Постанова

від 15.04.2008 по справі 11/118а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/118а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "15" квітня 2008 р.                                        Справа № 11/118а

За позовом: Щорської автомобільної школи –центру Товариства сприяння обороні України

15200, м. Щорс, вул. Леніна, 101

До: Управління Пенсійного фонду України у Щорському районі

15200, м. Щорс, вул. Свердлова, 6а

Про скасування вимоги

                                                                                         Суддя  Ю.М.Бобров

                                                                                         Секретар А.А.Радченко  

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від позивача: Данильченко Н.В. –директор, дов. від 05.11.07 р. № 2459/07.

Від відповідача: участі не взяв.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем –Щорською автомобільною школою –центру Товариства сприяння обороні України м. Щорс (далі –Щорська автошкола ТСОУ) подано адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України у Щорському районі про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у Щорському районі (далі –Управління) від 28.12.07 р. № Ю-50 в частині 73195,32 грн. донарахованих внесків за грудень 2005 р. –листопад 2007 р. та 218137,39 грн. нарахованих фінансових санкцій (штрафів), всього 291332,71 грн.

В розгляді справи оголошувалась перерва.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

До прийняття рішення по справі від відповідача до суду надійшло письмове клопотання від 14.04.08 р., в якому відповідач просить розглянути справу без участі його представника в зв'язку з неможливістю забезпечити його явку.

Представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечує.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами) та за відсутності його представника.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що він здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності за ставкою єдиного податку 10%, яка запроваджена Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/97 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі - Указ) і закріплена у Законі України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.00 р. № 2063-ІІІ (далі –Закон № 2063), суть якої відповідно до ст. 11 цього Закону полягає в заміні сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку і вказана заміна, як вважає позивач, не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.

Відповідач у письмових запереченнях проти позову позовних вимог не визнає, зазначаючи, що з 01.01.04 р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р. № 1058- IV (далі –Закон № 1058), який не містить виключень його застосування для платників єдиного податку.

Позивач, як страхувальник, є платником страхових внесків, і обов'язок нараховувати і сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пов'язаний зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

          Відповідач вважає, що Управління діяло в межах та спосіб, передбачений чинним законодавством (правомірно), оскаржувана вимога відповідає вимогам чинного законодавства.

          Представник відповідача в судовому засіданні 03.04.08 р. підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позов.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

          Щорська автомобільна школа - центру Товариства сприяння обороні України зареєстрована в Управлінні 26.01.91 р. за № 252204-040, і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону № 1058.

Управлінням  була проведена позапланова перевірка розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивача, за результатами якої складено акт від 31.05.06 р. № 5.

Перевіркою встановлено, що позивачем у розрахунках сум страхових внесків допущено заниження фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та не проведено повного нарахування страхових внесків. За результатами перевірки Щорській автошколі ТСОУ донараховано страхових внесків за червень – грудень 2005 р. за ставками 32,3% та 4% - 19199,69 грн. та за січень –квітень 2006 р. за ставками 31,8% та 4% - 9868,21 грн., всього на суму 29067,90 грн.

Згідно акту перевірки від 31.05.06 р. № 5 та даних облікових карток відповідачем була сформована вимога про сплату боргу від 05.06.06 р. № Ю-95 на суму 29067,90 грн. В рахунок погашення боргу за цією вимогою зараховано коштів, що надійшли до Управління від сплати позивачем єдиного податку (42%) на суму 15635,40 грн. Несплачений залишок становить 13432,50 грн.  

          Управлінням було проведено перевірку правильності та повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Щорською автошколою ТСОУ за період з 01.05.06 р. по 30.11.07 р., про що складено акт перевірки № 24 від  19.12.06 р.

Як вбачається із акту перевірки, перевіркою встановлено не нарахування позивачем у перевіряємому періоді страхових внесків на фонд оплати праці в розмірі –31,8%, 33,2% та 4%; заниження в порушення п. 1 ст. 19 Закону № 1058 фактичних витрат на оплату праці, суми перших п'яти днів з тимчасової непрацездатності та суми допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, на які нараховуються внески, на загальну суму 191686,36 грн.; порушення ч.6 п. 2 ст. 17 Закону № 1058, в результаті чого донараховано страхових внесків у сумі 59762,82 грн.  

