Постанова

від 15.05.2008 по справі 11/18пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/18пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.05.2008  року                                                                      Справа № 11/18пн

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Парамонової Т.Ф.

суддів          :                                        Бойченка К.І.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар судового засідання           Антонова І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                              Рухадзе І.В., дов. № 03/5-603,  від 24.12.07,  від відповідача:                                        Колесніков Ю.О., дов. № 337,  від 18.02.08,  

          від третьої особи:                              представник не прибув

розглянувши

апеляційну скаргу                              ЗАТ „Групова збагачувальна фабрика „Луганська”, смт. Ювілейне, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  20.03.2008

у справі                                        № 11/18пн (суддя Москаленко М.О.)

за позовом                                        Державного підприємства „Луганськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу шахтоуправління „Луганське”, смт. Ювілейне, м. Луганськ

до відповідача                              ЗАТ „Групова збагачувальна фабрика „Луганська”, смт. Ювілейне, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

про                                                  звільнення займаного приміщення

в с т а н о в и в :

Державне підприємство „Луганськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу шахтоуправління „Луганське” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до ЗАТ „ГЗФ „Луганська” про зобов”язання відповідача звільнити займане нежитлове приміщення, розташоване за адресою: смт. Ювілейне, м. Луганськ, яке знаходиться на балансі позивача.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.03.2008 у справі № 11/18пн залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.03.2008 у справі № 11/18пн позов задоволено повністю. Зобов'язано ЗАТ “Групова збагачувальна фабрика “Луганська” звільнити вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 726, 7 кв. м, а саме приміщення площею 486, 1 кв. м на четвертому поверсі та приміщення площею 240, 6 кв. м у підвалі чотириповерхового адміністративно –побутового комбінату (інв. № 10003), які перебувають на балансі Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління “Луганське” та розташовані за адресою м. Луганськ, смт. Ювілейне. Стягнуто з ЗАТ “Групова збагачувальна фабрика “Луганська” на користь Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління “Луганське” судові витрати у розмірі 203 грн.

ЗАТ “Групова збагачувальна фабрика “Луганська”, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, у задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління “Луганське” відмовити.

Позивач у справі просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України).

Розпорядженням першого заступника голови суду від 08.05.2008 у зв'язку з відпусткою виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 11/18пн суддю Баннову Т.М. та введено до складу колегії суддю Семендяєву І.В.

Представник третьої особи на судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області отримало від відповідача у справі заяву та пакет документів на укладення договору оренди вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 726, 7 кв.м., а саме приміщень площею 486, 1 кв.м. на четвертому поверсі та приміщень площею 240, 6 кв.м. у підвалі чотириповерхового адміністративно –побутового комбінату (інв. № 10003), який перебуває на балансі ВП шахтоуправління “Луганське” ДП “Луганськвугілля” та розташований за адресою м. Луганськ, смт. Ювілейне, терміном на два роки.

Факт знаходження даних приміщень на балансі позивача, як зазначено судом першої інстанції, підтверджується довідкою позивача від 16.02.2004 (а.с. 10).

Оскільки відповідач з лютого 2004 року займав нежитлові приміщення без договору оренди, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області запропонувало останньому включити до проекту договору оренди розділ “Особливі умови” щодо сплати орендної плати за весь час фактичного користування приміщеннями (лист від 04.10.2007).

06.11.2007 відповідачем підписаний проект договору оренди з протоколом розбіжностей, в якому був виключений розділ “Особливі умови”.

На виконання приписів Закону України “Про оренду державного та комунального майна” Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області листом від 26.11.2007 надіслало для узгодження Міністерству вугільної промисловості України проект договору оренди та повний пакет документів до нього.

Дані матеріали повернуті на адресу третьої особи для доопрацювання у зв'язку з закінченням терміну дії незалежної оцінки.

Суд першої інстанції зробив висновок, що на час розгляду судом даної справи договір оренди вказаних вище спірних нежитлових приміщень відповідачем укладений не був.

Суд зазначив про доведеність матеріалами справи факту безпідставного зайняття відповідачем з 01.02.2004 після припинення раніше укладеного з позивачем договору оренди вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 726, 7 кв.м., а саме приміщень площею 486, 1 кв. м на четвертому поверсі та приміщень площею 240, 6         кв. м. у підвалі чотириповерхового адміністративно –побутового комбінату (інв. № 10003), який перебуває на балансі ВП шахтоуправління “Луганське” ДП “Луганськвугілля” та розташований за адресою м. Луганськ, смт. Ювілейне.

Крім того, позивачем у справі на адресу відповідача неодноразово надсилалися листи з вимогою про звільнення займаних приміщень або укладення з третьою особою відповідного договору оренди державного майна. Вказані листи були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими й задовольнив позов у повному обсязі.

ЗАТ „ГЗФ „Луганська” вважає, що суд неповно з'ясував обставини справи, які мають значення, неправильно застосував норми матеріального права, тому прийняв рішення, яке підлягає скасуванню.

