Постанова

від 12.05.2008 по справі 24/45-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/45-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            12.05.2008                                                                 Справа № 24/45-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді Тищик І.В. (доповідач),

суддів: Сизько І.А., Крутовських В.І.

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників

позивача: Драний А.В.

відповідача: Михайлова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008р. у справі №24/45-08

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі

до відкритого акціонерного товариства “Арселор Міттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг

про стягнення 11 380, 66 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства “Арселор Міттал Кривий Ріг” з позовом про стягнення в порядку регресу суми перерахунку страхових виплат у розмір 11 380, 66  грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008р. у справі №24/45-08 (суддя Калиниченко Л.М.) в задоволенні позову відмовлено. Прийняте рішення мотивовано наявністю між сторонами відносин із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, яке не передбачає ні обов'язку роботодавця як страхувальника відшкодовувати сплачені Фондом страхові виплати, ні права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регрес ними  вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач – відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду про відмову у позові та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на необхідність відшкодування відповідачем на підставі приписів цивільного законодавства витрат, пов'язаних зі збільшенням страхових виплат застрахованій особі, оскільки виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства є нецільовим  використанням бюджетних коштів.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14.11.2005р. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь потерпілого Станкова Пантелія Миколайовича заборгованість по страхових виплатах за період з 01.04.2001р. по 01.09.2005р. у сумі 11 380, 66 грн. в зв'язку з невірним застосуванням коефіцієнту збільшення тарифних ставок при нарахуванні страхових виплат.

Відділення виплатило потерпілому 11 380, 66 грн., що підтверджено записом в виконавчому листі. (а. с. 9).

Сторони не дійшли спільної думки щодо обов'язку відповідача відшкодувати виплати позивача, які виникли внаслідок здійснення останнім відповідно до рішення суду та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (надалі –Закон №1105) страхових виплат застрахованій особі.           

Відповідно до статті 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Статтею 11 Основ та статтею 13 Закону № 1105 визначено, що страховий ризик - це обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок, а страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 Закону № 1105, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1105 дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону № 1105 є Відділення).

Відповідно до частини другої статті 45 Закону № 1105 роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду, а здійснення страхових виплат потерпілим покладено на Фонд згідно з розділом V цього Закону.

Згідно зі статтею 46 Закону № 1105 фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Відповідно до частини третьої, п'ятої та сьомої статті 47 Закону № 1105 розміри страхових внесків страхувальників обчислюються, зокрема, для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, взаємовідносини сторін, якими є страховик (в особі відділення) і страхувальник (товариство) врегульовано Законом № 1105, який не передбачає можливості пред'явлення страховиком вимог до страхувальника з приводу відшкодування Фонду страхових виплат в порядку регресу.

Водночас наявність між сторонами зі справи відносин з загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до частини другої статті 1 Цивільного кодексу України виключає можливість застосування до них норм цього кодексу, оскільки зазначені відносини не є цивільно –правовими.

За викладених обставин суд першої інстанції, встановивши наявність між сторонами відносин з загальнообов'язкового соціального страхування, дійшов обгрунтованого висновку про те, що виплата громадянину Станкову П.М. страхового відшкодування в належному розмірі не є для відділення шкодою, яку має відшкодувати товариство.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008р. у справі №24/45-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                      І.В.Тищик

      Судді:                                                                                 І.А. Сизько

                                                                                                         І.В. Крутовських