Рішення

від 10.04.2008 по справі 2955-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2955-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2008Справа №2-7/2955-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» (98500, м. Алушта, вул. Октябрська, 5, ідентифікаційний код 30639111)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг» (98500, м. Алушта, провулок Ревкомовський, 4, ідентифікаційний код 31621723)

Про визнання права власності, визнання договору діючим та спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Теплицький М. І., предст., дов. від 08.02.2008 р.

Від відповідача – Белан В. В., директор, протокол загальних зборів №01/2007 від 20.06.2007 р.

        Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг», в якій просить визнати за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна – частину будівлі №4, що складається з літер «Б», площею 35,7 кв. м. та літер «В», площею 31,2 кв. м., розташовану в м. Алушті по пров. Ревкомовському. Крім того, позивач просить зобов'язати ТОВ «Юг» відновити об'єкт права власності ТОВ «Кримські зорі» відповідно до його стану на момент передачі в оренду; визнати діючим укладений між сторонами договір оренди об'єкту нерухомого майна №2 від 18.12.2007 р. та зобов'язати ТОВ «Юг» виконувати належним чином обов'язки за договором оренди об'єкту нерухомого майна №2 від 18.12.2007 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведеної перевірки стану об'єкту нерухомого майна, переданого в оренду ТОВ «Юг» було встановлено, що крівля та стіни об'єкту зруйновані, у зв'язку з чим ТОВ  «Кримські зорі» звернулося до відповідача з вимогою про належне виконання положень договору, у відповідь на яку ТОВ «Юг» повідомило позивача про те, що його право власності на вказаний об'єкт є припиненим, оскільки об'єкт є зруйнованим, а тому, відповідно, припинив дію і договір оренди. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач у судове засідання з'явився, однак відзив на позов не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалам у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

18.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юг» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №2, згідно з п. 1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування об'єкт нерухомості – частину будівлі №4, що складається з літер «Б», площею 35,7 кв. м. та літер «В», площею 31,2 кв. м., розташовану в м. Алушті по пров. Ревкомовському.

Відповідно до п. 1.3 Договору об'єкт оренди передається для використання відповідно до п. п. 1, 2.1 вказаного договору оренди землі – в комерційних цілях, під розміщення центру розваг.

Об'єкт оренди належить Орендодавцеві на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 16.06.2001 р. (п. 1.4 Договору).

П. 2.1 Договору передбачено, що договір оренди укладений до 01.12.2010 р.

Матеріали справи свідчать, що об'єкт оренди був переданий відповідачу у строкове платне користування за актом приймання-передачі від 18.12.2007 р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств (а. с. 9).

Судом встановлено, що об'єкт оренди належить позивачу на праві власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16.06.2001 р. (а. с. 11). Факт належності позивачу спірного об'єкту нерухомості підтверджується також реєстраційним посвідченням Сімферопольського МБРТІ від 03.07.2001 р. (а. с. 12).

В п. 5.1 Договору №2 від 18.12.2007 р. сторони передбачили, що Орендодавець має право здійснювати перевірку порядку використання Орендарем об'єкту відповідно до умов цього договору.

На виконання вказаного положення 29.12.2007 р. комісією позивача була проведена перевірка порядку використання об'єкту оренди зі складанням відповідного акту, з якого вбачається, що на момент перевірки орендар в приміщеннях відсутній, об'єкт оренди знаходиться в зруйнованому стані, непридатному для використання за призначенням, зруйновані крівля об'єкту оренди, частково зруйновані стіни, для можливості використовувати об'єкт за призначенням та повернення його в первісний стан необхідно відновлення об'єкту.

Листом №001 від 02.01.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг» з вимогою про належне виконання положень договору, а також усунення допущених порушень шляхом відновлення об'єкту оренди в стані, який був на момент його передачі.

Листом №009 від 14.01.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг» повідомило позивача про те, що на теперішній час об'єкт оренди частково припинив своє існування та його неможливо використовувати за призначенням, оскільки крівля та стіни об'єкту практично повністю зруйновані. За таких обставин, відповідач повідомив, що право власності позивача на об'єкт оренди припинено у зв'язку з знищенням майна, а тому у ТОВ «Юг» відсутні зобов'язання за укладеним договором оренди, у тому числі щодо повернення орендованого майна.

Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється, зокрема, у разі знищення майна. Аналогічне положення закріплено в частині статті 349 ЦК України.

У той же час, суд вертає увагу на те, що частиною 2 статті 349 ЦК України закріплено, що у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру. Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухому річ підлягає державній реєстрації. Зі вказаного вбачається, що власник майна, права на яке підлягають державній реєстрації (зокрема, нерухоме майно), подає заяву про внесення змін до державного реєстру прав власності на нерухоме майно. З моменту внесення відповідних змін до реєстру припиняється право на певне майно. Умовою внесення відповідних змін до державного реєстру з метою унеможливлення зловживанням цим правом має бути доведеність (перевірка) фактичних обставин їх викладу у заяві власника, тобто наявність та підтвердження самого факту знищення майна.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що об'єкт, який був переданий в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Юг» був повністю знищений, тобто припинив своє існування як такий. Так, акт проведеної позивачем перевірки від 29.12.2007 р. свідчить про значне погіршення стану орендованого майна та зруйнованість певних його частин.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

У той же час, відповідач не надав суду доказів того, що об'єкт оренди – частина будівлі №4, що складається з літер «Б», площею 35,7 кв. м. та літер «В», площею 31,2 кв. м., розташована в м. Алушті по пров. Ревкомовському, був повністю знищений. Не надав відповідач також суду доказів того, що відомості про знищення об'єкту нерухомості були внесені до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, що є необхідним для підтвердження припинення права власності особи на нерухому річ.

