Постанова

від 21.04.2008 по справі 39/808-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/808-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2008                                                                                   Справа № 39/808-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач),

суддів – Сизько І.А., Чоха Л.В.

при секретарі –Врона С.В.

        за участю представників

позивача-1: Решетник Д.М.

позивача-2: не з`явився

        відповідача-1,2: не з'явились          

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Житлово-будівельний трест №2”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2008 року у справі №39/808-07

за позовом  позивача -1: Відкритого акціонерного товариства "Будівельно-монтажний трест "Дніпромістобуд", м. Дніпропетровськ

позивача-2: Кирій Надії Олександрівни, м. Дніпропетровськ   

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства “Житлово-будівельний трест №2”, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

             про визнання недійсним запису,

                                                     ВСТАНОВИВ:   

 У листопаді 2007 року позивачі звернулися до господарського суду з вимогою про визнання недійсним запису у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації ЗАТ “Житлово-будівельний трест №2”, про визнання недійсною   державної реєстрації цього підприємства, про припинення юридичної особи ЗАТ “Житлово-будівельний трест №2” та встановлення порядку проведення ліквідації останнього.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2008 року у справі № 39/808-07 (суддя Ліпинський О.В.) в задоволенні позовних вимог ВАТ „Будівельно-монтажний трест „Дніпромістобуд” відмовлено; позовні вимоги Кирій Н.О. задоволено частково: визнано недійсною державну реєстрацію ЗАТ „Житлово-будівельний трест №2”, визнано недійсним запис у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації ЗАТ „Житлово-будівельний трест №2”, припинено юридичну особу - ЗАТ „Житлово-будівельний трест №2”, сформовано ліквідаційну комісію підприємства-відповідача-1, встановлено строк для публікації оголошення про ліквідацію підприємства та строк проведення його ліквідації.

В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 –ЗАТ „Житлово-будівельний трест № 2”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду. Не заперечуючи рішення суду по суті, скаржник посилається на те, що:

- позов Кирій Н.О. являється безпідставним, оскільки останній належить лише 0,5% (пів відсотка) акцій підприємства;

- матеріали справи не містять доказів про порушення прав Кирій Н.О., за захистом яких вона звернулася до суду;

- вимоги, що стосуються відповідача-2 повинні розглядатись в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачами відзив на апеляційну скаргу наданий не був; у судовому засіданні представник позивача-1 пояснив, що вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі необґрунтованими, а висновки господарського суду правомірними та просив залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Відповідачі наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористалися. Враховуючи те, що залучені до справи документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи ЗАТ “Житлово-будівельний трест №2” було створено за рішенням загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Будвельно-монтажний трест "Дніпромістобуд" від 15.05.1999 року; державну реєстрацію підприємства - відповідача здійснено 02.12.1999 року.

17.12.2007 року вищевказане рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Будвельно-монтажний трест "Дніпромістобуд" про створення ЗАТ “Житлово-будівельний трест №2” та установчий договір останнього від 24.11.1999 року були визнані недійсними рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська,  залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2006 року.

Порядок ліквідації юридичної особи, регулюється ст. 110 ЦК України, відповідно до п.2 ч.1 якої юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як правомірно дійшов висновку господарський суд, визнання в судовому порядку недійсним установчого договору, за яким було створено підприємство  (відповідач-1), свідчить про допущення порушень під час створення зазначеної юридичної особи, які не можна усунути, що відповідно є підставою для ліквідації юридичної особи.

Оскільки рішення суду з цивільної справи, що набрала законної сили, є обов'язковим для господарських судів щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, господарський суд правомірно дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Колегією суддів не приймаються до уваги твердження скаржника про неправомірність звернення до суду Кирій Н.О., оскільки останньою було реалізовано право, надане їй ч.2 ст.110 ЦК України, як учаснику юридичної особи.

Вимоги скаржника про застосування до спірних правовідносин норм Кодексу адміністративного судочинства України не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Правовідносини сторін у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої сторони, внаслідок чого дана справа не є справою адміністративної юрисдикції.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2008 року у справі № 39/808-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ “Житлово - будівель-

ний трест №2”, м. Дніпропетровськ - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

       Головуючий                                                                             І.В. Тищик

       Судді:                                                                                         І.А. Сизько

                                                                                                           Л.В.Чоха