Постанова

від 22.04.2008 по справі 9/460-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/460-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 квітня 2008 р.                                                                                    № 9/460-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за  участю  представників  сторін:

позивача   - не з'явився,

відповідача  скаржника- Менюк С.А.,- Висоцька Т.А.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

СГТОВ "Обрій"

на  рішеннявід 11.12.2007 господарського суду Київської області

у справі№9/460-07

за позовомТОВ "Оксамит-сервіс"

доКагарлицької райдержадміністрації

провизнання недійсним договору оренди від 27.06.2007

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 15 по 22 квітня 2008 року.      

                                              ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.12.2007 (суддя Євграфова Є.П.) в позові відмовлено у звязку з відповідністю оспорюваного договору чинному законодавству.  

СГТОВ "Обрій" в поданій касаційній скарзі просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на прийняття господарським судом рішення стосовно прав та обов'язків скаржника щодо земельної ділянки, орендованої позивачем за оспорюваним договором, оскільки ця земельна ділянка тривалий час знаходилася у користуванні СГТОВ "Обрій", яке (товариство) на підставі розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 20.04.2005 №218 має першочергове право на оренду спірної земельної ділянки, оскаржуючи на даний час в порядку адміністративного судочинства результати конкурсу від 23.04.2007, переможцем якого визнано позивача.

Скаржник також вважає, що прийняття оскаржуваного рішення фактично призвело до визнання правомірним договору оренди спірної земельної ділянки від 27.06.2007, що унеможливлює реалізацію прав СГТОВ "Обрій" на її отримання в оренду. Окрім того, судом першої інстанції з порушенням правил підвідомчості спорів в мотивувальній частині рішення фактично здійснено обгрунтування законності розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 12.08.2005 №437 "Про запровадження порядку надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах" та законності конкурсу щодо надання в оренду земель водного фонду, який відбувся 23 квітня 2007 року.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача та скаржника, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення –скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Київської області з наступних підстав.

Відмовляючи в позові суд виходив з того, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладено за результатами конкурсу щодо надання в оренду земель водного фонду, який проведено 23 квітня 2007 року на підставі розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 12.08.2005 №437 "Про запровадження порядку надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах", та переможцем якого (конкурсу) визнано ТОВ "Оксамит-сервіс". Вказаний договір укладено від імені відповідача уповноваженою на це особою та без порушення вимог ст.ст.4-6,11,15,17,19 Закону України "Про оренду землі". Затверджене розпорядженням Кагарлицької райдержадміністрації від 12.08.2005 №437 Положення про порядок надання в оренду земель водного фонду на конкурентних засадах не підлягає державній реєстрації відповідно до п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (затверджено постановою КМ України від 28.12.1992р. №731), як таке, що спрямоване на організацію виконання рішень вищестоящих органів виконавчої влади.

Проте, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.

В результаті розгляду даного господарського спору судом прийнято рішення, що стосується прав та обов'язків юридичної особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме СГТОВ "Обрій". Це обумовлено тими обставинами, що даний господарський спір виник щодо надання в оренду позивачу земельної ділянки площею 26,0005 га із земель водного фонду, яка до цього тривалий час знаходилася в орендному користуванні СГТОВ "Обрій" і це товариство на підставі розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 20.04.2005 №218 має переважне право на оренду спірної земельної ділянки, оскаржуючи на даний час в порядку адміністративного судочинства результати конкурсу від 23.04.2007 (протокол засідання конкурсної комісії №2), переможцем якого визнано позивача, а також розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 27.12.2006 №828. Судом також залишено поза увагою обставини укладення між СГТОВ "Обрій" та Кагарлицькою райдержадміністрацією договору про встановлення земельного сервітуту користування земельною ділянкою площею 26,0005 га.

Рішенням суду у даній справі в позові відмовлено, внаслідок чого фактично визнано позивача належним орендарем спірної земельної ділянки та унеможливлено реалізацію прав СГТОВ "Обрій" на її отримання в оренду.

Зміст касаційної скарги та пред'явлені СГТОВ "Обрій" адміністративні позови у справах №А15/405-07 та №А9/145-07, переконливо вказують на те, що вказане товариство є особою, яка оспорює та не визнає право користування позивача на спірну земельну ділянку, а тому має бути залучено до участі в справі №9/460-07.

Адже, в основу висновку суду про підставу набуття позивачем права на оренду спірної земельної ділянки покладено саме результати конкурсу щодо надання в оренду земель водного фонду, який проведено 23 квітня 2007 року (протокол засідання конкурсної комісії №2) відповідно до розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 12.08.2005 №437 "Про запровадження порядку надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах", та переможцем якого (конкурсу) визнано ТОВ "Оксамит-сервіс". Оскарження результатів зазначеного конкурсу є предметом адміністративного позову у справі №А15/405-07, яка на даний час знаходиться в провадженні господарського суду Київської області (ухвала від 02.11.2007).

