Постанова

від 13.05.2008 по справі 13/325-07-9097

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/325-07-9097

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" травня 2008 р. Справа № 13/325-07-9097

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.   

при секретарі судового засідання  Бритавській Ю.С.  

за участю представників сторін у судовому засіданні 22.04.2008р.:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кірічек С.В. за довіреністю від 20.02.2008р. №354

за участю представників сторін у судовому засіданні 13.05.2008р.:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кірічек С.В. за довіреністю від 20.02.2008р. №354

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут екологічних проблем”

на рішення господарського суду Одеської області від 19 березня 2008 року

у справі №13/325-07-9097

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут екологічних проблем”

до Одеської залізниці

про стягнення 55000 грн., -

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Інститут екологічних проблем” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці 76679,63 грн., в тому числі заборгованості за оплату робіт за договором №ОД/Л-04-1319-НЮ від 16.08.2004р. в сумі 55000 грн., штрафних санкцій в розмірі 7529,80 грн., пені в сумі 14149,83 грн.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги. В останній редакції уточненої позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 55000 грн., а також покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 березня 2008 року у справі №13/325-07-9097 (суддя Панченко О.Л.) у задоволенні позову ТОВ ”Інститут екологічних проблем” відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач (Одеська залізниця) свої зобов'язання щодо оплати робіт за договором №ОД/Л-04-1319-НЮ від 16.08.2004р. у сумі 55000 грн. виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки Одеська залізниця перерахувала кошти за виконану позивачем за договором №ОД/Л-04-1319-НЮ від 16.08.2004р. роботу на інший розрахунковий рахунок, ніж той, що обумовлений п.11 договору. До того ж за доводами скаржника суд першої інстанції не врахував, що Одеська залізниця визнала, що кошти були перераховані до АКБ „Прем'єрбанк” помилково, що підтверджується листом №871/ЛФ від 15.12.2004р.

Позивач про час і місце судових засідань повідомлений господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.04.2008р. та від 24.04.2008р. з відповідними відмітками поштового відділення про те, що ухвали суду повертаються у зв'язку з закінченням терміну зберігання та нез'явленням адресату. Апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Інститут екологічних проблем” за відсутністю представника позивача у судових засіданнях, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення направлялись судом за адресою, яку сам позивач зазначив як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 16.08.2004р. між ТОВ  „Інститут екологічних проблем” (виконавець, позивач) та Одеською залізницею (замовник, відповідач) укладений договір №ОД/Л-04-1319-НЮ, предметом якого є зобов'язання позивача виконати за завданням відповідача, на свій ризик і відповідно до умов вказаного договору НТП ПРОЕКТ „Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря для пасажирського вагонного депо „Одеса-головна” і здати результати відповідачу, а також зобов'язання відповідача прийняти результат роботи та оплатити його.

За умовами договору, якість робіт повинна відповідати встановленим нормам та стандартам відповідного виду робіт, відповідальність за якість матеріалів несе позивач. Після закінчення виконання робіт позивач зобов'язаний письмово повідомити відповідача про готовність до здачі результатів робіт. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за місцем виконання робіт протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення позивача про готовність до здачі результатів робіт і оформлюється актом здачі-приймання.

Згідно з п.4.1 договору, відповідач здійснює оплату робіт у термін 30 банківських днів після підписання акту про приймання робіт з відповідною стороною.

Відповідно до п.4.2 договору вид розрахунку –безготівковий, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідної сторони. За згодою сторін розрахунки можуть бути здійснені іншими способами, не забороненими законодавством.

Також судом першої інстанції правильно встановлений факт виконання робіт за договором №ОД/Л-04-1319-НЮ від 16.08.2004р. по 2-5 етапам на суму 55000 грн., що підтверджується актом приймання-здачі №1 від 03.11.2004р. (а.с. 12), підписаним представниками обох сторін, підписи яких завірені печатками позивача та відповідача.

Згідно з зазначеним актом приймання-здачі №1 від 03.11.2004р. Одеська залізниця перерахувала на рахунок позивача в ОФ АКБ „Прем'єрбанк” 55000 грн. як оплату за виконані роботи, що підтверджується платіжним дорученням №757 від 09.12.2004р.

Матеріали справи свідчать про те, що суть спору між сторонами полягає в тому, що позивач не визнає вищевказану оплату, оскільки вважає, що відповідач повинен був перерахувати кошти за виконані роботи на розрахунковий рахунок в ОФ АБ „Ажіо”, що вказаний у п. 11 укладеного договору.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість таких доводів позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, пунктом 4.2 договору №ОД/Л-04-1319-НЮ від 16.08.2004р., який регулює порядок розрахунків між сторонами, не передбачено, на який саме поточний рахунок ТОВ „Інститут екологічних проблем” повинна бути здійснена оплата за виконані позивачем за вказаним договором роботи.

Факт того, що п.4.2 договору не встановлено, на який саме поточний рахунок позивача повинна бути здійснена оплата, встановлений також у рішенні господарського суду Одеської області від 06.08.2007р. по справі №11-27/402-05-10506, яке у встановленому законом порядку набуло законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищевикладене можливо дійти висновку, що оплата відповідачем грошових коштів у розмірі 55000 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок ТОВ „Інститут екологічних проблем” в АКБ „Прем'єрбанк” по платіжному дорученню №757 від 09.12.2004р. є належним доказом виконання своїх договірних зобов'язань щодо оплати за виконані позивачем роботи.

Доводи скаржника стосовно того, що сам відповідач визнав помилковість перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ „Інститут екологічних проблем” в АКБ „Прем'єрбанк” не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Так, свої доводи скаржник підтверджує посиланням на лист №871/ЛФ від 15.12.2004р., який відсутній в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2008р. лист №871/ЛФ від 15.12.2004р.був витребуваний у обох сторін. Але такий лист до суду наданий не був як позивачем, так і відповідачем, що свідчить про недоведеність доводів скаржника.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ „Інститут екологічних проблем”.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 19 березня 2008 року у справі №13/325-07-9097 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут екологічних проблем”  –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов