Рішення

від 14.05.2008 по справі 3/20-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/20-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"14" травня 2008 р.Справа № 3/20-75.

за позовом Любешівської районної ради, смт. Любешів   

до відповідача: Любешівської селищної ради, смт. Любешів  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: комунальне підприємство „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації”, м. Луцьк

про визнання права власності

                                                                           Голова господарського суду Волинської області

                                                                           Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Савчук В.Ф. –начальник юридичного відділу виконавчого апарату районної ради (дор. №242/3.6 від 06.06.2007р.)         

від відповідача та третьої особи: не з'явились

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учаснику судового процесу було роз'яснено його права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: Любешівська районна рада, смт. Любешів звернулась до господарського суду Волинської області з позовом до Любешівської селищної ради, смт. Любешів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: комунальне підприємство „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації”, м. Луцьк про визнання об'єктів незавершеного будівництва Любешівського молокозаводу, а саме виробничого корпусу площею забудови 2152 кв.м., адміністративної будівлі площею забудови 180 кв.м., трансформаторної підстанції площею забудови 27 кв.м., гаража на три автомобілі з матеріальним складом площею забудови 362 кв.м., котельні площею забудови 477 кв.м., каналізаційної насосної станції площею забудови 38 кв.м., водонапірної башти площею забудови 12 кв.м., пожежних водойм в кількості 4 шт. об'ємом 400 м. куб., каналізаційної станції обслуговування площею забудови 62 кв.м., пожежної станції площею забудови 12 кв.м., лінії електропередач ВЛ 0,4 кВ довжиною 1,8 км., огородження об'єкта довжиною 156 м.п., що знаходяться за адресою: смт. Любешів, вул. Галана, 1б, спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Любешівського району.

В судових засіданнях представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав                    та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі.

Любешівська селищна рада у відзиві від 18.03.2008р. №196/19 на позовну заяву з приводу позовних вимог районної ради та встановлення права власності на об'єкт незавершеного будівництва Любешівського молокозаводу за спільною власністю територіальних громад сіл, селища району не заперечує та просить суд розгляд справи проводити без участі представника селищної ради.

На день та час судового розгляду справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –комунальним підприємством „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації” всупереч вимогам ухвал про порушення провадження               у справі та про відкладення розгляду справи не було представлено відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, а також                        не направлено в судове засідання повноважного представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконавчого комітету Любешівської районної ради народних депутатів від 20.11.1989р. №169 „Про затвердження актів вибору земельних ділянок” було затверджено акт вибору земельних ділянок під будівництво восьмирічної школи в селі Лахвичі, артсвердловини для Любешівської фабрики „Стохід” господарських виробів, молочного заводу потужністю 10 тонн ціломолочної продукції в зміну в смт. Любешів.

Розпорядженням Представника Президента України у Любешівському районі                             від 11.03.1994р. №82 „Про прийняття Любешівського сепараторного пункту у відання районної комунальної власності” було прийнято з обласної комунальної власності у комунальну власність району Любешівський сепараторний пункт Камінь-Каширського молокозаводу, призначено генеральним директором молокозаводу, який створений на базі сепараторного пункту і новобудуючого молокозаводу, об'єднавши два підприємства в одне.

Рішенням Любешівської районної ради від 30.05.2006р. №2/11 прийнято у спільну власність територіальних громад сіл, селища району майновий комплекс об'єкта незавершеного будівництва „Любешівський молокозавод”.

Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії             ЯЯ №31281 Любешівській районній раді передано в постійне користування земельну ділянку для обслуговування незавершеного будівництва об'єкту „Любешівський молокозавод”.

