Постанова

від 06.05.2008 по справі 4/12(14/154пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/12(14/154пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.05.2008  року                                                            Справа № 4/12(14/154пд)

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Медуниці О.Є.

суддів          Лазненко Л.Л.

          Перлова Д.Ю.

Секретар судового засідання:           Шабадаш Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача           Мова В.І., представник за довіреністю

 б/н від 27.08.07;

від відповідача                                          Бєляєва Г.С., директор, паспорт серії ЕК

 №199280 від 16.05.1996, виданий

 Сєвєродонецьким МВ УМВС України в

 Луганській області;

Бєляєв І.А., головний бухгалтер,

довіреність б/н від 05.05.08;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                               Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                             „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк

                                                             Луганської області

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          18.03.08 (підписано – 24.03.08)

по справі          №4/12(14/154пд) (суддя – Батюк Г.М.)

за позовом                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                             „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк

                                                             Луганської області

до відповідача                                         Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                             „Сєвєродонецька фірма „Меблі”,

                                                             м. Сєвєродонецьк Луганської області

про                                               прийняття виконаних робіт та

стягнення 21204 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про визнання дійсними: локального кошторису від 01.02.06 на 53524 грн., договірної вартості робіт від 01.02.06 на 67253 грн., акту виконаних робіт за липень 2006 року на 67252 грн. 80 коп., локального кошторису від 10.03.06 на 7206 грн., договірної вартості робіт від 10.03.06 на 10621 грн., акт виконаних робіт за червень 2006 року на 10621 грн. 20 коп., складених за договором від 14.10.05, а також стягнення 21204 грн. боргу за виконані роботи за договором б/н від 14.10.05.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.03.08 у справі №4/12(14/154пд) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сєвєродонецька фірма „Меблі”” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп” заборгованість за виконані роботи у сумі 1546 грн. 80 коп., а також державне мито у сумі 15 грн. 47 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 08 грн. 61 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.  

Обґрунтовані висновки суду першої інстанції ст.ст.526, 837, 843, 853, 875, 877, 879, 882 Цивільного кодексу України, оскільки сума боргу 1546 грн. 80 коп. за виконані роботи по акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року ( акт №б/н приймання  виконаних підрядних робіт за липень 2006 року (а.с.32-33, том.1) нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, проте позивачем не надано безспірних доказів, що відповідач має заборгованість перед позивачем за виконані роботи на загальну суму 19657 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк  Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11.04.08, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.03.08 у справі №4/12(14/154пд) через порушення норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором від 14.10.05 у сумі 21204 грн.

В обгрунтування апеляційних вимог скаржник зазначив, що суд першої інстанції не врахував вимог постанови Вищого господарського суду України від 05.12.07 у справі №14/154пд про те, що при розгляді вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором необхідно керуватися вимогами ст.ст.837, 843, 853, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України та виходити з цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи.

Ціни, які застосовуються за аналогічні роботи вказані в розрахунку вартості робіт, який був зроблений Луганською обласною службою Української державної інвестиційної експертизи та наданий до суду першої інстанції.  

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Сєвєродонецька фірма „Меблі””, надав відзив від 29.04.08 №219/112, яким з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення.

Розпорядженням від 17.04.08 заступника голови Луганського апеляційного господарського суду відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, від 11.04.08 на рішення господарського суду Луганської області від 18.03.08 у справі №4/12(14/154пд) призначена судова колегія у складі: Перлов Д.Ю. - суддя – головуючий, Іноземцева Л.В., Лазненко Л.Л. – судді.

У зв'язку з виходом судді Медуниці О.Є., розпорядженням від 25.04.08 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду,  виключено із складу колегії суддів головуючого суддю Перлова Д.Ю. та введено в судову колегію головуючого суддю Медуницю О.Є.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 30.04.08 у зв'язку з відпусткою виключено із складу колегії суддів суддю Іноземцеву Л.В. та введено в судову колегію суддю Перлова Д.Ю.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням  господарського суду Луганської області від 12.04.07 по справі  №14/154пд у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Мульті Трейд Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сєвєродонецька фірма „Меблі” про визнання дійсними: локального кошторису, договірної вартості робіт, актів приймання виконаних робіт та стягнення 21204 грн. боргу, відмовлено повністю (а.с.78-80;Т.1).            

