Рішення

від 05.06.2006 по справі 11/111-06-2938

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/111-06-2938

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2006 р.Справа  № 11/111-06-2938

За позовом: Дочірнього підприємства „Українська Пивна Компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства „Українська Пивна Компанія”.

До відповідача: Приватного підприємства „Авант+”.

про стягнення 250491,20 грн.

                                                                                                        Суддя     Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Козинець Ю.В. (керівник), Кравцов А.Ю., Самойлов А.В. (за довіреністю).

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: 28.03.2006 р. за вх. № 3726 Дочірнє підприємство „Українська Пивна Компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства „Українська Пивна Компанія” (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „Авант+” 250491,20 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 01.06.2006 р. за вх. № 11822 надав додаткові пояснення по справі.

Відповідач в судові засідання від 12.04.2006 р., 26.04.2006 р., 17.05.2006 р та 05.06.2006 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд встановив наступне:

Між сторонами був укладений договір поставки № 265 от 21.07.2004 р. (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник (Позивач) поставив Покупцю (Відповідачу) товар в кількості та асортименті, який замовлявся Відповідачем, за умов наявності відповідного товару на складі ( пиво та безалкогольні напої).

Згідно до п.п. 1.3., 5.7. Договору поставка товару здійснювалась в одному з видів тари: бочки КЕГ - 50л, бочки КЕГ -30л, пляшка пивна 0,5 та о,33л, шухляди поліетиленові. Товар постачався в Тарі, яка згідно з умовами договору є поворотною.

Позивач вказує, що у відповідності до  п.п.1.1., 13. Договору поставив за накладними № РКД-104097 від 07.10.2005 на суму 2001,70 грн.; № РКД-103445 від 03.10.2005 на суму 782,50грн.; № РКД-102843 от 28.09.2005 на суму 3526,80грн. Відповідачу товар на загальну суму 6311,00 грн.

Відповідачем вартість товару була сплачена лише частково, в результаті чого утворилась заборгованість  у сумі 2811,20 грн.

Також Позивач вказує, що на виконання умов Договору Відповідачу поставлявся товар в тарі, за накладними № РКД-70347 від 28.02.2005-12 бочок КЕГ; № РКО-70022 від 24.02.2005-12 бочок КЕГ; № РКД-66796 від 21.01.2005-11 бочок КЕГ; №РКО-67122 від 25.01.2005-10 бочок КЕГ ; №РКО-66918 від 22.01.2005-10 бочок КЕГ; №РКО-65042 від 29.12.2004-20 бочок КЕГ; № РКД-61898 від 22.11.2004-10 бочок КЕГ; № РКД- 59831 від 29.10.2004-18 бочок КЕГ; №РКО-59733 від 28.10.2004-14 бочок КЕГ; № РКД- 58395 від 12.10.2004-16 бочок КЕГ; № РКД-56590 від 22.09.2004-11 бочок КЕГ, № РКД- 40557 від 22.05.2004-28 бочок КЕГ.

Згідно умов Договору (п.5.2.) Відповідач (Покупець) зобов'язаний повернути тару у продовж 7 днів з моменту отримання товару. Але станом на 01.02.2006р. тара - 172 бочки КЕГ не повернута Позивачу.

Згідно умов Договору оборотна тара підлягає поверненню, при її передачі разом з товаром Відповідачеві, ПДВ у сумі 20% від вартості не нараховувався. Неповернута тара є придбаною (п. 5.2. Договору).

Однак, у випадку придбання тари, Відповідачеві повинна бути нарахована сума ПДВ у розмірі 20 % відповідно до п. 3.1.1. Закону України «Про податок на додаткову вартість»і з п. 5.3. договору. З урахуванням норм Закону України «Про податок на додаткову вартість», договору, вартість тари складає 61920,00 грн. (300 грн. х 172 бочки КЕГ з ПДВ.)

За прострочення повернення тари понад 10 днів Позивач відповідно до п.6.3. Договору нарахував Відповідачу штраф у розмірі 300 % вартості тари у розмірі  185760,00 грн. = 61920,00 грн. (вартість тари) х 300 %.