У відповідності до зазначених рішень впродовж 1989-2008 років на виділеній з цією метою для постійного користування земельній ділянці було зведено ряд об'єктів нерухомості Любешівського молокозаводу, зокрема, виробничий корпус площею забудови 2152 кв.м., адміністративну будівлю площею забудови 180 кв.м., трансформаторну підстанцію площею забудови 27 кв.м., гараж на три автомобілі з матеріальним складом площею забудови                   362 кв.м., котельню площею забудови 477 кв.м., каналізаційну насосну станцію площею забудови 38 кв.м., водонапірну башту площею забудови 12 кв.м., пожежні водойми в кількості 4 шт. об'ємом 400 м. куб., каналізаційну станцію обслуговування площею забудови 62 кв.м., пожежну станцію площею забудови 12 кв.м., лінії електропередач ВЛ 0,4 кВ довжиною                                       1,8 км., огородження об'єкта довжиною 156 м.п.

Проведені будівельно-монтажні роботи по будівництву вказаних об'єктів нерухомості було виконано у відповідності і з дотриманням вимог чинного законодавства України, судом встановлено, що будь-яких порушень та недоліків при проведенні комплексу зазначених робіт допущено не було.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про планування та забудову території”, дозволом на виконання  будівельних  робіт виступає документ,  що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації. Проектна документація –затверджені текстові та графічні матеріали,  якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Законом України „Про планування та забудову території” та положеннями Цивільного кодексу України визначено, що будівництво чи реконструкція об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та  правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Власник того чи іншого об'єкту нерухомості здійснює будівництво чи реконструкцію останнього за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

Згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 18.01.2008р. №7 дозвіл на виконання будівельних робіт на будівництво Любешівського молокозаводу не видавався.

Філією „Волинський аукціонний центр” державної акціонерної компанії „Національна мережа аукціонних центрів” (сертифікат №5952/07 від 30.07.2007р. виданий Фондом Державного майна України –а.с. 73) було проведено обстеження на предмет відповідності будівництва об'єктів нерухомості Любешівського молокозаводу, зокрема, виробничого корпусу площею забудови 2152 кв.м., адміністративної будівлі площею забудови 180 кв.м., трансформаторної підстанції площею забудови 27 кв.м., гаража на три автомобілі з матеріальним складом площею забудови 362 кв.м., котельні площею забудови 477 кв.м., каналізаційної насосної станції площею забудови 38 кв.м., водонапірної башти площею забудови 12 кв.м., пожежних водойм в кількості 4 шт. об'ємом 400 м. куб., каналізаційної станції обслуговування площею забудови 62 кв.м., пожежної станції площею забудови 12 кв.м., лінії електропередач ВЛ 0,4 кВ довжиною 1,8 км., огородження об'єкта довжиною 156 м.п. діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам. За результатами проведеного обстеження філією було видано звіт (а.с. 24-54) та підготовлено матеріали обстеження забудови молокозаводу згідно яких технічний стан збудованих приміщень в цілому задовільний, тріщин в несучих конструкціях не виявлено, будівництво господарських будівель здійснено без порушень державних будівельних, санітарних і пожежних норм і правил.

Відповідно до вимог ст.ст. 331, 375, 376 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

В даному випадку суд встановив, що цільовим призначенням переданої позивачу                  у постійне користування у відповідності до Акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №031281 земельної ділянки площею 4,8739 га є обслуговування незавершеного будівництвом об'єкту „Любешівський молокозавод”. Саме на зазначеній земельній ділянці позивачем було проведено ряд будівельних робіт по будівництву об'єктів нерухомості.

У відповідності положень законодавства право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження власником належним йому на праві власності майном. Кожен в Україні має право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном особисто або спільно з іншими. Власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Здійснюючи своє право щодо постійного користування та розпорядження земельною ділянкою, цільовим призначенням котрої виступало обслуговування незавершеного будівництвом об'єкту „Любешівський молокозавод” позивачем було здійснено будівництво приміщень Любешівського молокозаводу, зокрема, виробничого корпусу площею забудови 2152 кв.м., адміністративної будівлі площею забудови 180 кв.м., трансформаторної підстанції площею забудови 27 кв.м., гаража на три автомобілі з матеріальним складом площею забудови 362 кв.м., котельні площею забудови 477 кв.м., каналізаційної насосної станції площею забудови 38 кв.м., водонапірної башти площею забудови 12 кв.м., пожежних водойм в кількості 4 шт. об'ємом 400 м. куб., каналізаційної станції обслуговування площею забудови 62 кв.м., пожежної станції площею забудови 12 кв.м., лінії електропередач ВЛ 0,4 кВ довжиною 1,8 км., огородження об'єкта довжиною 156 м.п.