Постановою Луганського апеляційного господарського суду  від 29.05.07 по справі №14/154пд рішення господарського суду  Луганської області від 12.04.07 залишено без змін (а.с.100-105;Т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.07 у справі №14/154пд рішення господарського суду Луганської області від 12.04.07 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 29.05.07 скасовано в частині висновків стосовно позовних вимог про стягнення 21204 грн. заборгованості за договором від 14.10.05, справу передано до суду  першої інстанції для здійснення нового розгляду в цій частині спору. В решті постанову Луганського апеляційного господарського суду  від 29.05.07 у справі №14/154пд залишено без змін (а.с.129-132;Т.1).

Отже судом першої інстанції розглянуто спір тільки в частині позовних вимог про стягнення 21204 грн. заборгованості за договором підряду від 14.10.05 відповідно до висновків Вищого господарського суду України за постановою від 05.12.07 по даній справі (а.с.132;Т.1).

Судова колегія враховує наступне.

14.10.05 між сторонами по справі укладено договір підряду на реконструкцію приміщення магазину №1 “Меблі”, що належить відповідачу, розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, 11 та будівництва прибудованого приміщення до магазину №1 “Меблі”, відповідно до затвердженої проектної та кошторисної документації (п.1.1 договору).

За умовами договору позивач зобов'язався виконати передбачені ним роботи, а відповідач – прийняти роботи за актом прийому – передачі та оплатити їх у відповідності з умовами договору.

Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що до початку робіт замовник (відповідач) перераховує на поточний рахунок підрядника аванс – 28670 грн.

За умовами договору замовник може перерахувати додаткові аванси (п.5.2 договору).

На виконання договору ТОВ „Сєвєродонецька фірма „Меблі” перерахувала аванс на загальну суму 56670 грн., що не заперечується позивачем (а.с.30-37;Т.2).

Підпунктом 4.4.2 договору передбачено, що підрядник (позивач) до початку виконання робіт зобов'язаний розробити кошторис на роботи з реконструкції приміщення та будівництва прибудованого приміщення у відповідності з проектною документацією і затвердити її із замовником.

Вказані умови договору позивач порушив.

Роботи на об'єкті виконував за відсутності кошторису, затвердженого замовником (відповідачем), що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні 06.05.08 та підтверджується матеріалами справи.

Згідно постанови Вищого господарського суду Луганської області від 05.12.07 по даній справі (а.с.132;Т.1) – кошторис має бути узгодженим сторонами договору, а без такого узгодження він не є ціною підрядних робіт (ст.ст.843, 844 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.2 ст.843 Цивільного кодексу України - якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Матеріали справи свідчать, що після виконання частини робіт позивач склав акти приймання виконаних робіт за червень 2006 року на суму 10621 грн. 20 коп. та за липень 2007 року на 67252 грн. 80 коп., тобто на загальну вартість – 77874 грн., в односторонньому порядку, чим було порушено вимоги п.4.4.10 договору.

Згідно пояснень відповідача в судовому засіданні та відзиві (від 17.01.08 №12/08 – а.с.7-9;Т.2) в процесі здійснення замовником контролю за виконанням підрядних робіт (ч.1 ст.849 Цивільного кодексу України) ним було встановлено порушення умов проектної документації та вимог до якості робіт.

На усні вимоги щодо усунення недоліків підрядник припинив роботи.

Листом №321/183 від 26.06.06 замовник запропонував розірвати договір підряду від 01.07.06 та здати за актом приймання – передачі (п.4.4.10 договору) фактично виконані, станом на 01.07.06, роботи. До листа додано перелік фактично виконаних робіт (а.с.10,11;Т.2).

18.07.06 відповідач одержав (нарочним) копію листа позивача б/н і дати на адресу начальника ГАСК м. Сєвєродонецька із проханням анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт по магазину №1 „Меблі” у зв'язку із припиненням дії договору (а.с.12;Т.2).

Отже, позивач погодився на розірвання договору підряду.

Після розірвання договору відповідач неодноразово запрошував позивача надіслати представників для здачі частково виконаних ним підрядних робіт, що підтверджується матеріалами справи (а.с.10,13-16;Т.2), але підрядник ухилявся.

