Постанова

від 09.06.2011 по справі 2а/0370/1327/11

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року    

Справа № 2а/0370/1327/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Турійського районного центру зайнятості, Волинського обласного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  до ОСОБА_1 про стягнення коштів,  

ВСТАНОВИВ:

Турійський районний центр зайнятості, Волинський обласний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернулися з адміністративним позовом до ОСОБА_1  про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач з 23.02.2010 року перебував на обліку в Турійському районному центрі зайнятості  як безробітний. 24.02.2010 року із ним було укладено договір №031210022400005 про направлення останнього на навчання в Оваднівський професійний ліцей за професією робітник фермерського господарства із проханням призначити та виплачувати йому на період професійного навчання матеріальну допомогу. Проте, відповідач не дотримавшись умов договору та ухиляючись від відвідування занять без поважних на те причин, не пройшов повного курсу, передбаченого навчальною програмою і наказом від 01.09.2010 року №3 був відрахований з навчання. Всупереч вимогам ч.3 ст. 36 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.28 «Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного» не повернув кошти, затрачені на його навчання та виплачену йому матеріальну допомогу за період професійного навчання, всього в сумі 11536,71 грн.

Представник позивачів в судове засідання не прибув, проте заявив письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований як безробітний і перебував на обліку Турійському районному центрі зайнятості  з 23.02.2010 року.

24.02.2010 року між позивачем та відповідачем був укладено договір №031210022400005 про направлення останнього на навчання в Оваднівський професійний ліцей за професією робітник фермерського господарства із проханням призначити та виплачувати йому на період професійного навчання матеріальну допомогу. Відповідач не дотримавшись умов договору та ухиляючись від відвідування занять без поважних на те причин не пройшов повного курсу, передбаченого навчальною програмою. Відповідно до п.3.1.2. вказаного договору у разі припинення навчання без поважних причин з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Наказом директора Оваднівського професійного ліцею від 01.09.2010 року відповідача відраховано з навчання у зв’язку з пропусками занять без поважних причин.

Відповідно до розрахунку вартості професійного навчання Волинським обласним центром зайнятості на навчання відповідача затрачено 8478, 93 грн., а на проживання – 1913, 49 грн. Крім того, Турійським районним центром зайнятості виплачена матеріальна допомога відповідачу в сумі 1144, 29 грн. Загальна сума коштів, затрачених на навчання та проживання ОСОБА_1 разом із виплаченою матеріальною допомогою становить 11536, 71 грн., яка останнім позивачам не відшкодована.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року (надалі Закон України № 1533-ІІІ) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття –система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як вбачається ч.2 ст. 7 Закону України № 1533-ІІІ видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.

Відповідно до ст.1 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803 –ХІІ (надалі Закон України № 803 – ХІІ), державна служба зайнятості організовує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Частиною 2 ст.24 Закону України № 803 передбачено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з п.4 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року N 308 (надалі Порядок) матеріальна допомога у період професійного навчання призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у встановленому порядку через банківські установи.

Відповідно до абз. 2 ч.3 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ та 28 Порядку у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись ч. 4 ст. 128, 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення», суд  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинського обласного центру зайнятості витрати на професійне навчання в Оваднівському професійному ліцеї за професією, навчальною програмою робітник фермерського господарства у сумі 8478 (вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 93 копійки та витрати на проживання у сумі 1913 (одна тисяча дев'ятсот тринадцять) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Турійського районного центру зайнятості сплачену матеріальну допомогу у період професійного навчання у сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 29 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                    Ф.А. Волдінер