Постанова

від 24.04.2008 по справі 5020-7/092

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-7/092

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-7/092

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"24" квітня 2008 р.  17:10                                                                      м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

головуючого –судді Ілюхіної Г.П.,

при секретарі –Шелемет'євій О.В.,

за участю представників:

від позивача          –Рєзник Ю.В., головний державний інспектор державного відділу, посвідчення № 026338 від 20.11.2007, довіреність № 32/10-011/2007 від 31.10.2007,

від відповідача          –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За          Державної податкової інспекції

адміністративним          у Гагарінському районі м. Севастополя

позовом           (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24)

до відповідача          Приватного підприємства „Севбудком”

                    (99006, м. Севастополь, вул. О. Косарєва, 10-35)

про          стягнення заборгованості перед бюджетом з єдиного податку у розмірі 2184,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 28,00 грн., а всього 2212,37 грн. -

Суть спору:

11.03.2008 (вх.№630) Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя звернулась до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Приватного підприємства „Севбудком” про стягнення заборгованості перед бюджетом з єдиного податку у розмірі 2184,37 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 28,00 грн., а всього 2212,37 грн., з посиланням на статтю 3,  п.п.4.1.1, 4.1.4  п.4.1 статті 4, п.5.1, п.п.5.3.1 п.5.5 статті 5, статтю 6, п.п.7.8.1 п.7.8 статті 7, статтю 16, п.п.17.1.1, 17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статтю 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”.

Ухвалою від 12.03.2008 відкрито провадження по адміністративній справі, прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-2).

Ухвалою суду від 24.03.2008 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.39-40).

14.04.2008 усною ухвалою розгляд справи відкладено (арк.с.49-52).

Відповідач в попереднє та судові засідання явку уповноважених представників не забезпечив, вимоги ухвал суду від 12.03.2008, 24.03.2008 не виконав, витребуваних документів та доказів, письмових заперечень на позов не надав, про причини неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно по юридичній адресі, в матеріалах справи мітиться повернення документів, надісланих на адресу відповідача з позначкою установи пошти: „за закінченням терміну зберігання” (арк.с.42-46, 53-81, 82-84).

Згідно частини другої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

При викладених обставинах, враховуючи, що відповідач викликався в попереднє та судові засідання, зобов'язувався надати необхідні документи, але в суд не з'явився, витребуваних документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними в справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство „Севбудком” зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя 04.04.2007 за № 10761020000002259, з 06.04.2006 перебуває на обліку в Державної податкової інспекції в гагарінському районі м. Севастополя за № 8903 (арк.с.3, 5-7).

18.04.2007 відповідачем було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку № 627552 від 01.01.2006, яким засвідчена сплата єдиного податку за ставкою 6% (арк.с.8).

Згідно наданого відповідачем позивачу розрахунку сплати єдиного податку, сума єдиного податку за ІІ квартал 2007 року складає 1066,00 грн., за ІІІ квартал 2007 року –1840,00 грн. (арк.с.9).

Відповідачем своєчасно сума єдиного податку за ІІ квартал 2007 року сплачена не була, у зв'язку з чим позивачем проведена перевірка Приватного підприємства „Севбудком” з питання своєчасності  надання до банку платіжного доручення на сплату єдиного податку за ІІ квартал 2007 року за ставкою 6% по терміну 20.07.2007, за результатами якої складено Акт № 6224/10/15-132 від 29.12.2007 (арк.с.10-11).

В ході перевірки встановлено, що станом на 20.07.2007 відповідач мав переплату у сумі 0,00 грн.; після нарахування згідно розрахунку відповідача єдиного податку за ІІ квартал 2007 року в сумі 1066,00 грн., у відповідача утворилась недоїмка в зазначеній сумі, яку погашено платіжним дорученням № 18 від 23.11.2007 на суму 2000,00 грн.; відповідач порушив вимоги пункту 3 Указу Президента України „Про внесення змін до Указу Президенту України від 30.07.1998 № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 № 746/99; затримка сплати суми податкового зобов'язання складає 126 календарних днів.

Згідно Розрахунку штрафних санкцій, здійсненого позивачем в порядку пункту 17.1.7 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III зі змінами та доповненнями, сума штрафних санкцій складає 533,00 грн. (арк.с.12).

06.08.2007 позивачем на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/193 про сплату боргу в сумі 1066,00 грн., яка повернулась на адресу позивача у  зв'язку з неявкою адресата, про що складено Акт № 86/24-046 від 11.09.2007 (арк.с.22, 23).

11.10.2007 на адресу відповідача позивачем направлено другу податкову вимогу № 2/244 про сплату боргу в сумі 1066,00 грн., яка отримана відповідачем 14.10.2007 (арк.с.24).

29.12.2007 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003501510/0 про застосування штрафу в розмірі 533,00 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання х єдиного податку в сумі 1066,00 грн. (арк.с.13).