Листом №23 від 12.04.07 (тобто вже під час розгляду справи) позивач надіслав відповідачу локальний кошторис від 01.02.06 на 53524 грн., договірну вартість робіт від 01.02.06 на 67253 грн., локальний кошторис від 10.03.06 на 7206 грн. та договірну вартість робіт від 10.03.06 на суму 10621 грн. 20 коп., а також акти приймання робіт за липень 2006 року на суму 67252 грн. 80 коп. та за червень 2006 року на суму 10621 грн. 20 коп.

Загальна вартість робіт за актами позивача склала 77879 грн. 90 коп.

Сума позовних вимог – 21204 грн. – є різницею між загальною сумою вартості робіт та авансовою сумою, сплаченою відповідачем.

Відповідач не визнав суму вартості виконаних робіт і не підписав локальний кошторис.

В тому числі не визнав зобов'язання з оплати робіт за актом на роботи з ремонту залів №1 і №2 на суму 10621 грн. 20 коп. за червень 2006 року (а.с.66-68;Т.1), як таких, що не зазначені в проекті і не погоджені письмово із замовником, так, оздоблення торгових залів не передбачалось за проектом, а передбачені такі роботи тільки в прибудові до магазину, а тому згідно п.5.4 договору додаткові об'єми робіт не підлягають оплаті.

Позивач у запереченнях на відзив відповідача від 19.02.08 погодився із оцінкою робіт у залах №1 і №2, як додаткових, наполягаючи тільки на тому, що вони є частково виконаними (а.с.95;Т.2).

Судова колегія вважає вірними доводи відповідача, оскільки вони відповідають умовам договору (п.5.4) та п.1 ст.878 Цивільного кодексу України.

Отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність вимог за актом робіт за червень 2006 року на суму 10621 грн.

Щодо вимог з оплати робіт з будівництва прибудови до магазину №1 судова колегія вважає наступне.

Відповідач не погодився із локальним кошторисом №2-1-1 на ремонтні роботи „Прибудова до магазину №1 „Меблі”, а також із складеною на її базі договірною ціною та актом б/н приймання виконаних робіт за липень 2006 року з підстав перелічених в листі №177/95 від 27.04.07 (при складенні кошторису необґрунтовано застосовано коефіцієнт щільності робіт 1,2 (ДБН Д 2.4-1-2000, додаток 2); у п.5 розділу 2 кошторису вартість блоків бетонних закладена з урахування ПДВ; у п.7 розділу 2 кошторису трудомісткість завищена більш чим у 2 рази у порівнянні з передбаченою ДБН Д 1.1-1-2000; тощо - а.с.96;Т.1), який було надіслано позивачу.

В цьому листі відповідач не оспорював застосовані в кошторисі розцінки, об'єми виконаних робіт також вважав погодженими, разом із тим доводив невідповідність кошторису, наданому позивачем, будівельним нормам і правилам, фактичним витратам матеріалів та просив внести до нього зміни, узгодити витрати матеріалів і вдруге надіслати замовнику для підписання.

Позивачем надано розрахунок вартості робіт здійснений Державним підприємством „Луганська обласна служба Української державної інвестиційної експертизи”, на підтвердження своїх позовних вимог, як вартість, що звичайно застосовується за аналогічні роботи (а.с.95-112;Т.2).

Вартість робіт визначена державним підприємством в сумі 87853 грн. 20 коп., в тому числі загально будівельні роботи – 78150 грн.

Відповідач не погодився із даними розрахунками зазначивши, що перерахунок актів приймання виконаних робіт здійснено експертизою без вивчення проектної документації, та без врахування проблем, що значаться у запитаннях відповідача у відзиві від 31.01.08 №39/27, який був одержаний позивачем 04.02.08, в результаті чого позиції акта приймання виконаних робіт №8,12,17,19 на суму 78150 грн. та позиції №1,9,14,15,18,23, графи 10-13 підсумкової відомості ресурсів, на думку відповідача, містять недоліки, які перелічені ним у відзиві №92/50 від 25.02.08 (а.с.45,46;Т.2).

Державне підприємство „Луганська обласна служба Української державної інвестиційної експертизи” листом №68 від 04.03.08 повідомила, що розглянула дані зауваження та уточнила свої розрахунки виконаних робіт.

