Постанова

від 07.05.2008 по справі 9/2233-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/2233-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" травня 2008 р.                                                            Справа №9/2233-А

за позовом  Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка    

до Приватного підприємства "ПІР-ресурс" м. Шепетівка   

про стягнення 353,85 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків

                   Суддя  Олійник Ю.П.              Секретар судового засідання Морзюк О.А.

Представники сторін:

від позивача –   Левчук  Л.А. –за дов. від 11.01.08

від відповідача –не з'явився

У судовому   засіданні   оголошено вступну  і  резолютивну   частину    постанови  згідно ст.160 КАС України.

       Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  в сумі  353,85грн. Представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, обґрунтовуючи наданими в матеріали справи доказами.

        Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, представника  для участі у судовому засіданні не  направив, заперечень на позов не надав.  Тому спір вирішується без участі  останнього.

Розглядом матеріалів справи  встановлено наступне.          

          Станом на 27.03.08  у відповідача  склалась  заборгованість  в сумі  353,85 грн. по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданого розрахунку сум страхових внесків за червень 2007р.

         Сума заборгованості  підтверджується також даними картки особового рахунку платника та складеним позивачем розрахунком суми позову.

Позивачем виставлено вимогу  про сплату боргу  № Ю-75 від 06.07.07.

У зв'язку з наявністю заборгованості  позивачем подано  позов.

На дату розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась.

Досліджуючи  надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне.

Згідно ст. 58 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування“ від 09.07.03р.  Пенсійний фонд є органом,  який провадить  збір,  акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати,   забезпечує  своєчасне  і  в  повному  обсязі фінансування  та  виплату  пенсій.

Частиною  1 п.7 ст. 64 Закону визначено, що виконавча  дирекція  Пенсійного  фонду та її територіальні органи мають право  стягувати  з  платників  страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 Закону є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  сплачені згідно  із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

Абзацом 1 статті 14 Закону  встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований  сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Судом враховується, що згідно п.6 ст. 17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.  Відповідно до п. 6 ст. 20 даного  Закону страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески,  нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” суми страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  При цьому  згідно  пункту 3  даної статті   територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не оскаржив вимогу позивача  до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що позивач  обґрунтовано  просить  стягнути  з  відповідача   суму заборгованості .

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 106, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка  до Приватного підприємства "ПІР-ресурс" м. Шепетівка про стягнення 353,85 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ПІР-ресурс" м. Шепетівка /вул. Терешкової, 7, код 32272860/ на  користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівка  /вул. Островського, 6, код 00453061/ 353,85 грн. /триста п'ятдесят три  гривні 85 коп./ заборгованості по сплаті страхових внесків .

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Ю.П. Олійник