Рішення

від 05.05.2008 по справі 7/48-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/48-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "05" травня 2008 р.                                                       по справі  № 7/48-38

Суддя Шум М.С. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД, м. Луцьк

до відповідача: Міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг», м.Луцьк

про стягнення 120155,41 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Стариков О. І., представник (довіреність № 3 від 05.05.08р.).

від відповідача: Мартинюк С. І., представник (довіреність № 22 від 01.04.08р.).

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки.

Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД просить суд стягнути з відповідача - міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»120155,41 грн., в тому числі 85854 грн. суми основного боргу, 7277,60 грн. пені, 3568,50 грн. 3% річних,  та 23455,31 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 09 листопада 2006 року між ТзОВ «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД та міжрайміським споживчим товариством «Волиньгоспторг»було укладено договір купівлі-продажу.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов договору від 09.11.2006р. ТзОВ «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД поставило відповідачу - міжрайміському споживчому товариству «Волиньгоспторг»товар-лопати штикові, що підтверджується накладною №1522 від 22.11.2006р. та довіреністю на отримання товару серії ЯМТ № 379618 від 22.11.2006р.

Проте, відповідач не виконав договірних зобов'язань та не оплатив товариству вартість поставленого товару у наслідок чого у відповідача МСТ «Волиньгоспторг»виникла заборгованість перед ТзОВ «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД в сумі 85854грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 7.2 договору від 09.11.2006р., ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку виконання зобов'язання було нараховано пеню, котра у відповідності до представленого господарському суду розрахунку склала 7277,60грн.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 23455,31 грн. інфляційних втрат за період прострочки платежів, та 3568,50грн. процентів річних, нарахованих за весь період прострочки платежів.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу  від 09.11.2006р. та не виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару, позовні вимоги позивача підлягають до повністю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 549, 550 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з міжрайміського споживчого товариства «Волиньгоспторг»(м.Луцьк, пр-т. Перемоги, 34, код ЄДРПОУ 30473583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укрзахідпідшипник»»ЛТД (м. Луцьк, вул. Рівненська, 1А, код ЄДРПОУ 02760212) 85854 грн. боргу, 7277,60 грн. пені, 23455,31 грн. інфляційних витрат, та 3568,50 грн. 3% річних, всього 120155,41 грн., 1201,55 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                  М.С. Шум