В результаті вартість робіт була визначена ним в сумі 75881 грн., в тому числі загально будівельні роботи – 66808 грн. Державне підприємство також зазначило, що у підрахунках вартості робіт ним використано середню заробітну плату в розмірі 1500 грн. згідно розміру середньої заробітної плати доведеної Держбуд України на червень – липень 2006 року (а.с.120,121-131;Т.2).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що уточнений розрахунок виконаних робіт не може бути повністю покладений в основу визначення ціни на будівництво через неточності в об'ємах виконаних робіт, завищення вартості ресурсів.

Скаржник (позивач) не погоджуючись із рішенням господарського суду Луганської області, зазначив, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги розрахунок вартості робіт Державного підприємства „Луганська обласна служба Української державної інвестиційної експертизи”, оскільки це є вартість, що звичайно застосовується, як того вимагалось у постанові Вищого господарського суду України.

Судова колегія не погоджується із даними доводами скаржника.

Суд першої інстанції поклав в основу визначення вартості робіт  акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року складений відповідачем (який фактично є контррозрахунком до акту складеному експертом).

При цьому і норми, і трудомісткість виконаних робіт за актом №1 відповідають нормам, і трудомісткості застосованих державним спеціалізованим підприємством у своїх актах перерахунку.

За таких обставин немає підстав вважати, що суд першої інстанції не взяв до уваги ціни, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи.

При цьому суд першої інстанції визначивши вартість підрядних робіт в сумі 58216 грн. 80 коп. за актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року прийняв до уваги наступне.

Акт №1 складений відповідачем на підставі даних актів перерахунку складених експертним державним підприємством, а також на підставі узгодженого сторонами переліку робіт, що фактично були виконані.

Вартість робочої сили прийнята судом першої інстанції за даними Управління статистики в м. Сєвєродонецьку про рівень середньої заробітної плати за червень 2006 року в організаціях та підприємствах                          м. Сєвєродонецьку за видом економічної діяльності „Будівництво” в сумі 947 грн. 40 коп.   

Судова колегія вважає обґрунтованим покладення в основу встановлення ціни за рішенням господарського суду Луганської області вартість робочої сили за цінами, що звичайно застосовувались у певному регіоні в певний період часу, про що свідчить довідка органу статистики (а.с.135,136;Т.2), а не за загальними рекомендаціями Держбуду України.

Судова колегія вважає також обґрунтованим врахування судом першої інстанції тієї обставини, що згідно даних позивача його витрати на матеріали склали 28670 грн. (а.с.56;Т.2), що має включати і податок на додану варстість (далі - ПДВ), тому додаткове нарахування ПДВ у актах перерахунку експертної організації є безпідставним.

Судова колегія погоджується також із доводами суду першої інстанції щодо визначення витрат розчину (згідно норми витрат на 1 м3 відповідно ДБН) для кладки внутрішніх стін і перегородок виходячи із кількості 3,5502 м3, а не 7,1593 м3, як зазначено експертною організацією в актах №1 і №2 за лютий 2008 року.

Аналізуючи обставини справи у  сукупності, судова колегія вважає за необхідне врахувати також наступне.

Договором, укладеним сторонами, саме на підрядника (позивача) було покладено обов'язок розробити і узгодити із замовником (відповідачем) до початку робіт (тобто до 01.03.06) кошторисну документацію.

Відповідач порушив умови договору (п.4.4.2) та вимоги закону (ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України), і тому має нести негативні наслідки свого неналежного виконання (ст.610 Цивільного кодексу України).

Отже суд першої інстанції, застосовуючи ч.2 ст.843 Цивільного кодексу України, обгрунтовано поклав в основу свого рішення і висновки Державного підприємства „Луганська обласна служба Української державної інвестиційної експертизи”, і зауваження відповідача відображені, в тому числі, в його акті №1 (а.с.47-54;Т.2) та визначив вартість виконаних підрядних робіт в сумі 58216 грн. 80 коп., та врахувавши авансові платежі відповідача - 56670 грн. визначив розмір боргу в сумі 1546 грн. 80 коп., відмовивши в решті позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 18.03.08 у справі №4/12(14/154пд)  ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника – Товариство з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

У судовому засіданні за згодою представників сторін присутніх в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, від 11.04.08 на рішення господарського суду Луганської області від 18.03.08 у справі №4/12(14/154пд) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 18.03.08 у справі №4/12(14/154пд) залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов