Постанова

від 13.05.2008 по справі 5/776/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/776/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" травня 2008 р. Справа № 5/776/07

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів:                  Єрмілова Г.А.

                            Лашина В.В.

При секретарі:         Толок В.В.

За участю представників сторін:

Від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва –Марченко О.О., довіреність №2222/9/10-011 від 03.04.2008р.;

Представник Редакції Рекламно-інформаційного вісника “Реклама Причорномор'я” в судове засідання не з'явився. Про час і місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.02.08р.

по справі  № 5/776/07

за заявою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва

до Редакції Рекламно-інформаційного вісника “Реклама Причорномор'я”

про банкрутство

          Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва на 13.05.2008р.

                    ВСТАНОВИЛА

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 26.10.2007р. звернулось до суду з заявою у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про визнання Редакції Рекламно-інформаційного вісника “Реклама Причорномор'я” банкрутом, оскільки останній не сплатив у встановлений строк заборгованість у розмірі 957,68 грн. та боржник і його керівні органи відсутні за місцезнаходженням.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.10.2007р. порушено провадження у справі №5/776/07 за заявою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про банкрутство Редакції Рекламно-інформаційного вісника “Реклама Причорномор'я” за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.02.2008р. (суддя Міщенко В.І.) на підставі п.5 ст.81 ГПК України залишено без розгляду заяву ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про банкрутство Редакції Рекламно-інформаційного вісника “Реклама Причорномор'я”.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на не відповідність оскаржуваної ухвали фактичним обставинам справи, та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість прийнятої господарським судом ухвали, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню, виходячи із наступного.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.10.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство Редакції Рекламно-інформаційного вісника “Реклама Причорномор'я” та призначено справу до розгляду.

Як вбачається, з зазначеної ухвали та ухвали від 21.01.2008р. місцевий господарський суд зобов'язував ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надати до суду докази відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Повертаючи заяву ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва без розгляду суд виходив з того, що кредитором не виконані вимоги ухвали суду від 31.10.07р. та 21.01.2008р. Судова колегія зазначений висновок суду вважає обґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Згідно ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитор має право звернутись з заявою про порушення справи про банкрутство, якщо громадянин –підприємець (боржник) або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, а також у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, у суду є всі підстави для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

Разом з тим, визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою передбачає ретельне з'ясування господарським судом фактичних обставин відсутності боржника за своїм місцезнаходженням та сукупність характерних ознак дійсного припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 34 ГПК України  обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцеперебуванням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі ст. 18 цього Закону, що визначає статус відомостей ЄДРПОУ, передбачено, що у випадку, коли відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, лише факт внесення відомостей до Єдиного державного реєстру може слугувати підставою для визнання боржника банкрутом.

Посилання скаржника на неможливість внесення запису про відсутність боржника за місцезнаходженням судовою колегією не приймаються, оскільки Редакція Рекламно-інформаційного вісника “Реклама Причорномор'я”, як вбачається з матеріалів справи, включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридична особа.

Згідно зі ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з викладеного, в порушення вимог вказаного Закону акти перевірки фактичного місцезнаходження підприємства №40 та №41 від 10.10.2007р. не можуть бути належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходження.

Між тим, доказів внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про відсутність керівних органів підприємства чи самої юридичної особи за її місцеперебуванням матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст.85,99,103,106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів-

                                                  П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.02.2008р. у справі №5/776/07- залишити без змін.

          Головуючий суддя                                                            Воронюк О.Л.

          Суддя                                                                                Єрмілов Г.А.

          Суддя                                                                                Лашин В.В.

          Постанова підписана 15.05.2008р.