Постанова

від 23.04.2008 по справі а15/077-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А15/077-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" квітня 2008 р.                         м. Київ                             Справа № А15/077-08

16 год. 50 хв.

за позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ  

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Володимир”, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. П. Борщагівка

предмет адміністративного позовустягнення 2307,32 грн.

Головуючий суддя              Рябцева О.О.

секретар судового засідання        Совенко Д.В.

Представники:

позивачаРекеда Т.В. (дов. № 03-95/197 від 12.03.2008. р.);

відповідачаДовгопол В.П. –директор;

Обставини справи:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Володимир” (далі-відповідач) про стягнення 2307,32 грн., з яких 2093,92 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання в 2006 році нормативу, передбаченого ст.ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) на підприємстві відповідача та 213,40 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі № А15/077-08, розгляд справи призначений на 08.04.2008 р.

Ухвалою суду від 03.03.2008 р. зобов'язано відповідача надати господарському суду докази стосовно здійснення будь-яких заходів щодо створення робочих місць для інвалідів у межах визначеного Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу та інформування державної служби зайнятості (форма 3 ПН), місцевих органів соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для інвалідів, а також інформування останніх про вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватись праця інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2008 р. підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, проте в судовому засіданні 08.04.2008 р. представник відповідача заперечував проти позову з огляду на те, що державна служба зайнятості інформувалась відповідачем про створення робочих місць для інвалідів та вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів.  З вказаних підстав представник відповідача просив суд відмовити позивачу у позові.

В судовому засіданні 08.04.2008 р. розгляд справи відкладено на 11.04.2008 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.04.2008 р., в підтвердження інформування державної служби зайнятості про створення робочих місць для інвалідів та вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватися праця інвалідів  надав суду Звіт форми № 3-ПН станом на 01.07.2006 р., інших доказів стосовно здійснення будь-яких заходів щодо створення робочих місць для інвалідів у межах визначеного Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу та інформування державної служби зайнятості (форма 3 ПН), місцевих органів соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів про створення робочих місць для інвалідів, а також інформування останніх про вільні робочі місця та вакантні посади на яких може використовуватись праця інвалідів відповідачем суду не надано.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2008 р. підтримав позов.

В судовому засіданні 11.04.2008 р. розгляд справи відкладено на 23.04.2008 р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.04.2008 р. підтримав позов.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2008 р. заперечував проти позову.

Розглянувши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. № 1434, визначено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Здійснювати же зазначений контроль неможливо без стягнення Фондом соціального захисту інвалідів (його територіальними відділеннями) штрафних санкцій з підприємств, установ і організацій.  

З огляду на наведене Фонд соціального захисту інвалідів та його територіальні відділення мають право на звернення до господарських судів з позовами про стягнення відповідних адміністративно-господарських санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі-Закон) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 20 цього Закону передбачає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як вбачається з позовної заяви та розрахунку заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання встановлених нормативів робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів в 2006 році, відповідачу встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 1 чоловіка, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2006 р. становила 12 чоловік, що підтверджується звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. Фактично відповідачем взагалі не працевлаштовані інваліди, що підтверджено звітом відповідача за 2006 рік (Ф №10-П1).

Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано одного інваліда, а середньорічна заробітна плата на його підприємстві становить 4187,84 грн., що підтверджено статистичним звітом відповідача за 2006 рік (Ф №10-П1), адміністративно-господарські санкції розраховуються виходячи з половини середньої річної заробітної плати і становлять (4187,84 грн. : 2) = 2093,92) 2093,92 грн.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону (в редакції чинній з 01.01.2006 р.) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,   організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які  використовують  найману  працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18  Закону.

У частині третій ст. 18 Закону (в редакції чинній з 23.02.2006 р.) визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України “Про  зайнятість населення” підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

В підтвердження належного виконання свого обов‘язку щодо інформування державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення фонду соціального захисту інвалідів про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, як того вимагають приписи п. 3 ч. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. відповідачем наданий суду лише 1 Звіт за формою № 3-ПН станом на 01.07.2006 р.. Будь-яких інших доказів, що підтверджують інформування у 2006 році державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення фонду соціального захисту інвалідів про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає не доведеним факт інформування відповідачем в 2006 р. державної служби зайнятості про наявність вакансій для інвалідів в установленому чинним законодавством порядку, а отже відповідачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, тому заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70 встановлено, що підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, сплачують самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним, відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, суми яких визначаються у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Визначені статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” адміністративно-господарські санкції та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій є видом господарських санкцій, які застосовуються уповноваженими органами державної влади до суб'єктів господарювання.

З огляду на те, що відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, і відповідно ним не дотримано в 2006 році встановлений у відповідності  зі статтями 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” норматив робочих місць для інвалідів, суд вважає позовні вимоги про стягнення 2093,92 грн. адміністративно-господарських санкцій правомірними, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за  собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Оскільки відповідачем станом на час подання адміністративного позову  порушений термін сплати адміністративно-господарських санкцій на 310 днів, розмір пені становить 213,40 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем не дотримано зазначених вище вимог чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів або самостійної сплати адміністративно-господарських санкцій, вимоги позивача про стягнення 213,40 грн. пені також визнаються судом правомірними та обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Володимир” (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. П. Борщагівка, вул. Леніна, 14-А, код 20592534) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, код 19023989) 2093,92 грн. (дві тисячи дев'яносто три грн. 92коп.) адміністративно-господарських санкцій, 213,40 грн. (двісті тринадцять грн. 40коп.) пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.   

              Суддя                                                                                                 Рябцева О.О.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –05.05.2008 року.