні прокурором надано письмове пояснення б/н від 25.03.2008р., згідно якого просить суд вважати, що позовну заяву №1313 від 25.02.2008р. подано в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, від імені якої діє Управління комунальної власності Тернопільської міської ради. Дане уточнення приймається судом до розгляду.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судове засідання 22.04.2008р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, мотивованого відзиву на позов не подав, натомість двічі 15.04.2008р. та 21.04.2008р. заявляв клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Клопотання від 21.04.2008р. суд відхиляє з огляду на те, що відповідно до ухвали від 15.04.2008 р. судом явка повноважних представників сторін не визнавалася обов'язковою; відкладення розгляду справи надалі є неможливим, беручи до уваги  закінчення, передбаченого ст. 69 ГПК України, строку вирішення спору, відповідно до клопотання від 15.04.2008р. судом розгляд справи було відкладено, однак, відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду відзив на позов. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, оцінивши подані докази, судом встановлено таке.

На підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №483 від 14.05.2003р., 28 травня 2003р. між Виконавчим комітетом міської ради як «Орендодавцем»в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки, як уповноваженого органу по укладанню договорів оренди (правонаступником якого є позивач у справі) та Приватним малим підприємством «Агенція по нерухомості «Альтернатива»укладено договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності за № 389, згідно умов якого Орендодавець –виконавчий комітет Тернопільської міської ради через управління обліку та контролю за використанням комунального майна міста, передав в оренду, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення комунальної власності за адресою: м. Тернопіль, бул. Шевченка, 23, площею 19,32 м. кв. для використання під офіс.

Відповідно до п.1.1 Положення про Управління комунальної власності Тернопільської міської ради, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 28.09.2006р. №5/2/48 “Про затвердження положень про виконавчі органи міської ради” Управління комунальної власності є виконавчим органом Тернопільської міської ради, йому звітним та підконтрольним та є правонаступником майнових і немайнових прав та зобов'язань управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки.

Факт передачі приміщення в оренду підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.05.2003 р., складеним повноважними представниками сторін на підписаним ними без заперечень. Термін дії договору визначений сторонами до 22.05.2004р.

Пізніше, 30 липня 2007 року та 11 жовтня 2007 року сторони уклали та підписали Додатки до договору оренди нежитлових приміщень №389 від 28.05.2003р., згідно яких внесено зміни до п.п. 3.1 п. 3 Договору оренди, а саме, встановлено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (із змінами та доповненнями), а також п.п. 9.1 п. 9, продовжено термін дії договору до 31.12.2007р. Окрім того, в п.2 додаткових угод встановлено, що дані додатки вступають в дію з 01.07.2007р. і є невід'ємною частиною договору оренди №389 від 28.05.2003р.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року, застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо  цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують  існувати після набрання  ним чинності.

Враховуючи, що правовідносини сторін  по договору № 389 від 28.05.2003 року виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, але продовжували  існувати після набрання ним  чинності, до цивільних відносин між сторонами застосовуються норми Цивільного кодексу України, 2003 року з урахуванням особливостей норм ГК України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди комунального майна.

Згідно ст. 2 Закону України „Про оренду державного и комунального майна” (далі Закон про оренду), ст. 759 ЦК України, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, тобто орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 4.3  договору оренди, ст. 762 ЦК України та п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування нежитловим приміщенням. Відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати передбачено у п.3.8 договору оренди

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

Статтею 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Позатим, з поданих прокурором матеріалів вбачається, що відповідач своїх основних зобов'язань як Орендар щодо внесення орендної плати у визначені договором оренди строки, виконував неналежним чином, внаслідок цього станом на 28.01.2008 р. його заборгованість по орендній платі за період з 01 липня 2007 року по 01 січня 2008р. складає 8629,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2007р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 1685-у від 28.12.2007 р., в якому Управління комунальної власності Тернопільської міської ради просило негайно перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості, яка станом на 18.12.2007р. становила 7110,42 грн. орендної плати та 197,22 грн. пені. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Окрім того, умовами договору (п.3.8. договору) передбачено відповідальність Орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді сплати пені за кожен день прострочення, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Оцінюючи поданий суду розрахунок розміру пені, нарахованої за період з 15.08.2007 року по 28.01.2008 р. (за 166 дні), що за підрахунками позивача, становить 359,09 грн., то суд, здійснивши відповідні арифметичні розрахунки та з урахуванням розміру заборгованості Орендаря, задовольняє вимоги щодо стягнення пені в розмірі 343,74 грн., як такі, що відповідають положенням ст. 232 ГК України, умовам договору оренди № 389 від 28.05.2003 р. В частині стягнення 15,35 грн. пені позовні вимоги відхиляються у зв'язку з невірно проведеним нарахуванням, як безпідставні.

Таким чином, суд вважає правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими вимоги прокурора щодо заборгованості відповідача по орендній платі за заявлений в позові період в сумі 8629,30 грн. (з урахуванням часткової сплати 7,48 грн. згідно платіжного документа №309 від 17.07.2007р.) та 343,74 грн. нарахованої згідно п. 3.8 договору пені.

Договором сторони визначили порядок передачі та повернення орендованого приміщення, а саме, п. 2.3 договору встановлено, що по закінченні терміну дії договору оренди, якщо договір не продовжено на новий термін, орендар зобов'язаний в 10-денний термін повернути Орендодавцю нежитлове приміщення по акту приймання-передачі. Аналогічні положення містить також і п. 4.13. договору оренди № 389.

В силу вимог ст.ст. 2, 10, 17 Закону про оренду та ст. 763 ЦК України договір укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до пункту 9.1 договору оренди № 389 строк його дії визначено сторонами - до 22.05.2004 року. Однак, враховуючи, що п. 9.3. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди, він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тому договір оренди кожен рік було пролонговано відповідно до 22.05.2005р., 22.05.2006р. та 22.05.2007р., а згідно укладеного та підписаного сторонами додатку до нього від 30.07.2007р., термін дії договору продовжений до 31.12.2007р.

Згідно п.2 ст.26 Закону про оренду договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Зазначена норма визначена також в п. 9.4 договору оренди.

Таким чином, договір оренди припинив свою дію 31.12.2007р.

Ст. 17 Закону про оренду і п. 9.3. договору передбачено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін і встановлено місячний термін після закінчення строку договору, протягом якого сторони по договору можуть заявити про відмову від договору, зміну чи продовження його на новий термін.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно статті 17 Закону про оренду, управління 31.01.2008р., тобто в місячний строк після закінчення договору оренди, направило на адресу відповідача листа № 192-у від 31.01.2008 р., в якому повідомило про те, що орендодавець не дає згоди на продовження договору оренди нежитлових приміщень № 389 від 28.05.2003 року на новий термін та вимагало звільнити і передати по акту в 10-денний термін орендоване приміщення. Проте, вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Частиною 1 ст. 27 Закону про оренду визначено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди: у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У відповідності до п.4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За приписами ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктами 2.3. та 4.13. договору оренди № 389 орендар взяв на себе зобов'язання після закінчення терміну оренди, якщо не має згоди Орендодавця на його продовження на новий термін або у випадку дострокового розірвання договору, в 10-ти денний термін здати останньому приміщення в добротному стані разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому покращеннями. Весь інвентар і обладнання, встановлені орендарем за його рахунок, які не можуть бути відокремлені без пошкодження конструкцій будівлі, переходять у власність орендодавця без відшкодування понесених затрат. Передача приміщення і ключів від нього оформляються актом прийняття-передачі.

Проте, як стверджує прокурор та позивач, на день розгляду спору, відповідач продовжує користуватися майном комунальної власності без правових підстав, приміщення не звільнено та не передано по акту Управлінню.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про стягнення заборгованості по орендній платі та нарахованої пені за несвоєчасне виконання зобов'язання підлягають до задоволення в сумі 8629,30 грн. заборгованості та 343,74 грн. пені та вимоги про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності, за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 23 в м. Тернополі, площею 19,32 м. кв. як обґрунтовані та належним чином доведені.

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За згодою прокурора відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.04.2008р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 42-47, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 762, 763, ч. 1 ст. 785  ЦК України, ст.ст. 193, 216, 232, 291 ГК України, ст.ст. 2, 10, 17, 18, 26, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Приватному малому підприємству «Агенція по нерухомості «Альтернатива»(м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14А, ідентифікаційний код 30750404) звільнити займане на підставі договору оренди №389 від 28.05.2003р. нежитлове приміщення комунальної власності, площею 19,32 кв. м., яке знаходиться за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 23 в місті Тернополі та передати вільне приміщення Управлінню комунальної власності Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 21, ідентифікаційний код  25781553) по акту приймання-передачі в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Приватного малого підприємства «Агенція по нерухомості «Альтернатива»(м. Тернопіль, вул. Кн.. Острозького, 14А, ідентифікаційний код 30750404):

–8629,30 грн. заборгованості по орендній платі; 343,74 грн. пені на користь Управління комунальної власності Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, Т.Шевченка,21, ідент. код 25781553), які перерахувати на р/р №33214871700002 в ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, код платежу 22080401; отримувач коштів: міський бюджет, код ЄДРПОУ 23588119;

- 186,83  грн. державного мита в доход державного бюджету України;

- 117,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход державного бюджету України (р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

4. В решті позовних вимог –відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_25___” _квітня___ 2008 року, рішення через місцевий господарський суд.

Суддя