13.01.2006 р. Відповідачу була направлена вимога (вих. № 1 від 10.01.2006 р.) про погашення суми заборгованості по оплаті поставленої тари. Відповіді на вимогу Відповідачем не надано ,оплату за тару не  здійснено.

Позивач на 01.06.2006 р. за вх. № 11822 надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що згідно умов п.5.2. договору № 265 від 21.07.2004 р., Відповідач зобов'язаний повернути зворотну тару на склад постачальника впродовж п'яти банківських днів (п.4.2. Договору) з моменту отримання товару, або внести за неї залогову вартість, але він не виконав вимоги зазначені у вищевказаному договорі. У зв'язку з цим Відповідачеві була направлена вимога вих. № 1 від 10/01/2006 р (копія додана до позовної заяви) у якій зазначено, що Відповідач зобов'язаний повернути зворотну тару у семиденний термін згідно зі ст.ст.526,530 ЦК України, але він не виконав ні умов договору № 265 від 21.07.04 р., ні вимог зазначених у направленій вимозі № 1 від 10/01/2006 р щодо повернення зворотної тари та сплати штрафних санкцій у розмірі 250491,20 грн. У доповнення до цього Позивач зазначає, що у випадку порушення термінів повернення тари, передбачених договором, сторони керуються п.68 Положення про постачання продукції №888 від 25 липня 1988р. у якому вказано, що за прострочення повернення (здачі) тари, засобів пакетування і спеціалізованих контейнерів до 15 днів покупець (одержувач) сплачує виготовлювачеві (постачальникові), іншому підприємству-тароотримувачу або тарозбираючій організації штраф у розмірі 150 відсотків вартості не повернутої (не зданих) у термін тари, засобів пакетування і спеціалізованих контейнерів, а понад 15 днів - 300 відсотків (із заліком раніше сплачених сум санкцій). Також згідно з п.3.1.1. З.У. „Про податок на додану вартість" тара яка не була повернутою, являється придбаною і являється об'єктом оподаткування. Також згідно п.п.4.2.,5.2. договору № 265 від 21.07.04 р., покупець повинен сплатити вартість поставленого товару, а також залогову вартість тари у продовж п'яти банківських днів. Приватне підприємство „Авант +" (Відповідач) виконав умови договору не в повному обсязі і не сплатив вартість не повернутої тари.

Посилаючись на порушення Приватним підприємством „Авант+” прав та охоронюваних законом інтересів Дочірнього підприємства „Українська Пивна Компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства „Українська Пивна Компанія”, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 250491,20 грн. (2811,20 грн. –заборгованості, 31920,00 грн. –вартості тари, 185760,00 грн. –штрафних санкцій) за неналежне виконання умов Договору.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,  не  пов'язаних  з  особистим,  сімейним,  домашнім  або  іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні  положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з  характеру відносин сторін.          

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

          Позивач, вказує, що поставив за накладними № РКД-104097 від 07.10.2005 на суму 2001,70 грн.; № РКД-103445 від 03.10.2005 на суму 782,50грн.; № РКД-102843 от 28.09.2005 на суму 3526,80грн. Відповідачу товар на загальну суму 6311,00 грн., а Відповідач вартість товару сплатив лише частково, в результаті чого утворилась заборгованість  за поставлений товар у сумі 2811,20 грн.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене позовні вимоги Дочірнього підприємства „Українська Пивна Компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства „Українська Пивна Компанія” в частині стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 2811,20 грн. судом не задовольняються, оскільки Позивачем не надано доказів здійснення поставки за цими накладними, а також не надано доказів часткової оплати  Відповідачем суми зазначеної заборгованості.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Українська Пивна Компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства „Українська Пивна Компанія” в частині стягнення з Відповідача вартості тари, в якій постачався товар у сумі 61920, 00 грн. та 185760,00 грн. штрафних санкцій судом задовольняються, як обґрунтовані та підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Так, Позивачем поставлявся Відповідачу товар в тарі, за накладними № РКД-70347 від 28.02.2005-12 бочок КЕГ; № РКО-70022 від 24.02.2005-12 бочок КЕГ; № РКД-66796 від 21.01.2005-11 бочок КЕГ; №РКО-67122 від 25.01.2005-10 бочок КЕГ ; №РКО-66918 від 22.01.2005-10 бочок КЕГ; №РКО-65042 від 29.12.2004-20 бочок КЕГ; № РКД-61898 від 22.11.2004-10 бочок КЕГ; № РКД- 59831 від 29.10.2004-18 бочок КЕГ; №РКО-59733 від 28.10.2004-14 бочок КЕГ; № РКД- 58395 від 12.10.2004-16 бочок КЕГ; № РКД-56590 від 22.09.2004-11 бочок КЕГ, № РКД- 40557 від 22.05.2004-28 бочок КЕГ.

Всього кількість тари, в якій Відповідачу було поставлено товар, складає –172 бочки КЕГ.

Відповідно до п.5.2. Договору поставка пива здійснюється у стандартній тарі –бочки КЕГ 50 л. та 30 л. поставка здійснюється у тарі, яка може бути возвратною чи невозвратною. У разі поставки товару у невозвратній тарі, тара є товаром та сплачується у повній вартості, у т.ч. ПДВ (вказується у накладній Постачальника). Покупець повинен повернути возвратну тару на склад Постачальника

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.01.2006 р. Відповідачу була направлена Вимога (вих. № 1 від 10.01.2006 р.) погашення суми заборгованості по оплаті поставленої тари. Відповіді на вимогу й оплати за тару Відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

          Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 6.3. Договору у разі неповернення тари у строк передбачений п. 5.2. Договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 300 % від суми неповерненої тари.

Враховуючи викладене Позивачем правомірно та обґрунтовано заявлено до стягнення вартість неповерненої тари, з урахуванням ПДВ, у розмірі –61920,00 грн. (172 бочки КЕГ х 300,00 грн. + 20 % ПДВ) та нарахував відповідно до п. 6.3 Договору штрафні санкції у розмірі 185760,00 грн. (300 % від вартості тари).

          Ухвалами від 29.03.2006 р., 12.04.2006 р., 26.04.2006 р., 17.05.2006 р та 05.06.2006 р., направленими за юридичною адресою Відповідача (Відповідь Головного управління статистики в Одеській області від 15.05.2006 р. № 01-02-111-1250), про що свідчать поштові повідомлення №107987, а.с.30, №108810, а.с.38, № 116811, а.с.63, №116845, а.с.66, суд належним чином повідомив Відповідача про порушення провадження у справі, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, а також про час і місце його проведення та зобов'язав надати відзив по суті позовних вимог,  докази на обґрунтування заперечень або докази оплати сум, що стягуються.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, без поважних причин в судові засідання 12.04.2006 р., 26.04.2006 р., 17.05.2006 р та 05.06.2006 р. не з`явився, своїм правом на захист не скористувався, відзиву та заперечень проти позову не надав.

Враховуючи, що  на день подачі позовної заяви погашення наявної заборгованості Відповідача, яка виникла у зв`язку з порушенням Відповідачем своїх зобов'язань  за Договором поставки № 265 від 21.07.2004 р., не здійснено, суд доходить висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства „Українська Пивна Компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства „Українська Пивна Компанія” є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково у розмірі 247680,00 грн. (61920,00 грн. –вартість тари,  185760,00 грн. –розмір штрафних санкцій), так як  в цьому розмірі вони підтверджені наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Авант+” (65496, Одеська область, Овідіопольский район, с. Мізікевича, Іллічівська дорога, 2, п/р 2600303597 у ВАТ АБ Укргазбанк, МФО 328759, код 32635171) на користь Дочірнього підприємства „Українська Пивна Компанія” спільного підприємства у формі акціонерного товариства „Українська Пивна Компанія” (м. Одеса, вул. Малиновського, 16-А, п/р 26004312224 в АБ „Південий” м. Одеса, МФО 328209, код 30377408) – 247680,00 грн. (61920,00 грн. –вартість тари,  185760,00 грн. –розмір штрафних санкцій),  2476,80 грн. держмита; 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову –відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 19.06.2005 р. в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Власова С.Г.