Постанова

від 28.07.2006 по справі 11/228-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/228-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.07.2006р.м.Київ№ 11/228-А

За позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

доПриватного підприємства «Юмекс»

простягнення 41.222,24 грн.

Суддя Євсіков О.О.

Секретар судового засідання Зайченко А.С.

Представники

від позивача       - Кліщ М.В. (дов. від 10.01.2006 № 3/9/10-209);

від відповідача  - не з'явився.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.07.2006 о 10 год. 50 хв.  проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.08.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено позивача після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 28.07.2006 з урахуванням вимог ч. 4 ст.  167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 41.222,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду у відповідача обліковується податкова заборгованість за платежем: податок на додану вартість у розмірі прибуток у розмірі 41.222,24 грн. Вказана заборгованість виникла в зв'язку з тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення № 30/26-062/1 від 22.02.2005, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 44.536,00 грн., в т.ч. 29.691,00 грн. –основний платіж та 14.845,00 грн. штрафні санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.2005 № 8285/10/25-011 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 30/26-062/1 від 22.02.2005 скасовано в частині визначення позивачу податку на додану вартість у розмірі 1.330,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1.863,00 грн.

На підставі рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.2005 № 8285/10/25-011 про результати розгляду скарги Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення № 30/26-062/1 від 15.03.2005, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 41.343,50 грн., в т.ч. 28.361,00 грн. –основний платіж та 12.982,50 грн. штрафні санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку, за результатами якого залишене контролюючими органами без змін. Доказів його оскарження в судовому порядку суду не надано. Визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням сума податкових зобов'язань відповідачем у встановлений законодавством термін сплачена не була.

За таких обставин позивач відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” надіслав на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги щодо сплати зазначеної податкової заборгованості.

З метою погашення податкової заборгованості відповідача та на виконання вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було вжито передбачених Законом України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу,  не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 41.222,24 грн.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву позовних вимог з мотивів безпідставності донарахування відповідачу податкових зобов'язань згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями. Повноважний представник відповідача з'являвся в усі засідання з судового розгляду справи. В останнє засідання 28.07.2006 після закінчення проголошеної судом перерви не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений під розписку. Зважаючи на те, що відповідачем на час розгляду справи подані всі наявні у нього докази на заперечення позовних вимог, надано письмове обґрунтування вказаних заперечень, а також беручи до уваги встановлені ст.  122 КАС України строки розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши  пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку відповідача –Приватного підприємства «Юмекс», за результатами  якої складено акт перевірки від 21.02.2005 № 23/26-21/25635484 (далі –акт перевірки).

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення № 30/26-062/1 від 22.02.2005, яким відповідачу за порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 44.536,00 грн., в т.ч. 29.691,00 грн. –основний платіж та 14.845,00 грн. штрафні санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.2005 № 8285/10/25-011 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 30/26-062/1 від 22.02.2005 скасовано в частині визначення позивачу податку на додану вартість у розмірі 1.330,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1.863,00 грн.

На підставі рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.03.2005 № 8285/10/25-011 про результати розгляду скарги Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення № 30/26-062/1 від 15.03.2005, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 41.343,50 грн., в т.ч. 28.361,00 грн. –основний платіж та 12.982,50 грн. штрафні санкції.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку, за результатами якого залишене контролюючими органами без змін.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання  платника податків. При  зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання  вважається  неузгодженим до розгляду судом справи по суті  та  прийняття  відповідного рішення.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку суду не надано. Визначена вказаними рішеннями сума податкових зобов'язань відповідачем у встановлений законодавством термін сплачена не була.

За таких обставин Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” рекомендованим листом з повідомленням про вручення було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу від 18.08.2005 № 1/4334 та другу податкову вимогу від 21.10.2005 № 2/5653.

Як вбачається з матеріалів справи, першу податкову вимогу було повернуто позивачу поштою в зв'язку з незнаходженням відповідача за адресою, зазначеною в його установчих та реєстраційних документах, та розміщено на дошці податкових оголошень, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом від 21.09.2005 № 147/1.

Другу податкову вимогу було вручено директору відповідача особисто, що підтверджується корінцем цієї вимоги з відповідним підписом директора відповідача. Доказів оскарження в судовому чи адміністративному порядку вказаних податкових вимог суду не надано.

Таким чином, податкове зобов'язання відповідача з податку на додану вартість у розмірі 41.222,24 грн., суд визнає узгодженим. Станом на день розгляду цього спору суду не надано доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості у розмірі 41.222,24 грн.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання –це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі  визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними  у  підпунктах  “а”  -  “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити  нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних  днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків  коли  протягом  такого строку  такий  платник  податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як встановлено судом, податкове зобов'язання відповідача, визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та податковими вимогами, не було сплачене у встановлені строки, в судовому порядку не оскаржувалось, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до пп. “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше  першого  робочого дня після закінчення   граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи  платника  податків, обов'язок  погасити  суму  податкового  боргу  та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до п. “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня  від  дня  направлення (вручення) першої податкової вимоги,  у разі непогашення  платником  податків  суми  податкового  боргу  у встановлені   строки.   Друга   податкова   вимога   додатково  до відомостей,  викладених у першій податковій вимозі,  може  містити повідомлення  про  дату  та  час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано відповідачу та вручено йому шляхом розміщення на дошці податкових оголошень першу та другу податкові вимоги у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли інші,  передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали  позитивного  результату, податковий орган здійснює  за  платника  податків  та  на  користь держави   заходи   щодо   залучення  додаткових  джерел  погашення суми  податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його  власності,  а  за  їх  недостатності  - шляхом продажу інших активів  такого платника податків.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

З урахуванням того, що у відповідача станом на день розгляду спору обліковується заборгованість у розмірі 41.222,24 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи витягом з облікової картки платника податків –відповідача та Довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.05.2006  про заборгованість відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості  в сумі  41.222,24 грн. у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Юмекс” (ідент. код 25635484, юридична адреса: 02230, м. Київ, вул. Щорса, 44, фактична адреса: 04209, м. Київ, пр-т Оболонський, 43, 207, р/р №№ 26005310029101, 26005310029103 в Київській філії АКБ «Новий») до бюджету (р/р 31115029600007, код платежу 14010100, одержувач: ВДК у Печерському районі м. Києва, ідент. код 26077922, банк одержувач: УДК у м. Києві, МФО 820019) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 41.222,24 грн. (сорок одну тисячу двісті двадцять дві грн. 24 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                   О.О. Євсіков

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –03.08.2006.