Постанова

від 23.04.2008 по справі 43/316

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

43/316

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2008 р.                                                                          справа №43/316

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Стойка  О.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Кисельов Л.О. - директор,

від відповідача:Нуждін В.І. (по дов.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма” „СОТТА-СЕРВІС” м.Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від14.02.2008 року

по справі№43/316 (Зубченко І.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „КБ” м.Маріуполь Донецької області

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма” „СОТТА-СЕРВІС”  м.Маріуполь Донецької області

простягнення 12 300 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “КБ” м. Маріуполь, Донецької області звернулось з позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма” „СОТТА-СЕРВІС”  м.Маріуполь, Донецької області  12300грн. боргу за виконані роботи по договору № 3/05 від 01.06.2005 року.

Рішенням від 22.01.2007року господарським судом Донецької області (суддя Зубченко І.В.)  було прийнято рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, яке постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2007року залишено без змін (т.1 а.с.55-56,78-79).

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2007року рішення господарського суду Донецької області та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2007року скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області (т.1 а.с.112115).

У листопаді 2007рокудо господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи № 43/316, які були прийняті до провадження (т.1 а.с.116-117).

Рішенням від 14.02.2008року господарський суд Донецької області (суддя Овсяннікова О.В.) позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, стягнувши    з

Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма „Сотта-Сервіс” 12300грн. боргу та судові витрати.

Судове рішення мотивоване тим,  що передбачені договором будівельно-монтажні роботи Підрядником  виконані повністю, що підтверджується актом здачи-прийомки будівельно-монтажних робіт від 20.09.2005 року, Замовник зобов'язаний сплатити йому обумовлену ціну. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, з підстав порушення та неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також того, що висновки не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Тому просить апеляційний суд прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує і вважає рішення місцевого суду законним і обґрунтованим.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду була змінена судова колегія для розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом, спірні правовідносини виникли з договору підряду №3/05, який укладений 01.06.2005р. між ТОВ“КБ” м.Маріуполь (позивач у справі) та  ТОВ „Виробнича фірма” „СОТТА-СЕРВІС” м.Маріуполь (відповідач). Загальна вартість виконаних робіт складає  66000грн. (т.1 а.с.8).

За своєю правовою природою даний договір є договором  підряду, та підпадає під правове регулювання глави  61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами даного договору позивач виконав для відповідача будівельно-монтажні роботи по об'єкту "Магазин-салон", згідно із  затвердженим проектом 12/05 КБ/АС та переліку робіт.

Пунктом 2.2 договору сторони визначили виконання наступних робіт: розробка існуючих тимчасових  споруджень  з їх  вивезенням на звалище; улаштування тимчасового огородження на території будівництва; будівництво  будівлі магазина-салона; будівництво огородження по вул.Зелінського; благоустрій території.

Порядок розрахунків, визначений в договорі підряду, пунктом 2.4, та передбачає здійснення замовником - ТОВ „Виробнича фірма” „СОТТА-СЕРВІС” передплати у розмірі 50% від загальної вартості робіт.

Відповідно до п. 2.6 договору підряду остаточні розрахунки між Підрядчиком та Замовником проводяться після підписання акту держкомісії. Одночасно, пунктом 4.1 договору визначено, що  по закінченню робіт та їх повної оплати підрядник підписує акт державної комісії та передає цей акт Замовнику.

За вимогами  частини 1 статті 853 Цивільного кодексу  України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану відрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків  негайно заявити про них підрядникові.

Прийом-передача закінчених робіт оформлюється  актом прийому-передачі, який складається сторонами та підписується ними.

Як вбачається із матеріалів справи,  позивачем  на підставі договору виконані роботи загальної вартістю 66000грн., що підтверджується актом прийомки виконаних підрядних робіт  Ф.2 від 20.09.2005р., а також виконані додаткові роботи у грудні 2005року, які оформлені актом виконаних робіт №14 на суму 1300грн. Дані  акти підписані сторонами без заперечень і зауважень та завірені печатками підприємств (т.1 а.с.14,15).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського  кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Проте відповідач  свої зобов'язання щодо своєчасної оплати здійснив не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у сумі 12300грн.