Положеннями частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Зазначені вимоги процесуального закону судом першої інстанції виконані не були.

    Не врахувавши обставини знаходження на розгляді господарського суду Київської області адміністративної справи №05/428а за позовом СГТОВ "Обрій" до Кагарлицької райдержадміністрації про визнання частково протиправним (нечинним) рішення конкурсної комісії від 23.04.2007 (протокол №2) та скасування результатів конкурсу, та пов'язаності обох справ між собою підставою виникнення спірних орендних правовідносин, що зумовлювало зупинення провадження в даній справі в силу імперативних вимог частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про правомірне укладення оспорюваного договору оренди купівлі-продажу за результатами вказаного конкурсу та без порушення вимог ст.ст.4-6,11,15,17,19 Закону України "Про оренду землі", та, як наслідок, про наявність підстав для відмови в позові.

Касаційна інстанція враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з незастосуванням ст.79 ГПК України (постанови ВСУ від 27.12.2005 у справі №38/43-05 та від 18.07.2007 у справі №18/104).

Окрім того, однією з підстав для відмови в позові судом зазначено обставину укладення оспорюваного договору оренди на підставі розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 12.08.2005 №437 "Про запровадження порядку надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах", яке суд застосував до спірних земельних правовідносин, надавши цьому розпорядженню правову оцінку та визнавши його таким, що не суперечить чинному законодавству.

Проте, згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці  акти не відповідають законодавству України.

Зокрема, не підлягають застосуванню нормативно-правові акти органів державної влади та управління, які не опубліковані (не оприлюднені) та не зареєстровані у встановленому порядку.

Якщо при розгляді справи буде  встановлено, що акт державного чи іншого органу, в тому числі органу місцевого самоврядування, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Наведеної правової позиції також дотримується Верховний суд України при здійсненні касаційного перегляду  судових рішень у справах, пов'язаних із застосуванням підзаконних нормативних актів (постанова ВСУ від 19.09.2006 у справі №34/515-18/455).

Суд зазначеного не врахував і помилково поклав в основу оскаржуваного рішення розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 12.08.2005 №437 "Про запровадження порядку надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах" з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно з ч.4 ст.59 Земельного кодексу України (в редакції, чинній як на момент прийняття розпорядження від 12.08.2005 так і на момент проведення конкурсу від 23.04.2007 та укладення оспорюваного договору від 27.06.2007) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній як на момент прийняття розпорядження від 12.08.2005 так і на момент проведення конкурсу від 23.04.2007 та укладення оспорюваного договору від 27.06.2007) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, чинне на той час земельне та водне законодавство не встановлювало порядок набуття права на оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах.

Такі конкурентні засади у вигляді обов'язковості проведення аукціонів запроваджено лише Законом України від 28.12.2007 №107 (набрав чинності з 01.01.2008 року), яким доповнено частину першу статті 124 Земельного кодексу України абзацом другим такого змісту:

"Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі."

Однак, Закон України від 28.12.2007 №107 не має зворотної дії до спірних орендних правовідносин, що виникли у квітні-червні 2007 року.

Наведене не виключає наявність підстав вважати, що судом першої інстанції всупереч вимогам ч.2 ст.4 ГПК України помилково застосовано до спірних правовідносин розпорядження Кагарлицької райдержадміністрації від 12.08.2005 №437 "Про запровадження порядку надання в оренду земель водного фонду виключно на конкурентних засадах", яке не відповідає ч.4 ст.59 та ч.1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній як на момент прийняття розпорядження від 12.08.2005 так і на момент проведення конкурсу від 23.04.2007 та укладення оспорюваного договору від 27.06.2007), а тому не породжує правових наслідків для сторін договору оренди від 27.06.2007.

Відповідно до вимог п.3 ст.1119  та п.3 ч.2 ст. 11110 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі. Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування Вищим господарським судом України згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки відсутність залучення СГТОВ "Обрій" до участі у справі в якості третьої особи при прийнятті оскаржуваного рішення істотно зачіпає його права на оренду спірної земельної ділянки, а, відтак, перешкоджає правильному об'єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних земельних правовідносин. При цьому судова колегія враховує, що згідно з ч.2 ст.11110 ГПК України викладені вище обставини є в будь-якому випадку достатньою окремою підставою для скасування рішення та подальшого нового розгляду справи судом першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117, п.3 ст.1119, п.3 ч.2 ст.11110, ст.ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу СГТОВ "Обрій" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 11.12.2007 у справі №9/460-07 скасувати з передачею справи на новий розгляд до цього ж господарського суду.

2.Доручити господарському суду Київської області вжити відповідних процесуальних заходів для залучення СГТОВ "Обрій" до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

Головуючий, суддя                                                                            В.Овечкін

Судді:                                                                                          Є.Чернов

                                                                                             В.Цвігун