У відповідності до ст.ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Згідно статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах                       з правами власності інших суб'єктів. Підставою для набуття права комунальної власності                є передача майна територіальним громадам безпосередньо державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема,        і визнання права.

Захищаючи право комунальної власності територіальної громади Любешівська районна рада  відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернулась до суду з позовною заявою саме про визнання за територіальними громадами сіл, селища Любешівського району права спільної власності на збудовані об'єкти нерухомого майна і господарський суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку про часткову підставність заявлених позивачем позовних вимог та необхідність задоволення останніх, зокрема, в частині визнання права власності на наступні об'єкти незавершеного будівництва Любешівського молокозаводу: виробничий корпус, адміністративну будівлю, трансформаторну підстанцію, гараж на три автомобілі з матеріальним складом, котельню, каналізаційну насосну станцію, водонапірну башту, пожежні водойми                     в кількості 4 шт., каналізаційну станцію обслуговування, пожежну станцію.

В частині позовних вимог щодо визнання за територіальними громадами сіл, селища Любешівського району права спільної власності на лінії електропередач ВЛ 0,4 кВ довжиною          1,8 км. та огородження об'єкта довжиною 156 м.п. суд вважає, що позов слід залишити без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України з тих підстав, що позивачем на неодноразові вимоги суду не було представлено останньому документи та матеріали, необхідні для вирішення спору в цій частині.

Крім цього суд вважає, що до відповідного стягнення з позивача в дохід Державного бюджету України підлягає й несплачене останнім при поданні позовної заяви до суду                       у встановленому чинним законодавством України державне мито в розмірі 6187,87 грн.

В даному випадку позивачем при зверненні до суду з позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомості, ринкова вартість котрих згідно висновку про вартість майна (а.с. 10) становила 628987 грн., було сплачено державне мито в сумі 102 грн., хоча                                             до відповідної сплати підлягало державне мито в розмірі 6289,87 грн.

Викладене пов'язане з тим, що згідно з Декретом Кабінету Міністрів України „Про Державне мито”, а також у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (із змінами, внесеними згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/241 від 21.04.2008р.) державне мито з позовної заяви про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна визначається з урахуванням вартості спірного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20 Господарського кодексу України,                   ст.ст. 316, 328, 331, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за територіальними громадами сіл, селища Любешівського району право спільної власності на об'єкти незавершеного будівництва Любешівського молокозаводу,                  а саме виробничий корпус площею забудови 2152 кв.м., адміністративну будівлю площею забудови 180 кв.м., трансформаторну підстанцію площею забудови 27 кв.м., гараж на три автомобілі з матеріальним складом площею забудови 362 кв.м., котельню площею забудови 477 кв.м., каналізаційну насосну станцію площею забудови 38 кв.м., водонапірну башту площею забудови 12 кв.м., пожежні водойми в кількості 4 шт. об'ємом 400 м. куб., каналізаційну станцію обслуговування площею забудови 62 кв.м., пожежну станцію площею забудови 12 кв.м., що знаходяться за адресою: смт. Любешів, вул. Галана, 1б.

3. В частині позовних вимог щодо визнання за територіальними громадами сіл, селища Любешівського району права спільної власності на лінії електропередач ВЛ 0,4 кВ довжиною 1,8 км. та огородження об'єкта довжиною 156 м.п. позов залишити без розгляду.

4. Стягнути з Любешівської районної ради (смт. Любешів, вул. Незалежності, 53, код 23250722) в дохід Державного бюджету України 6187,87 грн. державного мита.

Голова господарського суду

Волинської області                                                                                 В.О. Кравчук