Постанова

від 24.04.2008 по справі 28/649-07(22/384-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/649-07(22/384-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2008                                                                                   Справа № 28/649-07(22/384-06)  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Герасименко І.М. (доповідач)    

суддів: Джихур О.В., Мороз В.Ф.

секретар судового засідання: Корх  Д.В.

за участю представників сторін:

представник позивача: Левченко В.А.;

представник відповідача: Ігнатов А.О.;

представник третьої особи: в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”,     м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від  22.01.2008 року

у справі № 28/649-07(22/384-06)

за позовом приватного підприємства “Агентство Віола”, м. Кривий Ріг,  Дніпропетровська область

до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

про  стягнення 109 493 грн. 52 коп.

 В С Т А Н О В И В :

           До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом приватне підприємство “Агентство Віола”, м. Кривий Ріг до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ про  стягнення 109 493 грн. 52 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості отриманої продукції.  

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006р.(суддя –доповідач Л.Д. Пуппо) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача                109 493 грн. 52 коп. –основної суми, 1 094 грн. 94 коп. - витрати по сплаті держмита,               118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2007 р., рішення господарського суду  Дніпропетровської області від 30.10.06р. залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

          Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.07р. - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.08.2007 р. скасовано і справа направлена на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

          08.11.2007р. розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області справу передано на розгляд судді Манько Г.В.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008р.(суддя –доповідач Г.В. Манько) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача  69 326 грн. 64 коп. –інфляційних витрат, 22 649 грн. 58 коп. –3% - річних, 919 грн. 76 коп. - витрати по сплаті держмита, 99 грн. 12 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.          

          Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 22.01.2008 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду повністю. Вказує,  що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.Посилається на те,що в березні 2006р. погасив заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на депозитний рахунок державної виконавчої служби.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідач просить рішення суду скасувати; представник позивача заперечує проти апеляційній скарги, просить рішення суду залишити без змін.  

Заслухавши доповідь судді –доповідача,  дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2005р. по справі №31/120 частково задоволено вимоги позивача про стягнення  з відповідача суми заборгованості. Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2005р. по справі №31/120 змінено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2005р., стягнуто з відповідача 776 253 грн. 32 коп. –основного боргу,             161 122 грн. 23 коп. –суму інфляції, 42 810 грн. 88 коп. –3% річних, 1 700 грн. 00 коп. –держмито, 118 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2006р. по справі №31/120 постанова апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2005р. залишена без змін. Відповідно до матеріалів справи ,постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 01.02.2006р. і на протязі лютого –квітня 2006 року виконавче провадження неодноразово зупинялось та поновлялось (а.с. 56-61).          

Заборгованість, що була стягнута за постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №31/120 сплачена відповідачем несвоєчасно, а саме –станом на 20 березня 2006р. на рахунок державної виконавчої служби відповідачем перерахована сума заборгованості,яка була отримана стягувачем лише 26.04.2006 року.Посилаючись на вказані обставини, позивачем були нараховані інфляційні збитки та 3% річних, в зв”язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов”язання.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону або  договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено,що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Окрім того, застосування положень ст. 625 ЦК України передбачає наявності вини боржника, і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто інфляційні та 3% річних за період з 01.04.2006р. по 20.03.2006р.,тобто до моменту зарахування вказаних сум на депозитний рахунок державної виконавчої служби,так як в цей період часу боржник був зобов”язаний та мав можливість для сплати сум,стягнутих за рішенням суду на користь ПП”Агентство”Віола”і зупинення виконання рішення судовим виконавцем не позбавляло боржника можливості виконати вказані дії.Той факт,що фактично стягувач отримав суму боргу 26.04.2006р.,не може бути підставою для нарахування боржнику інфляційних та 3%річних після 20.03.2006.,тому в цій частині позову судом обгрунтовано відмовлено.

Зважаючи на викладене, підстави для скасування або зміни рішення суду, передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні, тому апеляційна скарга не  підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”,                          м. Дніпропетровськ, –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2008 року

у справі № 28/649-07(22/384-06) – залишити без змін.

Головуючий                                                                                              І.М. Герасименко

Судді                                                                                                          О.В. Джихур

                                                                                                                                                                                                                                                В.Ф. Мороз