Обґрунтовуючи свою скаргу, заявник посилається на те, що суд дійшов помилкових висновків щодо факту укладання договору оренди вбудованих нежитлових приміщень, судом встановлено факти, які свідчать про намір сторін укласти договір, але залишено без уваги питання погодження укладання договору з Міністерством вугільної промисловості України.

Судом не досліджувався лист Міністерства вугільної промисловості України, яким проект договору оренди та повний пакет документів до нього повернуто на адресу третьої особи у даній справі для доопрацювання у зв'язку з закінченням терміну дії незалежної оцінки.

Також не досліджені обставини, про які йдеться у зазначеному листі Міністерства, а саме спливу терміну дії незалежної оцінки, експертна оцінка.

Крім того, на думку скаржника, судом не досліджено належним чином факт припинення раніше укладеного з позивачем договору оренди з лютого 2004 року, не встановлено номер та дата укладання даного договору, момент введення його в дію та момент припинення обов'язків за ним.

До того ж, судом не встановлено наявності предмету спору та порушень прав позивача, факту зайняття та використання відповідачем нежитлового приміщення, що нібито належить позивачу. Факт знаходження будівлі на балансі позивача підтверджується довідкою, яка, на думку скаржника, є неналежним доказом, який свідчить про право власності на нерухоме майно.

Судова колегія, розглянувши доводи апеляційної скарги, приймає їх з огляду на наступне.

В матеріалах справи, які досліджувалися судом першої інстанції, відсутні належні докази щодо того, яке саме приміщення займає відповідач та чи знаходиться відповідач у спірних приміщеннях на час розгляду справи. Судом апеляційної інстанції такі докази були витребувані за ухвалами суду від 25.02.2008 та 11.03.2008. Але і на час апеляційного розгляду документальні підтвердження площі приміщень та знаходження там відповідача не надано. Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим прийняття як доказу займання приміщень четвертого поверху площею 486, 1 кв.м. та підвалу площею 240, 6 кв.м. договір оренди між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області та ЗАТ „Групова збагачувальна фабрика „Луганська”, оскільки він є неукладеним і не може свідчити про наявність відповідача у спірних приміщеннях. Посилання на те, що ці ж приміщення відповідач займав за попереднім договором оренди, який був укладений 02.01.2002 між Шахтоуправлінням „Луганське” ДХК „Луганськвугілля” та ГЗФ „Луганська” ДХК „Луганськвугілля” також не може прийматися до уваги, оскільки за додатковою угодою до договору №1/1 від 02.01.02 /а.с. 52/ відповідач приймає в оренду  площу 1512 куб.м. Будь-які інші належні докази у матеріалах справи відсутні, не надані також і на вимогу суду апеляційної інстанції. Всі документи /листи, довідки, акт/, де вказана площа приміщень, виготовлено позивачем і не є належними допустимими доказами.

В матеріалах справи знаходяться декілька довідок щодо знаходження адміністративної будівлі на балансі підприємства. Але з тексту довідок неможливо встановити, яке підприємство мається на увазі, чи знаходиться будівля на балансі відокремленого підрозділу, чи ДП „Луганськвугілля”. Крім того, ця обставина має бути підтверджена належними доказами, а не довідкою відокремленого підрозділу /а. с. 10, 12, 15/.

Слід також зауважити, що фактична площа будівлі, її адреса взагалі невідома, оскільки на вимогу суду технічний паспорт на неї ненаданий та і взагалі відсутній, про що свідчить договір, наданий позивачем з пакетом документів у судовому засіданні 15 травня 2008 року. Пакет документів надано без будь-яких пояснень. Але з рішення Ювілейної селищної ради № 113 від 15.04.2008 вбачається, що адресу адміністративно-побутовому комбінату присвоєно вже після винесення рішення суду. Договір же на виготовлення технічної документації укладено  тільки 14.05.08.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України предмет позову має бути визначений позивачем. У даному випадку необхідне чітке визначення приміщень, оскільки позивачем заявлено вимогу про їх звільнення. Позивачем же заявлено загалом площа на четвертому поверсі та у підвалі. З матеріалів справи неможливо встановити, чи це повна площа четвертого поверху та підвалу, чи тільки частина.

               За сукупністю викладеного колегія суду вважає позовні вимоги належним чином не доведеними. Доводи апеляційної скарги відповідача матеріалами справи не спростовуються.

З огляду на викладене, апеляційна скарга ЗАТ „ГЗФ „Луганська” підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою та судові витрати за позовом покладаються на позивача у справі.        

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 99, 101, ч. 2 ст. 103, п. 2, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в :   

1. Апеляційну скаргу ЗАТ „ГЗФ „Луганська” на рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2008 у справі № 11/18пн задовольнити.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2008 у справі                № 11/18пн скасувати.

3. У задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з ДП „Луганськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу шахтоуправління „Луганське”, ідентифікаційний номер 26410557, м. Луганськ, смт. Ювілейне, на користь ЗАТ „Групова збагачувальна фабрика „Луганська”,  ідентифікаційний номер 32441307, м. Луганськ, смт. Ювілейне, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 42 грн. 50 коп.

5. Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

Головуючий суддя                                        Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва