Рішення

від 03.10.2006 по справі 9/361-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/361-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.06р.

Справа № 9/361-06

За позовом  Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління                водопровідно- каналізаційного господарства", м.Павлоград

                     Дніпропетровської області 

до   Державного міжрайонного підприємства водопровідно- каналізаційного

                     господарства "Дніпро- Західний Донбас", с.Воронове Синельниківського району

                     Дніпропетровської області 

про спонукання дотримуватись вимог закону

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача - Алєксєєв О.Ю. - юрисконсульт, довіреність № 147 від 17.01.06 р.

  Від відповідача - представник не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

КП „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” звернулось у серпні 2006 року із позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західний Донбас”, в якому просить господарський суд примусити відповідача дотримуватись вимог ст. 7 п. 7.3 п.п. 7.3.1 абз. 2, п. 7.5 п.п. 7.5.1 абз. 2 та п. 7.6 Закону України „Про податок на додану вартість” при розрахунках, виписуванні та наданні податкових накладних позивачу у зобов'язаннях за договором №3 від 03.01.2006р. „Про постачання питної води”.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що виписував позивачеві податкові накладні у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

В судовому засіданні 03.10.06р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

          Комунальне підприємство „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (надалі –позивач) перебуває у договірних відносинах з Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західний Донбас” (надалі –відповідач), яки виникли на підставі договору №3 від 03.01.06р. „Про постачання питної води”.

          Предметом вказаного договору - є постачання відповідачем („виробником”)  питної води для позивача („споживача”) й транспортування її до межі розподілу водопровідних мереж між відповідачем і позивачем. Обсяг питної води при цьому визначається  за показниками приладу обліку, який знаходиться на вищевказаній межі.

          Відповідно до п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 07.03.2002р., для послуг, надання яких контролюється приладами обліку, факт отримання такої послуги засвідчується даними обліку.

          Отже, абз.2 п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вищевказаного Закону, датою виникнення  податкових зобов'язань буде дата оформлення документа, який підтверджує факт виконання послуги платником податку, а також її кількісні та якісні показники, а також повна вартість наданої послуги. В даному випадку –це повна вартість реалізованої виробником питної води споживачу.

          У своїх позовних вимогах позивач просить суд зобов'язати відповідача  дотримуватись вимог абз.2 п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та абз.2 п.п. 7.5.1 та п. 7.5 ст. 7.5 Закону України „Про податок на додану вартість” при розрахунках, виписуванні та наданні податкових накладних по зобов'язаннях за договором „Про постачання питної води” №3 від 03.01.2006р. При цьому позивач не вимагає зобов'язати відповідача виписати та надати йому податкові накладні у зв'язку із виникненням певних зобов'язань за певними подіями.

          Відповідач надав суду податкові накладні, які виписувались ним позивачу за період з лютого по грудень 2005 року та з січня по квітень 2006 року.

          Заперечень щодо правильності оформлення податкових накладних, виписаних відповідачем протягом вищевказаного періоду, позивач суду не надав.

          Статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України  встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, за змістом яких кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Водночас, позовні вимоги позивача не мають конкретного характеру, оскільки по своїй суті є приписами до дотримання відповідачем чинного законодавства, а не до належного виконання певного зобов'язань, строк виконання якого настав, але яке не виконується відповідачем в добровільному порядку.

          На підставі викладеного у позовних вимогах позивача слід відмовити, як необґрунтованих.

          Судові витрати у справі покладаються на позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

          Судові витрати у справі покласти на Комунальне підприємство „Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобед

Рішення підписано- 09.10.06р.