Згідно зі ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки матеріалами справи підтверджується належність спірного майна позивачу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомого майна – частину будівлі №4, що складається з літер «Б», площею 35,7 кв. м. та літер «В», площею 31,2 кв. м., розташовану в м. Алушті по пров. Ревкомовському.

З приводу вимог позивача про спонукання ТОВ «Юг» відновити об'єкт права власності ТОВ «Кримські зорі» відповідно до його стану на момент передачі в оренду суд вважає за необхідне повідомити наступне.

В п. 5.1.1  та 5.1.3 Договору оренди №2 від 18.12.2007 р. сторони передбачили, що Орендар зобов'язаний, зокрема, використовувати об'єкт за його цільовим призначенням відповідно до п. 1.1 цього договору та нести всі витрати по експлуатації об'єкта.

Згідно з п. 6.5 Договору після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцю об'єкт оренди у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він отримав його у оренду з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 773  Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Як вже було вказано раніше, відповідно до п. 1.3 Договору об'єкт оренди передається для використання відповідно до п. п. 1, 2.1 вказаного договору оренди землі – в комерційних цілях, під розміщення центру розваг.

У той же час, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем вказаних умов договору, про що свідчить відповідний акт перевірки від 29.12.2007 р.

Ч. 1 ст. 779 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. Причому, згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Отже, чинним законодавством України передбачено, що тягар доказування відсутності вини покладається саме на відповідача у справі. Проте, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг» не надало суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що погіршення стану об'єкту оренди сталося за відсутністю його вини.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Причому способом захисту цивільних прав та інтересів, може бути, у тому числі, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд звертає увагу на те, що обраний позивачем спосіб захисту прушеного права шляхом спонукання відповідача відновити об'єкт права власності ТОВ «Кримські зорі» відповідно до його стану на момент передачі в оренду як раз і направлений на відновлення становища позивача, яке існувало до порушення. Отже, вимоги ТОВ «Кримські зорі» в цій частині також підлягають задоволенню.

У той же час, вимоги позивача стосовно визнання діючим укладеного між сторонами договору оренди об'єкту нерухомого майна №2 від 18.12.2007 р. не підлягають задоволенню з  огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається зі вказаної норми, вона не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання договору діючим. Не встановлений такий спосіб ані Договором №2 від 18.12.2007 р., ані будь-яким законом України.

У зв'язку з цим правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2007 р. у справі №39/77-07.

Стосовно позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» про зобов'язання ТОВ «Юг» належним чином виконувати обов'язки за договором №2 від 18.12.2007 р. суд повідомляє наступне.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положення цієї статті є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної вла ди органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Консти туційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конс титуції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 р. зазначив, що частина перша статті 55 Конституції Ук раїни містить загальну норму, яка означає право кожного звернути ся до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

В контексті норми ст. 1 ГПК України має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.  Водночас за змістом цієї статті порушення права и законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

У той же час, вимога позивача про спонукання відповідача належним чином виконувати свої обов'язки за договором оренди за своїм змістом є абстрактною, позаяк позивачем не зазначено, які саме обов'язки за договором слід зобов'язати виконувати ТОВ «Юг» та, відповідно, які права ТВ «Кримські зорі» порушуються внаслідок такого невиконання. Отже, оскільки порушені права позивача повинні існувати до часу звернення до суду, а наявність порушень повинна підтверджуватися матеріалами справи, чого у даному випадку не вбачається, суд вважає, що позов ТОВ «Кримські зорі» в цій частині задоволенню також не підлягає.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» (98500, м. Алушта, вул. Октябрська, 5, ідентифікаційний код 30639111) право власності на об'єкт нерухомого майна – частину будівлі №4, що складається з літер «Б», площею 35,7 кв. м. та літер «В», площею 31,2 кв. м., розташовану в м. Алушті по пров. Ревкомовському.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг» (98500, м. Алушта, провулок Ревкомовський, 4, ідентифікаційний код 31621723) відновити об'єкт права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» (98500, м. Алушта, вул. Октябрська, 5, ідентифікаційний код 30639111) – частину будівлі №4, що складається з літер «Б», площею 35,7 кв. м. та літер «В», площею 31,2 кв. м., розташовану в м. Алушті по пров. Ревкомовському, відповідно до його стану на момент передачі в оренду.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг» (98500, м. Алушта, провулок Ревкомовський, 4, ідентифікаційний код 31621723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримські зорі» (98500, м. Алушта, вул. Октябрська, 5, ідентифікаційний код 30639111) 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В іншій частині позову відмовити.

6.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.