Постанова

від 14.05.2008 по справі 21/373

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/373

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.05.2008                                                                                           № 21/373

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Павлович Н.В. (за довір.),

 від відповідача 1- Галак М.М. (за довір.),

від відповідача 2: Романова С.М., Кальченко (за довір.),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЕГІШ ДЬЙОДЬСЕРДЬЯР РТ. (EGIS GYOGYSZERGYAR RT.)

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2008

 у справі № 21/373  

 за позовом                               ЕГІШ ДЬЙОДЬСЕРДЬЯР РТ. (EGIS GYOGYSZERGYAR RT.)

 до                                                   Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освітита науки України

                                                  ЕЛІ ЛІЛЛІ ЕНД КОМПАНІ ЛМІТЕД (Eli Lilly and Company Limited)

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання недійсним повністю патенту України № 27304

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги доДержавного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і  науки України та Елі Ліллі енд Компані Лімітед про визнання недійсним повністю патенту України №27304 на винахід “2-метил-10-(4-метил-1-піперазиніл)-4Н-тієно [2,3-В] [1,5] бензодіазепіну або його кислотно-адитивна сіль для лікування розладів центральної нервової системи та проміжна сполука”, як такий, що не відповідає умовам патентоздатності, а саме, не має винахідницького рівня.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2008 р. у справі №21/373 в позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосуванням судом першої інстанції норм процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про порушення його процесуальних прав щодо участі в судових засіданнях, не повідомлення його належним чином про час та місце засідань, та прийняття рішення у справі за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином, що на думку позивача є у відповідності до п.4 ст.104 ГПК України підставою для скасування рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 (Елі Ліллі енд Компані Лімітед) висловив свої заперечення щодо мотивів оскарження рішення суду, яке вважає законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін.

Натомість відповідач-2 зазначає, що вказані позивачем обставини в апеляційній скарзі  не відповідають дійсності, оскільки протоколи судових засідань містять дані про прийняття участі в розгляді спору представником позивача, який надавав суду пояснення. Проте подана представником позивача довіреність на підтвердження наданих йому позивачем повноважень щодо представництва його інтересів в суді, як було з'ясовано судом, із закінченим строком дії на час розгляду спору, що зокрема, було відображено в рішенні суду. За вказаних обставин відповідач-2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення в зв'язку з її необґрунтованістю.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в  судовому засіданні 14.05.2008 р. представником позивача заявлено клопотання про призначення у справі повторної експертизи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, поданий відзив, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків та правомірно відмовив в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу патентоздатності винаходу “2-метил-10-(4-метил-1-піперазиніл)-4Н-тієно [2,3-В] [1,5] бензодіазепін або його кислотно-адитивна сіль для лікування розладів центральної нервової системи та проміжна сполука” (патент України № 27304).

Під час розгляду спору господарським судом було з'ясовано, що відповідач-2 є власником патенту України № 27304 на винахід “2-метил-10-(4-метил-1-піперазиніл)-4Н-тієно [2,3-В] [1,5] бензодіазепін або його кислотно-адитивна сіль для лікування розладів центральної нервової системи та проміжна сполука”. Заявку № 5052762/SU на реєстрацію вказаного винаходу було подано 24.04.1991р.

В обґрунтування власних вимог позивач, посилається на п. 1 ст. 7 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, просить визнати патент України № 27304 недійсним у зв'язку з невідповідністю запатентованого винаходу умовам патентоздатності, зокрема, винахідницькому рівню. Позивач вказує, що жоден з двох незалежних пунктів формули винаходу за оспорюваним патентом не відповідає такій умові патентоздатності як винахідницький рівень. Ґрунтуючись на п. 6.5.3.1. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, позивач стверджує, що винахідницький рівень винаходу за патентом України   № 27304 спростовується наступними доказами: патент GB 1533235; J. Med. Chem., 1980, 23, 878-884, Jiban K. Chakrabarti, Linda Horsman, Terrence M. Hotten та ін. Позивач зазначає, що опис винаходу за оскаржуваним патентом не містить відомостей, які демонструють, що сполука за пунктом 1 формули винаходу та сполука формули (ІІ) за пунктом 2 не, виявляють нові невідомі властивості в якісному і кількісному відношенні в порівнянні з його аналогами, розкритими в документах патент GB 1533235 та J. Med. Chem., 1980, 23, 878-884, Jiban K. Chakrabarti, Linda Horsman, Terrence M. Hotten.   

Відповідачі проти заявлених позовних вимог заперечують повністю, вважають їх безпідставними. В обґрунтування власної позиції вказують на те, що у відповідності до вимог діючого на час оформлення патенту законодавства, (ст.15 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції від 23.12.1993 р.) була проведена експертиза заявки експертним закладом, за результатами якої було з'ясовано, що заявлений винахід відповідає умовам патентно здатності, зокрема умові „винахідницький рівень”. За цих підстав НДПЕ було прийнято рішення від 03.03.1994 р. про видачу патенту України на винахід.

Як свідчать матеріали справи, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань, у справі №21/373 господарським судом було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, за результатами якої було надано експертний висновок №220 від 27.12.2007 р.

Розглянувши наданий експертний висновок, який містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає відсутніми підстави вважати його необґрунтованим чи неправильним, чи таким, що суперечить іншим  матеріалам справи.

Дослідивши зібрані у справі докази та прийнятий судом в якості належного й допустимого доказу – експертний висновок, судова колегія приходить погоджується із висновками суду першої інстанції, та вважає, що технічному рішенню, захищеному патентом України № 27304, притаманні суттєві відмінності, оскільки в порівнянні з рішеннями, відомими у науці та техніці на дату пріоритету заявки (документи D1 (патент GВ 1533235) та D2 (J. Med. Chem., 1980, 23, 878-884, Jiban K. Chakrabarti, Linda Horsman, Terrence M. Hotten та ін.), які протиставлялися винаходу за оспорюваним патентом), воно характеризується новою сукупністю ознак.

За таких обставин винахід за оскаржуваним патентом відповідає визначеній п. 21 Положення про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 21.08.1973 р. № 584 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Ради Міністрів СРСР від 06.08.1990 р. № 780) умові патентоздатності - має суттєві відмінності, оскільки в порівнянні з рішеннями, відомими у науці та техніці на дату пріоритету заявки, воно характеризується новою сукупністю ознак, а тому підстави визнавати патент недійсним є відсутніми.

З приводу заявленого позивачем в судовому засіданні клопотання про проведення у справі повторної експертизи судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 4 ст.42 ГПК України передбачена можливість призначення  повторної експертизи із дорученням її проведення іншому судовому експерту.

Повторна судова експертиза призначається за ініціативи суду або клопотання учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні (п.9.2. Роз'яснення  президії Вищого арбітражного суду України  „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 11.11.1998 р. №02-5/424 із наступними змінами та доповненнями).

Заявляючи клопотання про призначення повторної експертизи у справі, позивачем не надано суду належних обґрунтувань необхідності її повторного проведення, не доведено, що експертний висновок №220 від 27.12.2007 р. є необґрунтованим чи суперечить іншим зібраним у справі доказам. За таких обставин заявлене позивачем клопотання визнається необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судова колегія також вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішення господарського суду від 05.03.2008 р.  оскаржується позивачем не по суті, а підставою для оскарження судового рішення у справі №21/373 є визначені позивачем лише процесуальні порушення, які на його думку були допущені судом під час розгляду спору.

Однак, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія не може погодитися із доводами позивача та визнає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Доводи позивача про прийняття рішення за відсутності представника позивача, повідомленого належним чином, та неналежне його повідомлення про час та місце судових засідань протягом розгляду спору, не знаходять свого підтвердження.

Згідно з протоколу судового засідання від 05.03.2008 р. у справі № 21/373 (а.с.19 т.3), який згідно ст. 81і ГПК України містить відомості про явку в судове засідання представників сторін, представником позивача зазначено Павлович Н.В., однак строк поданої нею довіреності на представництво інтересів позивача, як свідчать матеріали справи, закінчився 20.04.2007 року. Відповідні відомості відображені також безпосередньо в рішенні суду від 05.03.2008 р.

Крім того, під час розгляду спору ухвалою суду від 01.02.2008 р. всіх учасників спору було повідомлено про одержання судом висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 220 від 27.12.2007 р., проведеної за матеріалами справи № 21/373. Також вказаною ухвалою було  зобов'язано сторін надати суду пояснення по справі з урахуванням експертного висновку № 220 від 27.12.2007 р. об'єктів інтелектуальної власності.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що підстави вважати, що господарським судом під час розгляду спору було допущено процесуальні порушення прав позивача щодо прийнятті участі в судових засіданнях, надання пояснень, заявлення клопотань, є відсутніми.

Дослідивши обставини справи, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам на час його прийняття, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга визнається необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу ЕГІШ ДЬЙОДЬСЕРДЬЯР РТ (EGIS GYOGYSZERGYAR RT) залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду м. Києва від 05.03.2008 р. у справі  №21/373  залишити без змін.

3.          Матеріали справи №21/373  повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді