Постанова

від 03.04.2008 по справі 6/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/105

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "03" квітня 2008 р., 09 год. 50 хв., м. Чернігів                    Справа № 6/105                                    

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                   Блохіної Ж.В.

при секретарі                          Кузьміні М.М.,

за участю представників

позивача:                                 Йовенко І.А., довіреність №3795/04 від 24.12.2007р.,

відповідача:                            не з'явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов                                        Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському

                                                  районі м. Чернігова,

                                                  вул. Щорса, 19, м. Чернігів                                                                                               

до                                              Відкритого акціонерного товариства „Чернігівоблпаливо”,

                                                  вул. Комсомольська, 10, м. Чернігів

про                                            стягнення 233061,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівоблпаливо” (далі –відповідач) 233061,01 грн. боргу, в тому числі 143835,35 грн. зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 68116,76 грн. фінансової санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та 21108,90 грн. нарахованої пені. Заборгованість виникла станом на 01.02.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач двічі був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №811578 та №835884, але в судові засідання не з'явився, заперечення на позов та клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Чернігівоблпаливо” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до  п.4 ч.2 ст.17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 (Далі - Закон № 1058) ВАТ „Чернігівоблпаливо” подавались до  управління ПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з вересня 2006 року по грудень 2007 року,  сума нарахованих страхових внесків до сплати становить 15812,98 грн., що підтверджується також розрахунком суми боргу.

Згідно письмових пояснень позивача, за підприємством станом на 01.09.2006р. обліковувалась несплачена сума боргу по страховим внескам в розмірі 27815,35 грн.

          Частиною 5 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що за  рахунок  сум,  що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Отже, управлінням в 2006 –2007 роках було погашено сплаченими поточними страховими внесками вищезазначену недоїмку в розмірі 27815,35 грн., а саме: 1663,48 грн. сплачено 20.10.2006р.; 3915,82 грн. –20.11.2006р.; 4000,39 грн. - 20.12.2006р.; 5000,00 грн. –22.01.2007р., всього –29552,69 грн.          

Всього сплачено відповідачем страхових внесків за період з вересня 2006 року по грудень 2007 року на суму 39792,98 грн., що підтверджується банківськими виписками та розрахунком боргу.

В зв'язку з тим, що в 2006 –2007 роках ВАТ „Чернігівоблпаливо” несвоєчасно сплачувались внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, а саме: № 601 від 07.12.2007р., яким  застосовані фінансові санкції в розмірі 68116,71 грн.  та нарахована пеня в розмірі  21108,89 грн.

Згідно письмових пояснень позивача, за підприємством станом на 01.09.2006р. обліковувалась несплачена сума боргу по штрафній санкції в сумі 0,05 грн. та пені –0,01грн., яка виникла внаслідок неповної сплати зобов'язання, визначеного  управлінням ПФУ в рішенні від 11.10.1004р. № 291 про застосування штрафу в розмірі 10548,72 грн. та нарахування пені в розмірі 2361,51 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків. Станом на 01.02.2008р. 0,05 грн. штрафної санкції та 0,01 грн. пені не сплачена.

Отже фінансова санкція становить 68116,76 грн., пеня - 21108,90 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.

Таким чином, станом на 01.02.2008р. заборгованість відповідача становить 233061,01 грн. (15812,98 грн. + 27815,35 грн. + 68116,76 грн. + 21108,90 грн. - 39792,98 грн.).

Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058) і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

          Згідно зі ст.1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

          Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

          Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

          Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

            Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

          Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за  несплату  (неперерахування)  або  несвоєчасну   сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

         Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.          

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

         Позивачем була направлена боржнику вимога № Ю-499 від 05.02.2008р. про сплату боргу, яка отримана позивачем і залишена ним без задоволення.

          Відповідно до абз. 4 ч. 14 ст. 106 Закону № 1058 суми пені  та  штрафів  можуть  бути  включені  до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

          Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

На день прийняття рішення борг в сумі 233061,01 грн. відповідачем добровільно не сплачений.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:    

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівоблпаливо” (вул. Комсомольська, 10, м. Чернігів, код 01880368, р/р 26005001131001 в ЧФ „Укрінбанк”, МФО 353564) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (вул. Щорса, 19, м. Чернігів, р/р 25608303051156 в ОПЕРВ ВАТ „Державний Ощадний банк”, МФО 353553, код 21396396) заборгованість в сумі 219407,55 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівоблпаливо” (вул. Комсомольська, 10, м. Чернігів, код 01880368, р/р 26005001131001 в ЧФ „Укрінбанк”, МФО 353564) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (вул. Щорса, 19, м. Чернігів, р/р 25609303061156 в ОПЕРВ ВАТ „Державний Ощадний банк”, МФО 353553, код 21396396) заборгованість в сумі 13481,90 грн.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівоблпаливо” (вул. Комсомольська, 10, м. Чернігів, код 01880368, р/р 26005001131001 в ЧФ „Укрінбанк”, МФО 353564) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова (вул. Щорса, 19, м. Чернігів, р/р 25604303011156 в ОПЕРВ ВАТ „Державний Ощадний банк”, МФО 353553, код 21396396) заборгованість в сумі 171,56 грн.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

           Суддя                                                                                       Ж.В. Блохіна