За результатами перевірки Щорській автошколі ТСОУ донараховано за травень –грудень 2006 р. за ставками 31,8% та 4% –25427,35 грн. та січень –листопад 2007 р. за ставками 33,2% та 4%–34335,47 грн., а всього 59762,82 грн. страхових внесків на фонд оплати праці.

На підставі акту перевірки від 19.12.07 р. № 24 Управлінням до позивача були застосовані штрафні санкції на суму 218137,39 грн., рішеннями:

- № 87/02 від 21.12.07 р. про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким на підставі п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, до Щорської автошколи ТСОУ застосовані фінансові санкції в розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати - 191686,36 грн.;

- № 88/02 від 21.12.07 р. про застосування фінансових санкцій за до нараховування органом ПФУ сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким на підставі п.4 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за порушення п.6 ч. 2 ст. 17 та ст. 19 Закону № 1058 до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 26451,03 грн.

Згідно ч.3, ч. 14 ст. 106 Закону № 1058, з врахуванням несплаченого позивачем боргу за вимогою від 05.06.06 р. № Ю -95 в сумі 13432,50 грн., та на підставі акту перевірки від 19.12.07р. № 24, рішень від 21.12.07 р. № 87/02 та № 88/02, відповідачем було направлено позивачу оскаржувану вимогу № Ю-50 від 28.12.07 р. про сплату позивачем боргу в розмірі  291332,71 грн., в т.ч. 73195,32 грн. недоїмки за грудень 2005 р. –листопад 2007 р. та 218137,39 грн. фінансових санкцій, яка отримана відповідачем 03.01.08 р.

У межах строків, передбачених Законом № 1058 (з 03.01.08 р. по 17.01.08 р.), заява про узгодження позивачем вимоги № Ю-50 від 28.12.07 р. до Управління не надходила.

Вважаючи вищевказану вимогу незаконною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону № 1058, який набрав чинності з 01.01.04 р., виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків. Виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до п. 1 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який  діє  протягом  строку,  визначеного  Законом  України  "Про внесення змін  до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів  їх  працівників" від 24 червня 2004 року) страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах  3  і  4  статті  11 та у статті 12 цього Закону,  а також страхових внесків,  сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених  цим Законом,  та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне  страхування"  №  400/97-ВР від 26.06.97 р. (далі – закон № 400/97) для відповідних платників збору.

У період до внесення відповідних змін до нормативно –правових актів з метою уникнення подвійного оподаткування при сплаті страхових внесків страхувальниками –платниками єдиного та фіксованого податків за найманих працівників сума коштів, що спрямовуються до Пенсійного фонду у вигляді частини ставок цих податків, на підставі платіжних доручень зараховуються в рахунок сплати страхових внесків за відповідні періоди.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058 встановлено, що загальнообов'язковому державному    пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно  від  форми  власності,  виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних  та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний  торговий  патент)  на   умовах трудового  договору (контракту) або працюють   на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб  за  договорами цивільно-правового характеру.

Страхувальниками цих осіб, відповідно до п. 1 ст. 14 Закону № 1058, є їх роботодавці, які відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058).

Статтею 18 Закону № 1058 встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування та визначені Законом України „Про систему оподаткування”.  На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом № 400/97, яким разом із Законом № 1058 не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1058 страхові внески не включаються до складу податків,  інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися   пільги з нарахування  та  сплати  страхових  внесків  або звільнення від їх сплати.

Таким чином, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не ставиться в залежність від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ Президента України № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами ст. 16 Прикінцевих положень Закону № 1058 зазначено, що до приведення  законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення ст. 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягає. Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 727/98 є податковим законом, його дія не поширюється на платежі до страхових фондів.

Крім того, статтею 19 Закону № 1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення)  працівників, що включають витрати на виплату  основної  і  додаткової  заробітної  плати  та   інших заохочувальних  та компенсаційних виплат.

Суд звертає увагу, що вказані нормативні акти регулюють різні сфери відноси і виконання Щорською автошколою ТСОУ вимог Указу не звільняє її від виконання вимог Закону № 1058 та Закону № 400/97.

          Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що дії Управління щодо вимоги сплати позивачем заборгованості в сумі 291332,71 грн. є правомірними, а оскаржувана Вимога № Ю-50 від 28.12.07 р. відповідає чинному законодавству, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.         

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.     

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 15.04.08 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 21.04.08 р.    

         Суддя                                                                              Ю.М. Бобров