Згідно розрахунку сплати єдиного податку, наданого відповідачем позивачу 23.01.2008, сума єдиного податку за ІV квартал 2007 року –1020,00 грн. (арк.с.14).

В ході невиїзної документальної перевірки своєчасності  подання податкової звітності відповідачем встановлено порушення відповідачем пункту 4 Указу Президента України „Про внесення змін до Указу Президенту України від 30.07.1998 № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 № 746/99 в частині несвоєчасного подання розрахунку сплати єдиного податку за ІV квартал 2007 року (граничний строк подання Розрахунку –21.01.2005, фактично Розрахунок поданий відповідачем –23.01.2008), за результатами якої складено Акт № 411/10/15-32 від 29.01.2008 (арк.с.15).

Згідно Розрахунку фінансових санкцій, здійсненого позивачем в порядку пункту 17.1.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III зі змінами та доповненнями, сума штрафу складає 170,00 грн. (арк.с.15-зворотній бік).

29.01.2008 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181510/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 грн. на підставі Акту перевірки 411/10/15-32 від 29.01.2008  (арк.с.16).

23.01.2008 відповідачем надано Податкову декларацію з податку на додану вартість за ІV квартал 2007 року, згідно з якою сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті, складає 37,00 грн. (арк.с.17-18).

Станом на початок 2008 року у відповідача була переплата в сумі 9,00 грн. (арк.с.21).

У встановлені законодавством строки відповідачем не сплачена сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 28,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржувались.

Отже, заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку на момент розгляду справи складає 2184,37 грн. та по податку на додану вартість –28,00 грн., що також підтверджується обліковою карткою (арк.с.19-21).

Спір виник у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання по своєчасному внесенню до державного бюджету податку на додану вартість в сумі 28, 00 грн. та по своєчасному наданню розрахунку суми єдиного податку та внесенню до державного бюджету єдиного податку і нарахованих фінансових санкцій в сумі 2184,37 грн.

Правовідносини сторін регулюються статтями 4, 9, 14  Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991, зі змінами та доповненнями (далі –Закон № 1251-ХІІ), статтями 1, 3, 4, 5, 6, 16, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III зі змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2181), Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998  № 727/98 зі змінами і доповненнями (далі –Указ №727/98).

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції подають до судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3 Закону № 2181 активи платників податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Контроль за надходженням грошових коштів, що підлягають внесенню до бюджету, здійснює позивач.

Згідно зі статтею 4  Закону № 1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов`язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладений обов`язок сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі).

Згідно зі статтею пунктом 3 статті 9 Закону № 1251-ХІІ платники податків і зборів (обов`язкових платежів) зобов`язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з Указом №727/98 для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень встановлена спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, складає 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України „Про податок на додану вартість”.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного  податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання по своєчасній оплаті єдиного податку не виконує належним чином, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед бюджетом по оплаті єдиного податку згідно з наданим позивачем розрахунком складає 2184,37 грн., з яких: 2014,37 грн. –заборгованість по сплаті єдиного податку за ІІ, ІІІ, VI квартали 2007 року, 170,00 грн. –штраф за несвоєчасне подання Розрахунку єдиного податку.

Статтею 4 Закону № 2181 передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; та календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 6.2.1 статті 6 Закону № 2181 у випадку, якщо платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податкові вимоги.

Відповідно до статті 16 Закону № 2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Статтею 17 Закону № 2181 встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, а у  разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідач прийняті на себе зобов`язання по своєчасній оплаті податку на додану вартість та єдиному податку, по своєчасному наданню розрахунку єдиного податку  не виконує належним чином, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість згідно з наданим позивачем  розрахунком складає 28,00 грн. та з єдиного податку –2184,37 грн., в тому числі штраф в сумі 170,00 грн.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в справі, письмових заперечень на позов, контрозрахунку сум податкового зобов'язання, доказів погашення податкового зобов'язання не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підтверджені відповідними доказами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 9, 14  Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991, зі змінами та доповненнями, статтями 1, 3, 4, 5, 6, 16, 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III зі змінами та доповненнями, Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998  № 727/98 зі змінами і доповненнями, статтями 70, 71, 94, 121-122, 128, 150, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Севбудком” (99006, м. Севастополь, вул. О. Косарєва, 10-35; ідентифікаційний код 35052707, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь місцевого бюджету міста Севастополя на п/р № 34214378700006, код платежу 16050100, в УДК в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035612, МФО 824509, заборгованість перед бюджетом з єдиного податку у розмірі 2184,37 грн. та на користь Державного бюджету України на п/р № 31113029700006, код платежу 14010100, в УДК в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035612, МФО 824509 заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 28,00 грн.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку частини п'ятої  статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 42 КАС України, журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

В порядку статті 43 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.

Суддя                                                                                            Г.П. Ілюхіна

Постанова складена та підписана

в порядку частини 3 статті 160 КАС України

05.05.2008 о 17 год. 00 хв.