Рішення

від 07.05.2008 по справі 12/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

07.05.2008                                                                                              Справа  № 12/73

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „В.В.Ф.”, м. Берегово                

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „СП Берег - Вертікал” м. Берегово

про стягнення заборгованості в сумі 46 655,25 грн.

                                                                                                       Суддя    Тисянчин  В. М.

                      Представники:

Від позивача –Юзефів Т.К., (представник за довіреністю № 49 від 01.04.2008 року)

Від відповідача – Горбоконь В.Ю., (представник за довіреністю від 06.05.2008 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „В.В.Ф.”, м. Берегово до товариства з обмеженою відповідальністю „СП Берег - Вертікал” м. Берегово про стягнення заборгованості в сумі 46 655,25 грн.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені                 ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Письмовою заявою (вх. № 4722 від 07.05.2008 року) позивач зменшив позовні вимоги з 47 655,25 грн. до 46 655,25 грн.

Представник відповідача письмовим відзивом на позов (вх. № 4723 від 07.05.2008 року) визнав позов в сумі 46 655,25 грн., оскільки решту суми 1 000 грн., погасив та звернувся з клопотанням про надання відстрочки виконання рішення суду строком на 2 місяці через обставини складного фінансового стану підприємства –відповідача, проте документального підтвердження наведеного суду не надав.

Представник позивача заперечив надання відстрочки виконання рішення суду, посилаючись на неодноразове недотримання строків погашення боргу відповідачем.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх,  заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

          ВСТАНОВИВ:

          Заборгованість відповідача в сумі  46 655, 25 грн.  –основного боргу щодо оплати за поставку, згідно договорів: № 35/Б від 01.10.2007 року та                 № 02/Б від 04.01.2008 року, нафтопродуктів, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

         - накладними: № 529 від 30.11.2007 року, № 565 від 19.12.2007 року, № 580 від 31.12.2007 року, № 2 від 04.01.2008 року, № 11 від 22.01.2008 року, № 29 від 31.01.2008 року, №  44 від 08.02.2008 року;

        - довіреностями: ЯКС № 893097 від 30.11.2007 року; ЯОГ № 980657 від 04.01.2008 оку, № ЯОГ № 980665 від 08.02.2008 року, № ЯОГ № 980654 від 19.12.2007 року;

          -   актом звірки станом на 28.03.2008 року;

        -  розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

        Заявлені вимоги позивача (претензія № 31 від 13.03.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

Між тим, за  договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність, зобов'язується  передати  у встановлений   строк (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму                 (ч.1  ст. 712 ЦК України).

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка нафтопродуктів (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставлених нафтопродуктів є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається              (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду строком на 15 днів, як виняток, чим частково задоволити клопотання відповідача з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  повністю.

    2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СП Берег –Вертікал” (м. Берегово, вул. Хмельницького, 7; код 328907807032) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „В.В.Ф.”                      (м. Берегово, вул. Мукачівська, 41; код 31754415) суму  46 655,25 (сорок шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять грн. 25 коп.) –основного боргу та 476,55 (чотириста сімдесят шість грн. 55 коп.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 23.05.2008 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

        Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.