Постанова

від 18.04.2008 по справі 7/229-ап-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/229-АП-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2008 р.                                                           Справа № 7/229-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Задорожної Н.О. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юта", м. Херсон

до Фонду комунального майна Херсонської міської ради, м. Херсон  

про зобов'язання вчинити дії.

за участю представників сторін:

від позивача: Малюк Є.В. –представник за довіреністю від 24.03.2008р.,

від відповідача: Щербина А.М. –головний спеціаліст Фонду, доручення № 1 від 03.01.2008р.

Позивач (ТОВ „Юта”) звернувся з позовом, у якому просить суд зобов'язати Фонд комунального майна м. Херсона включити нежиле приміщення загальною площею 115,50кв. м. у будинку № 36-а, по вул. Червонофлотській у м. Херсоні до переліку об'єктів програми приватизації комунального майна, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь ТОВ „Юта”.

          Обґрунтовуючи підстави позову, посилається на те, що нежиле приміщення загальною площею 115,50 кв. м. використовується ним для здійснення господарської діяльності (під розміщення офісу, магазину) на підставі укладеного з управлінням комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 424 від 17.05.2005р.

          В процесі використання майна, з дозволу орендодавця, позивачем за рахунок власних коштів здійснено ремонтно-будівельні роботи з поліпшення стану орендованого майна, вартість яких перевищує 25% залишкової вартості, в зв'язку з чим має переважне право на приватизацію об'єкта нерухомості шляхом викупу.

          Вважає безпідставною відмову відповідача у включенні орендованого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, оскільки має в наявності всі необхідні документи, що підтверджують правомірність його вимог.

          Відповідач позов не визнає, зазначає, що орендоване нежиле приміщення є допоміжним будинку № 36-а по вул. Червонофлотській у м. Херсоні і окремо приватизації не підлягає.

          Також зазначає, що Фонд комунального майна м. Херсона, як орган приватизації, здійснює розроблення пропозицій, формування та подання на затвердження міській раді переліку об'єктів приватизації, що перебувають у комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу згідно з чинним законодавством, після чого міська рада приймає відповідне рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

          На підставі рішення постійно діючої комісії з питань оренди нежилих приміщень –об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 28.04.2005 року за № 6, між позивачем та управлінням комунальної власності укладено договір оренди комунального майна № 424 від 17.05.2005р. згідно з яким позивач (орендар) прийняв від управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради (орендодавець) у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 115,50 кв. м., що знаходиться у м. Херсоні по вул. Червонофлотській, 36-а під розміщення офісу, магазину (а.с. 9-12).

          Згідно з проведеною Херсонським державним бюро технічної інвентаризації від 23.03.2005р. незалежною оцінкою, вартість переданого в оренду майна складає 66700 грн.

          У пункті 6.2. договору оренди сторони досягли домовленості щодо того, що орендар вправі з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

          Позивач у встановленому порядку узгодив з орендодавцем проведення поліпшень, що підтверджується наданим кошторисом на капітальний ремонт орендованих приміщень, загальною площею 115,50 кв. м. будинку № 36-а по вул. Червонофлотській міста Херсона, затверджений управлінням комунальної власності м. Херсона та управлінням капітального будівництва міськвиконкому (а.с. 25-34).

          Отже, невід'ємні поліпшення орендованого майна проведено з дозволу орендодавця.

          Як встановлено з фактичних матеріалів справи, вартість майна значно підвищилась в зв'язку з проведенням орендарем невід'ємних поліпшень –капітального ремонту за рахунок власних коштів у сумі 24685,00 гривень, що підтверджено аудиторським висновком аудиторської фірми ПП „ПАФ Аудит-М” від 25.01.08р. (а.с. 48-50).

          Відповідач відмовив позивачу в реалізації права на приватизацію об'єкта оренди з огляду на те, що орендоване приміщення є допоміжним житлового будинку і окремо приватизації не підлягає.

          З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.

          Наданими доказами доведено, що позивач орендує нежилі приміщення на підставі договору оренди комунального майна міської територіальної громади, укладеного з уповноваженим органом –управлінням комунальної власності м. Херсона.

          Майно в оренду передано під розміщення офісу, магазину на підставі рішення постійно діючої комісії з питань оренди нежилих приміщень –об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 28.04.2005 року за № 6, між позивачем та управлінням комунальної власності укладено договір оренди комунального майна № 424 від 17.05.2005р. для здійснення ТОВ „Юта” підприємницької діяльності.

          Умовами договору передбачено право орендаря вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання з дозволу орендодавця.

          Згідно висновку незалежної експертної оцінки ринкова вартість об'єкта оренди складає 66700,00 гривень.

          Аудиторським висновком підтверджено факт проведення позивачем будівельних робіт, пов'язаних з капітальним ремонтом нежилого приміщення на суму 24685,00 гривень, за рахунок власних коштів ТОВ „Юта”.

          Відповідно до ст. 51 „Державної програми приватизації на 2000-2002 роки”, затвердженої Законом України „Про Державну програму приватизації” від 18.05.2000р. № 1723-ІІІ встановлено, що в процесі приватизації орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартість яких складає не менше як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

          Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем за згодою уповноваженої особи було здійснено за рахунок власних коштів невід'ємні поліпшення орендованого приміщення, які неможливо відокремити від об'єкту без завдання йому шкоди, вартість яких перевищує 25% залишкової вартості орендованого приміщення.

          Відповідно до ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств” (малу приватизацію), Фонд державного майна України, Верховна Рада АРК, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом шляхом викупу.

          Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

          Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення орендованого майна до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

          Частиною 5 ст. 7 вищеназваного закону встановлено, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:

-          особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем згідно з цим законом;

-          є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

-          не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Матеріали справи свідчать про відсутність підстав, перерахованих у названій нормі закону, для відмови позивачу у включенні орендованого ним приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, тому відмова Фонду у включенні цих приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу є безпідставною.

Суд не приймає доводи, оскільки позивач мав необхідні документи та правові підстави для позитивного вирішення питання щодо включення орендованого позивачем майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Так, нежилі приміщення є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” приватизація –це відчуження квартир (будинків, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках), де мешкають два і більше наймачів та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.

За змістом частини 2 ст. 10 цього Закону власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” допоміжні приміщення багатоквартирного будинку –це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Таким чином, при вирішенні питання щодо належності приміщення до допоміжного, слід виходити не лише з його місцерозташування у будинку, а також з того, чи є це приміщення допоміжним, в якому (чи в частині якого) знаходиться технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир), без доступу до яких експлуатація житлового будинку не є можливою, чи використовувалось воно (чи частина його) для обслуговування будинку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що в орендованому приміщенні наявні комунікації, які б забезпечували роботу та догляд за квартирами цього будинку.

Сам факт знаходження певних приміщень у підвалах, цокольних поверхах не може визнаватися безумовною підставою віднесення їх до допоміжних приміщень у контексті Закону України „Про приватизацію державного фонду”.

На теперішній час нежиле приміщення використовується позивачем на підставі договору оренди під розміщення офісу, магазину отже не відповідає статусу допоміжного, є окремим об'єктом цивільно-правових відносин, який підлягає приватизації на загальних підставах.

Позивачу присуджується з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату, час і місце складення її повного тексту –23 квітня 2008 року об 11 год. 20 хв., каб. 324, м. Херсон, вул. Горького, 18.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1.          Позов задовольнити.

Зобов'язати Фонд комунального майна м. Херсона, код 24958630 включити нежиле приміщення, загальною площею 115,50 кв. м., що знаходиться у місці Херсоні по вул. Червонофлотській, 36-а до переліку об'єктів програми відчуження комунального майна, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юта”, м. Херсон, вул. Комунарів, 9, Ідентифікаційний код: 21297493.

2. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю „Юта”, м. Херсон, вул. Комунарів, 9, Ідентифікаційний код: 21297493 з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. судового збору.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                               Н.О. Задорожна

           Повний текст постанови

          складено 23.04.2008р.