Рішення

від 23.04.2008 по справі 13/45-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/45-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 квітня 2008 р.                                        Справа 13/45-08

Господарський суд Вінницької області  у складі:

Головуючий  суддя    С. Тісецький

Секретар суду            В. Гриневич

Представники :

позивача :     Гурба Л.А., за дорученням

відповідача: Максимчук В.М., Задоянна А.Й., Рижов А.О., Нідзельська Т.М., Поліщук Л.М.,  Хмара О.І., за дорученням

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Вінницької міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водник» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно встановленого бетонного паркану, -

В С Т А Н О В И В :

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку біля будинку №59 по вул. Острозького у м. Вінниці шляхом знесення самочинно встановленого бетонного паркану та привести її у первинний стан за свій рахунок.

Відповідач заявлений позов не визнає, зазначаючи, що він паркан, про який ідеться в позовній заяві позивача, не встановлював, та паркан йому (відповідачу) не належить. Паркан купувався та встановлювався за кошти мешканців будинку №59 по вул. Острозького.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили незмінність своїх позицій відносно заявленого позову.

Вислухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач, як на підставу своїх позовних вимог посилається на акти перевірки комісії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування і архітектури міської ради від 20.11.2007 р. та 22.11.2007 р. Відповідно до вказаних актів проведено перевірку факту встановлення бетонного паркану по вул. Острозького, 59 у м. Вінниці. В акті перевірки від 20.11.2007 р. зазначено, що вказаний бетонний паркан встановлено ОСББ «Водник» (відповідач). Однак на підставі яких документів комісія інспекції ДАБК УМіА міської ради дійшла висновку, що паркан встановлено саме відповідачем, в акті не зазначено. Представник позивача в судовому засіданні також не зміг пояснити суду за яких підстав комісія інспекції ДАБК УМіА міської ради дійшла такого висновку.

Натомість, в судовому засіданні 23.04.2008 р., представник відповідача Поліщук Л.М. пояснила суду, що кошти на будівництво паркану були зібрані мешканцями будинку по 100 грн. з квартири, за їх власною ініціативою. Вказані кошти були спрямовані на закупівлю та встановлення паркану. Та ОСББ «Водник» ніякого відношення до встановлення чи закупівлі бетонного паркану, про який іде мова в позовній заяві позивача, немає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Натомість, позивач, звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, не довів суду, що його право (право територіальної громади) порушується саме відповідачем у справі. Позивачем, чи його представником не надано суду доказів на спростування тверджень представників відповідача, в частині того, що паркан встановлювався з ініціативи та за кошти мешканців будинку, без участі відповідача. Крім того, представником позивача в судовому засіданні не зазначалось які докази могли б свідчити про причетність відповідача до встановленого паркану, та їх необхідно надати чи витребувати суду для вирішення спору.

За таких обставин суд не може бути впевненим, що право позивача порушується саме відповідачем зазначеним у позовній заяві, та позов заявлено до належного відповідача.

Отже заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  25 квітня 2008 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу