Постанова

від 13.05.2008 по справі 4/43-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/43-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

13.05.08                                                                                           Справа  № 4/43-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого-судді                                                              М.Г. Слука

Суддів                                                                                             Т.С. Процик

          Я.О. Юрченко

при секретарі Тренич А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Володимир-Волинський консервний завод»за № 146 від 01.04.08 р.

на рішення господарського суду Волинської області від 18.03.08р.

у справі № 4/43-38

за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі власника підприємства - управління водопровідно-каналізаційного господарства –виконкому Володимир-Волинської міської ради, м. Володимир-Волинський

до відповідача ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод», м. Володимир-Волинський

про стягнення 18 591,57 грн.

за участю представників:

прокурор: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Ухвалою від 15.04.08 р. порушено апеляційне провадження у справі № 4/43-38 і призначено розгляд апеляційної скарги ВАТ «Володимир-Волинський консервний завод»за № 146 від 01.04.08р. на 13.05.08 р.

Від позивача поступило клопотання № 147 від 12.05.08 р. (факсограма) з проханням відкласти розгляд апеляційної скарги на десять днів, яке відхилене колегією суддів як таке, що документально необґрунтоване, оскільки, позивач міг видати доручення будь-якій іншій особі, або керівник чи його заступник міг взяти участь в судовому засіданні. Крім цього, ухвалою від 15.04.08 р. не вимагалася явка представників сторін.

Сторони вимог суду не виконали, витребуваних доказів не надали і в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належно, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень №№ 300530, 3005316, 300532,  якими вручена ухвала суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга розглядається за наявними у справі доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.03.08р. у справі № 4/43-38 (суддя Слободян П.Р.), позовні вимоги про стягнення основного боргу на суму 16 994,46 грн., 225,32 грн. інфляційних, 254,92 грн. річних та 1 116,87 грн. пені, задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що: відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування своїх заперечень і виконання договірних зобов'язань.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що: прокурор не мав права пред'являти позов в інтересах держави в особі управління водопровідно-каналізаційного господарства; відповідно до ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом. Крім цього, апелянт посилається на рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р у справі № 1-1/99, яким дано тлумачення ст. 2 ГПК України.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Волинської області від 18.03.08 р. у справі № 4/43-38, виходячи з такого:

Як видно з матеріалів справи, між сторонами укладено договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийняття стоків в комунальну каналізацію від 03 жовтня 2005 року.

П. 1.2 договору від 03.10.05 р. встановлено, що позивач зобов'язався приймати стоки в міську каналізаційну мережу, очищати їх на міських очисних спорудах в об'ємі 250 куб. м. на добу і підтримувати в місці приєднання абонента до міської комунальної водопровідної мережі напір не менше 10 м. вод. ст.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.1.1 договору, розрахунки за надані послуги проводяться згідно затверджених тарифів на підставі виставлених рахунків.

Апелянт як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції не надав доказів сплати виставлених йому рахунків, не спростував наявність заборгованості, а лише заперечує право прокурора на звернення з позовом до суду.

Однак, відповідно до ст. 2 ГПК України, прокурори та їх заступники мають право звертатися до господарського суду в інтересах держави за захистом порушених прав та інтересів і самостійно визначають в чому полягає порушення інтересів держави.

Як видно з довідки з ЄДРПОУ № 1104 управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського, його майно є комунальною власністю.

Заборгованість за вказаний в позовній заяві період (серпень 2007 року –січень 2008 року) підтверджується наданими суду копіями рахунків і актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.01.08 р., який підписаний представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками.

Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі обставини справи, а відповідач не спростував своєї заборгованості, отже, по суті спору позовні вимоги документально обґрунтовані.

Державне мито судом стягнуто на користь держбюджету.

Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань, тому у відповідності до ст.ст. 193, 232 ГК України, до відповідача застосовані штрафні санкції.

Керуючись ст.ст. 91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 18.03.08р. у справі № 4/43-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                                               Слука М.Г.

Судді                                                                                   Процик Т.С.

                                                                                             Юрченко Я.О.