Разом з тим, відповідач стверджує, що позивач порушив вимоги п.4.1 договору та не виконав свої договірні зобов'язання у повному обсязі і не прийняв відповідних заходів до їх виконання, внаслідок чого магазин-салон не прийнятий державною комісією. Отже, оскільки  акт держкомісії відсутній, то немає підстав для остаточних розрахунків.

Дані твердження судова  колегія  вважає неспроможними, оскільки, як встановлено  господарським судом, саме відповідач, як Замовник, свої обов'язки по створенню робочої  та державної комісії не виконав.  Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений Постановою  Кабінету Міністрів  України від 22.09.2004р. №1243, та визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Пунктом 5 Порядку визначено, що для пред'явлення закінченого будівництвом об'єкта державній приймальній комісії замовником будівництва об'єкта утворюється робоча комісія. Робоча комісія не була Замовником створена, що перешкоджає  передачі об'єкта до пред'явлення державній приймальній комісії  та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта державною приймальною комісією. Крім того,  умовами договору не передбачено обов'язок підрядника щодо пред'явлення закінченого будівництвом об'єкта державній приймальній комісії.

Що ж стосується  порушення позивачем пункту 4.1 договору, то колегія суддів заперечення скаржника з цього приводу не приймає до уваги, оскільки вимоги даного пункту передбачають, що по закінченню робіт та їх повної оплати Підрядник підписує Акт державної комісії та передає цей акт Замовнику.

Як вказувалося вище та встановлено господарським судом, передбачені договором будівельно-монтажні роботи підрядником –позивачем у справі, виконані повністю, прийняті відповідачем без претензій та зауважень до  позивача, але не були оплачені у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи. При підписанні акту прийомки виконаних підрядних робіт від 20.09.2005р. та акту виконаних робіт №14 позивач не зазначив  про недоліки відповідача у вигляді відсутності акту держкомісії, що виключає можливість для відповідача посилатися на невиконання позивачем його договірних зобов'язань. Отже, саме відповідач порушив вимоги договору та не в повному обсязі оплатив виконані роботи.

Крім того, договір підряду  №3/05 від 01.06.2005р. містить два взаємовиключні пункти,  пункт 2.6 та пункт 4.1, тому посилання позивача на недотримання відповідачем умов договору є безпідставним.

Постановою  Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 27.06.2006року по справі №2а-260  за відповідачем визнано право власності на побутовий об'єкт „Магазин-Салон” (т.1 а.с.148).

Доводи заявника апеляційної скарги щодо наявності  в цій постанові зобов'язань інших третіх осіб не стосується предмету даного спору і належить до правовідносин відповідача з іншими юридичними особами.  

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дослідивши обставини неналежного виконання відповідачем по оплаті виконаних робіт на підставі договору, в порушення положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та з урахуванням вказаних норм законодавства дійшов обґрунтованого висновку, що сума боргу доведена позивачем у розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу  України. Судова колегія не приймає до уваги ствердження заявника апеляційної скарги про невиконання вказівок Вищого господарського суду України, оскільки господарський суд Донецької області перевірив в повному обсязі обставини, пов'язані з наявністю в договорі посилання на акт держкомісії і встановив відсутність обов'язку позивача підписувати такий акт, виходячи з наявності суперечностей в умовах укладеного договору та загальних приписів чинного законодавства України про порядок прийняття об'єкту будівництва держкомісією.

Крім того, судова колегія встановила, що  наказ господарського суду Донецької області від 02.02.2007року по справі №43/316, виданий суддею Зубченко І.В., про стягнення з ТОВ „Виробнича фірма” „СОТТА-СЕРВІС” на користь ТОВ „КБ” заборгованості у сумі  12300грн. був виконаний у повному обсязі. Виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №43/316 від  02.02.2007р. закінчено, про що свідчить постанова по закінчення виконавчого  провадження від 15 червня 2007року (т.1 а.с.158-162).

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія  Донецького апеляційного  господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу  України рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2008року у справі №43/316 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Витрати по сплаті державного мита за подання  апеляційної скарги покладаються на заявника скарги у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу  України.

Керуючись  ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма” „СОТТА-СЕРВІС” м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від  14.02.2008року у справі №43/316 –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від  14.02.2008року у справі №43/316 – залишити без змін.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          О.В.  Стойка

          Т.А.  Шевкова

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС