Постанова

від 12.08.2006 по справі 11/107-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/107-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12.08.2006р.м.Київ№ 11/107-А

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт-Альфа»

доДержавної податкової адміністрації в м. Києві

провизнання нечинним рішення, направлення, акта та визнання протиправними дій.

Головуючий суддя Євсіков О.О.,

                                                                                судді Митрохіна А.В.,

                                                                                                     Копитова О.С.

Секретар судового засідання Зайченко А.С.

Представники

від позивача       Любович Є.Л. (дов. від 20.03.2006 № 38);Заленська О.В. (дов. від 20.03.2006 № 38);

від відповідача  Кривчак М.В. (дов. від 21.03.2006 № 623/9/10-106);Омельченко П.І. (дов. від 05.10.2005 № 1277/9/26-037);Торута О.З. (предст. за дов.).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.07.2006 о 12 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17.07.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України. З технічних причин виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.07.2006.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним наказу ДПА у м. Києві щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ „Дисконт-Альфа” від 08.02.2006 № 56 як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства.

В ході розгляду справи позивач уточнював позовні вимоги. Згідно з останньою завою від 24.03.2006 про уточнення позовних вимог позивач просить:

- визнати нечинним з моменту прийняття рішення (правовий акт індивідуальної дії) - наказ Державної податкової адміністрації у м. Києві (надалі - ДПА у м.Києві) щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ „Дисконт-Альфа" від 08.02.2006 № 56, а також всі документи, що прийняті на його виконання, а саме: направлення ДПА у м. Києві на перевірку від 08.02.2006 № 4/35-301 та акт від 24.02.2006 № 8/35-30/22976477 „Про результати виїзної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Дисконт-Альфа" (код ЄДРПОУ 22976477) при взаємовідносинах з ТДВ „Страхова компанія „Гамайун" (код ЄДРПОУ 31901152) за період з 01.10.2003 по 30.06.2005, ТОВ   „Страховий брокер „Профіт" (код ЄДРПОУ 3155320) з питань придбання та використання корпоративного права за період з 01.10.2003 року по 31.12.2005 року";

- визнати протиправними дії ДПА у м. Києві щодо залучення до проведення перевірки співробітників податкової міліції, вказаних в наказі ДПА у м. Києві від 08.02.2006 № 56;

- визнати такими, що виходять за межі встановленої компетенції, дії відповідача (посадової   особи   Відповідача - головного   державного   податкового   ревізора-інспектора УБВДОЗШ ДПА у м. Києві Кривчак М.В.) щодо складання та підписання правового акта індивідуальної дії (акта перевірки) однією особою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, визначені ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу України”, в т.ч. п. 5. ч. 6 цієї статті. Також позивач стверджує, що перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дисконт-Альфа»було здійснено працівниками податкової міліції, що є порушенням ч. 14 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу України”. Акт перевірки було складено та підписано працівником відповідача одноособово, що, на думку позивача, суперечить  п. 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205.

З урахуванням наведеного відповідач просить визнати нечинними зазначені рішення, направлення та акт, а також визнати протиправними вищевказані  дії відповідача.

Відповідач у письмових заперечення на позов, його представники у судових засіданнях позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що перевірку позивача було здійснено за наявності підстав для їх проведення, визначених п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу України”; при цьому позивачу було надано під розписку направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. Також відповідач стверджує, що перевірку позивача не здійснювали працівники податкової міліції, а складання та підписання акта перевірки одноособово не суперечить положенням законодавства.

З урахуванням наведеного відповідач стверджує про те, що вчинені ним дії з проведення перевірки позивача та складення акта перевірки відповідають положенням законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, Відділом взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у м. Києві (далі - Відділ взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами ДПА у м. Києві) 23 листопада 2005 року було направлено ТОВ "Дисконт-Альфа" лист від 23.11.2005 № 132/10/35-301 про проведення невиїзної документальної перевірки та прохання надати всі документи, що підтверджують взаємовідносини з ТДВ "Страхова компанія "Гамайун" за період з 01.10.2003 по 30.06.2005, а також відповідні документи щодо попереднього придбання та подальшої реалізації предмету взаємовідносин з відображенням в регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

ТОВ "Дисконт-Альфа" передано 07 грудня 2005 року згідно з переліком, складеним самим підприємством, Відділу взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами ДПА у м. Києві документи та письмові пояснення відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для проведення невиїзної документальної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, в ході аналізу отриманих документів у відповідача виникла необхідність проведення невиїзної документальної перевірки з питання придбання та використання ТОВ "Дисконт-Альфа" корпоративного права у ТОВ "СБ "Профіт".

ТОВ "Дисконт-Альфа" було направлено лист ДПА у м. Києві від 07.12.2005 № 183/10/35-301 для отримання відомостей щодо взаємовідносин ТОВ "Дисконт-Альфа" з ТДВ „Страхова компанія "Гамайун" за  період з 01.10.2003 по 30.06.2005, та щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток ТОВ "Дисконт-Альфа" (код ЄДРПОУ 22976477) при взаємовідносинах з ТОВ „Страховий брокер „Профіт" (код ЄДРПОУ 33155320) за весь період діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників відповідача, станом на 16.01.2006 ТОВ "Дисконт-Альфа" не було надано всіх необхідних документів для здійснення невиїзної документальної перевірки, зокрема документи про придбання у ТДВ „СК „Гамайун та ТОВ СБ «Профіт»корпоративних прав та оподаткування зазначених операцій (протокол зборів учасників, договори на уступки частки в статутному фонді).

У зв'язку з ненаданням позивачем зазначених документів та неможливістю проведення невиїзної перевірки відповідачем було прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу України”, відповідно до якого позапланова виїзна перевірка проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки позивачем вищенаведені документи до перевірки надано не було, то у відповідності з п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" Головою ДПА у м. Києві було прийнято наказ від 08.02.2006 № 56 щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ „Дисконт-Альфа" та направлення на перевірку від 08.02.2006 № 4/35-301.

Пунктом 2 цього Наказу проведення перевірки доручено головному державному податковому ревізору-інспектору Управління по боротьбі з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ДПА у м. Києві (далі - УБВДОЗШ ДПА у м. Києві) Кривчак М.В., головному державному податковому ревізору-інспектору УБВДОЗШ ДПА у м. Києві Шеремету Ю.В., головному державному податковому ревізору-інспектору  УБВДОЗШ ДПА у м. Києві Шевчуку В.І. Як підтверджено матеріалами справи та поясненнями представників відповідача, ГДПРІ Кривчак М.В. працює у Відділі взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами УБВДОЗШ ДПА у м. Києві, ревізори-інспектори Шеремет Ю.В. та Шевчук В.І. працюють у Відділі фінансових розслідувань зазначеного Управління ДПА у м. Києві.

Також Головою ДПА у м. Києві було виписано головному державному податковому ревізору-інспектору УБВДОЗШ ДПА у м. Києві Кривчак М.В., головному державному податковому ревізору-інспектору УБВДОЗШ ДПА у м. Києві Шеремету Ю.В. та головному державному податковому ревізору-інспектору УБВДОЗШ ДПА у м. Києві Шевчуку В.І. направлення № 4/35-301 від 08.02.2006 на проведення позапланової виїзної перевірки позивача з 08.02.2006 по 20.02.2006.

Пунктами 2.1.1 - 2.1.4 Положення про Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у м. Києві, що затверджене наказом "Про затвердження положень, управлінь та самостійних відділів" від 10.10.05 № 496, передбачені наступні основні завдання Управління:

організація роботи із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, у структурних підрозділах державної податкової адміністрації м. Києва, районних ДПІ м. Києва, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП;

виявлення фактів, що свідчать про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних

злочинним, шляхом;

проведення в установленому порядку пошуку, арешту та конфіскації доходів

(коштів, майна, майнових прав та інших матеріальних цінностей), одержаних злочинним

шляхом;

співробітництво з підрозділами Державного комітету фінансового моніторингу

України.

Стаття 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" містить перелік завдань державної податкової служби, в тому числі запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 209 Кримінального кодексу України легалізація (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом є злочином.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).

Права, обов'язки та інші питання діяльності податкової міліції регулюються ст.  ст.  19-27 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями податкової міліції є:

запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України досудове слідство за статтею 209 Кримінального кодексу України - легалізація (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом покладено на податкову міліцію.

Суд враховує, що як випливає з самої назви Управління, воно є управлінням по боротьбі зі злочином у сфері оподаткування - легалізацією доходів.

Водночас суд бере до уваги наступне.

Згідно з п. 3.9 Положення про Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у м. Києві, що затверджено наказом "Про затвердження положень, управлінь та самостійних відділів" від 10.10.05. № 496, комплектування відділів Управління здійснюється висококваліфікованими спеціалістами ревізорського та оперативного складу, мають вагомий досвід роботи у сфері боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та з виявлення економічних злочинів.

Суд враховує, що згідно з п. 3.9.1 Положення про Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у м. Києві, що затверджено наказом "Про затвердження положень, управлінь та самостійних відділів" від 10.10.05. № 496, випливає, що працівники Відділу фінансових розслідувань Управління комплектуються спеціалістами, які мають досвід оперативно-службової діяльності на посадах оперуповноваженого податкової міліції, мають вищу юридичну або економічну освіту та призначаються на посади із залишенням в кадрах податкової міліції.

Зважаючи на наведене, суд відзначає, що ані вказане Положення, ані норми чинного законодавства,  т. ч. ті, які встановлюють функції та регулюють діяльність податкових органів в цілому, не свідчать про обов'язковість перебування всіх співробітників Управління в кадрах податкової міліції.

Водночас в ході розгляду справи було встановлено, що Шеремет Ю.В. та Шевчук В.І. є співробітниками Відділу фінансових розслідувань УБВДОЗШ та працівниками податкової міліції, що підтверджується матеріалами справи, визнається допитаним у судовому засіданні в якості свідка Шереметом Ю.В. та вбачається з його посвідчення, оглянутого в судовому засіданні.

Обставин щодо належності до співробітників податкової міліції ГДПРІ Кривчак М.В. судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено.

Доказів зворотнього відповідачем не надано.

При цьому суд відзначає, що з положень ч. 1 ст.  19, ч. 2 ст.  21, ст.  23-27 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" статус працівника податкової міліції зберігається за відповідним співробітником органу державної податкової служби незалежно від займаною посади та виконання відповідних функцій на цій посаді, в якому б підрозділі він не працював.

Згідно з частиною 14 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Відповідно до положень статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідач не надав доказів наявності оперативно-розшукових або кримінальних справ, порушених стосовно позивача та його посадових осіб.

Таким чином суд вважає неправомірним включення до наказу про проведення виїзної документальної позапланової перевірки від 08.02.2006 № 56 та направлення на перевірку від 08.02.2006 № 4/35-301, виданих ДПА у м. Києві, працівників податкової міліції Шеремета Ю.В. та Шевчука В.І.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу про проведення виїзної документальної позапланової перевірки від 08.02.2006 № 56 та направлення на перевірку від 08.02.2006 № 4/35-301, виданих ДПА у м. Києві, головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби II рангу Відділу взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у м. Києві Кривчак Мариною Володимирівною була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисконт-Альфа" стосовно дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТДВ "Страхова компанія "Гамайун" за період з 01.10.2003 по 30.06.2005 ТОВ "Страховий брокер "Профіт" з питання придбання та використання корпоративного права за період з 01.10.2004 по 31.12.2005.

За результатами виїзної позапланової документальної перевірки Кривчак Мариною Володимирівною складено акт № 8/35-30/22976477 від 24.02.2006 та одноособово його підписано.

Твердження позивача стосовно визнання такими, що виходять за межі встановленої компетенції, дії ДПА у м. Києві щодо складання та підписання правового акта індивідуальної дії однією особою суд вважає вважаємо безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2006 № 327, підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Вказаним нормативним актом чітко визначено, що акт перевірки підписується посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку. При цьому цим та жодним іншим нормативним актом не встановлено, що акт перевірки не може підписуватись одноособово, якщо фактично перевірку здійснив один перевіряючий.

Як підтверджено матеріалами справи, поясненнями представників відповідача та допитом свідка Шеремета Ю.В., фактично перевірку ТОВ "Дисконт-Альфа" та оформлення результатів перевірки здійснила ГДПРІ УБВДОЗШ Кривчак М.В. на підставі Наказу ДПА у м. Києві про проведення виїзної документальної позапланової перевірки від 08.02.2006 та відповідного направлення на перевірку.

Твердження позивача, що крім ГДПРІ УБВДОЗШ Кривчак М.В. перевірку позивача здійснював ГДПРІ УБВДОЗШ Шеремет Ю.В., є такими, що не відповідають дійсності. ГДПРІ УБВДОЗШ Шеремет Ю.В. перевірку не здійснював, всі документи стосовно перевірених питань отримувала ГДПРІ УБВДОЗШ Кривчак М.В. Тому цілком правомірно, що акт перевірки підписувала одноособово ГДПРІ УБВДОЗШ Кривчак М.В. відповідно до п. 4.3 вищезазначеного Порядку, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2006 №327.

Даний факт підтверджується службовою запискою ГДПРІ УБВДОЗШ Шеремета Ю.В. на ім'я першого заступника Голови ДПА у м. Києві Чорнонога І.А. про надання дозволу не брати участі в складанні та підписанні акта перевірки ТОВ "Дисконт-Альфа" з відповідною резолюцією керівника ДПА у м. Києві про погодження.

ГДПРІ УБВДОЗШ Шевчук В.І фактично будь-якої участі у перевірці позивача не брав, що сторонами не заперечується.

Щодо посадової інструкції головного державного податкового ревізора-інспектора відділу взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у м. Києві Кривчак М.В. суд відзначає наступне.

Посадова інструкція працівника структурного підрозділу є внутрівідомчим документом, який розробляється і вводиться з метою чіткого визначення вимог, що ставляться до певної посадової особи, раціонального розподілу обов'язків між працівниками структурного підрозділу, підвищення відповідальності працівника за доручену ділянку роботи.

Стосовно твердження позивача щодо сумніву в достовірності інструкції у зв'язку із зазначенням в ній нечинного нормативного акта, суд зазначає наступне.

У відповідності з п. 3 Указу Президента "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 № 493/92 із змінами і доповненнями, нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Наказ ДПА України № 327 від 10.08.2005 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205; посадова інструкція ГДПРІ Кривчак М.В. затверджена 12.09.2005, тобто відповідно до п. 3 вищенаведеного Указу. Наказ ДПА України № 327 від 10.08.2005 вже набув чинності.

Крім того відповідно до преамбули Наказу ДПА України № 327 він набуває чинності через 10 днів після його державної реєстрації.

Одночасно суд звертає увагу на те, що посадова інструкція є внутрівідомчим документом, який складається терміном дії на один рік і діє протягом року до набрання чинності нової інструкції.

Стосовно твердження позивача, що посилання на Наказ ДПА України №327 від 10.08.2005 є єдиним посиланням на нормативний акт в Посадовій інструкції, що в свою чергу ставить під сумнів її достовірність, суд зазначає, що в п. 2.1.2 цієї інструкції чітко зазначено, що у своїй діяльності ГДПРІ керується Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Указами Президента України, Законами України, Постановами Верховної Ради України, Постановами, Розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними, інструктивними, методичними матеріалами з питань оподаткування, наказами, розпорядженнями ДПА України.

Отже, наданий до суду оригінал є остаточно затвердженою редакцією інструкції, якою керується в своїй роботі ГДПРІ Кривчак М.В.

Що стосується позовної вимоги про визнання нечинним акта перевірки від 24.02.2006 № 8/35-30/22976477 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 чинного роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України  “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних  з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” № 02-5/35 від 26.01.2000 (із змінами та доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих  органів,  тобто  офіційний письмовий документ,  який породжує певні правові наслідки,  спрямований на регулювання тих  чи  інших суспільних  відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Нормативний акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж  до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі –акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Пунктом 6.2 цього ж роз'яснення визначено, що не можуть оспорюватися в  господарському  суді також акти ревізій, документальних  перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі  чи  за  результатами  перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Розглядаючи спір в цій частині, суд бере до уваги, що спірні наказ та направлення на перевірку є документами, визначеними Законом України «Про державну податкову службу в Україні»(ст.  ст.  11-1, 11-2) як обов'язкові для пред'явлення суб'єкту господарювання при проведенні позапланової перевірки і є обов'язковою підставою для платника податків для допущення визначених в цих документах осіб до проведення позапланової перевірки. При цьому можливість визнання цих документів як актів суб'єкта владних повноважень недійсними (нечинними) передбачена як самим Законом України «Про державну податкову службу в Україні», так й іншими законодавчими актами.

Водночас оскільки акт перевірки від 24.02.2006 № 8/35-30/22976477 не має обов'язкового характеру, обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань чи штрафних санкцій  у позивача на підставі нього не виникає, то за таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання нечинним акта перевірки та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.  2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії  чи  бездіяльності покладається  на   відповідача,   якщо   він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт  владних  повноважень не довів правомірності його дій в частині доручення проводити перевірку позивача працівникам податкової міліції Шевчуку В.І та Шеремету Ю.В. з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.  94 КАС України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов немайнового характеру задоволений частково, позивачеві підлягає відшкодуванню половина від суми сплаченого ним судового збору в розмірі 3,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69, 70, 71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним з моменту прийняття п. 2 наказу ДПА у м. Києві від 08.02.2006 №56 та направлення на перевірку від 08.02.2006 № 4/35-301 в частині призначення перевіряючими головних державних податкових ревізорів-інспекторів Управління по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у м. Києві Шеремета Ю.В. та Шевчука В.І.

Визнати протиправними дії ДПА у м. Києві щодо залучення до проведення перевірки співробітників податкової міліції Шеремета Ю.В. та Шевчука В.І.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дисконт-Альфа” судові витрати в сумі 1,70 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя

судді                                            О.О. Євсіков

                                           А.В. Митрохіна

                                           О.С. Копитова

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –21.07.2006.