Постанова

від 22.04.2008 по справі 49/225-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

49/225-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 квітня 2008 р.                                                                                    № 49/225-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Панова І.Ю,Заріцької А. О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 04.02.2008

у справі№49/225-б господарського суду м. Києва

за заявоюАкціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Полтава", м. Полтава

доТовариства з обмеженою відповідальністю"Практик-С", м. Київ

провизнання банкрутом  

за участю представників сторін:

від ДПІ:Москальова Г.С. за дов. від 28.12.2007 №17460/9/10-209

від кредитора:     від боржника:              Лакиза С.М. за дов. від 12.01.2006 №09/1-32/18не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

За заявою Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Полтава" (надалі –Банк) господарський суд                   м. Києва ухвалою від 10.12.2007 порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Практик-С"           (надалі –ТОВ "Практик-С") у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Заява кредитора мотивована тим, що боржник має борг перед Банком за кредитною угодою у загальній сумі 1264249,81 грн.; згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України статус відомостей про юридичну особу –ТОВ "Практик-С" не підтверджено, що додатково підтверджується поштовими конвертами, які повернуті поштою з відміткою про те, що адресат за даною адресою не значиться; задоволення вимог Банку за рахунок застави неможливо у зв'язку з відсутністю заставленого майна.

Постановою господарського суду м. Києва від 19.12.2007 (суддя: Митрохіна А.В.) ТОВ "Практик-С" визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора –Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Полтава", зобов'язано ліквідатора у 5-ти денний строк з дня прийняття цієї постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та письмово повідомити про визнання відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, завершено підприємницьку діяльність банкрута, припинені повноваження органів управління банкрута щодо управління та розпорядження його майном тощо.

12.01.2008 до господарського суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція (надалі –ДПІ) у Печерському районі м. Києва із заявою про визнання її поточним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Практик-С" із грошовими вимогами у розмірі 1860,01 грн. та включення цієї суми до реєстру вимог кредиторів, а 24.01.2008 до Київського апеляційного господарського суду від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла апеляційна скарга  на постанову господарського суду м. Києва від 19.12.2007 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 (судді: Коваленко В.М. –головуючий, Вербицька О.В., Гарник Л.Л.) ДПІ у Печерському районі м. Києва відмовлено у прийнятті апеляційної скарги з огляду на приписи статті 91 Господарського процесуального кодексу України та статус інспекції у справі про банкрутство, яка не є стороною, зокрема, не є кредитором.

Не погоджуючись з винесеною апеляційним господарським судом ухвалою, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування через порушення і неоднакове застосування судом норм матеріального і процесуального права та просить передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на статті 8, 128 Конституції України, статтю 12 Закону України "Про судоустрій України", статті 42, 43, 91 Господарського процесуального кодексу України, статтю 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 02.04.2008, надіслана сторонам у справі –04.04.2008), проте, боржник не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятої Київським апеляційним господарським судом ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для її скасування та відповідно для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Практик-С" порушено у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Указана стаття встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до положень частин 2, 5 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у  двотижневий  строк  з  дня  винесення ухвали про   порушення  провадження  у  справі  про  банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про  визнання  відсутнього боржника  банкрутом,  відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Ліквідатор письмово повідомляє про визнання  господарським судом  відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього  боржника,  які  в  місячний  строк  з  дня  одержання повідомлення  можуть  направити  ліквідатору  заяви  з вимогами до банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції з урахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", ДПІ у Печерському районі м. Києва не є кредитором ТОВ "Практик-С" у даній справі про банкрутство.

Відповідно до положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди  розглядають  справи  про  банкрутство  у порядку  провадження, передбаченому  цим  Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За визначенням у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Кредитор –юридична   або   фізична   особа,  яка  має  у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за  правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів (обов'язкових платежів).

Вищий господарський суд України зазначає, що пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Указана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Згідно з частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а         прокурор  - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

ДПІ у Печерському районі м. Києва не є стороною у справі              №49/225-б та не є учасником у справі про банкрутство, оскільки відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або  учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що Київським апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва –залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2008 у справі №49/225-б –залишити без змін.

Головуючий:                                                                                   І.Панова

Судді:                                                                                         А. Заріцька

                                                                                                              Л. Продаєвич