ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 р.
Справа № 5010/1143/2011-1/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В.,
при секретарі судового засідання Семеняк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-Вікадо"
вул. Мартиросяна, 16/14, Київ, 03186
до відповідача: Приватного підприємства Фірми "Інвестцентр"
вул. Чорновола, 128, м. Івано-Франківськ,76000
про стягнення з відповідача 390 000 грн. 00 коп - основного боргу
та 16 000грн 00 коп -неустойки
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 14.06.2011 р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.06.2010р.)
встановив: заявлена вимога про стягнення з відповідача 390 000 грн 00 коп - основного боргу та 16 000грн 00 коп –неустойки.
Ухвалою від 02.06.11 порушено провадження та призначено розгляд справи на 16.06.2011 року.
В судовому засіданні 16.06.11 представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог (вх. № 5114/2011) в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу в розмірі 16 000 грн. 00 коп. Позовні вимоги щодо стягнення сплачених за товар коштів в сумі 390 000 тис. представник позивача підтримав.
За таких обставин, предметом спору є вимога про стягнення 390 000 грн. 00 основного боргу.
В обґрунтування заявленої вимоги як на докази посилається на договір № Д 16-06/08 від 16.06.08, додатки №№ 1,2,3 до договору № Д 16-06/08 від 16.06.08, рахунок - фактуру № СФ-0001/19/0608 від 19.06.2008 року, виписки з банку від 19.06.08 № 79, 80, 81, 82, податкову накладну від 19.06.08 № 12, претензію № 118/08 від 02.09.08, розрахунок до претензії № 19/08 від 02.09.08, повідомлення про вручення поштового відправлення № 1260441, договір про переведення боргу від 15.02.10р., листи від 27.03.09, від 08.03.11(а.с. 8 –24), виписка з банку від 27.03.09р.
Відповідач в судовому засіданні проти заявленої вимоги не заперечує. Подав суду відзив на позовну заяву (вх. № 5116/2011) в якому факт наявності боргу перед позивачем визнає та погоджується на стягнення з нього державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суддя встановив наступне.
16.06.08 між Приватним підприємством “Західна Українська Виробничо-Фінансова Компанія” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВАТ –ВІКАДО” (покупець) підписаний договір № 16-06/08 від 16.06.08, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передавати у власність покупця 1 325 тон дизпалива марки Л-0,2-62 ГОСТ 305-82 протягом 2008 року починаючи з червня місяця, а покупець приймати цей товар та своєчасно оплачувати його на умовах даного договору.
Згідно п. 1 додатку № 1 до договору № 16-06/08 від 16.06.08 покупець здійснює передоплату - авансовий платіж в розмірі 400 000 грн. 00 коп. для оплати продавцем послуг по транспортуванню товару.
Поставка товару відбувається протягом 10 діб після отримання авансового платежу на разову партію товару (п. 5.4 договору № Д 16-06/08 від 16.06.08).
19.06.08 ПП “Західна Українська Виробничо-Фінансова Компанія” виставлено ТОВ “ВАТ – ВІКАДО” рахунок - фактуру № СФ - 0001/19/0608 на суму 400 000 грн 00 коп.
На виконання вказаного договору 19.06.08 ТОВ “ВАТ –ВІКАДО” здійснило передоплату в сумі 400 000 грн. 00 коп., до підтверджується виписками з банку від 19.06.08 № 79, 80, 81, 82, однак ПП “Західна Українська Виробничо-Фінансова Компанія ” дизельне паливо об'ємом 1325 тон не поставило.
Відповідно до п. 6.3 Договору № 16-06/08 від 16.06.08 у випадку неможливості постачання Товару, продавець протягом 15 днів повертає суму передоплати.
Як вбачається з матеріалів справи (претензія № 118/08 від 02.09.08 ), ТОВ “ВАТ –ВІКАДО” звертався до ПП “Західна Українська Виробничо-Фінансова Компанія” з вимогою № 118/08 від 02.09.08 повернути авансовий платіж в сумі 400 000 грн. 00 коп. (а.с. 14).
Згідно з банківською випискою від 27.03.09 (а.с. 30) відповідач здійснив часткову оплату заборгованості по договору № 16-06/08 в сумі 10 000 грн. 00 коп.
15.02.10р. між ПП “Західна Українська Виробничо-Фінансова Компанія” (первісний боржник) та ПП фірмою “Інвестцентр” (новий боржник), а також ТОВ “ВАТ –ВІКАДО” (кредитор) укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого, первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 390 000 грн. 00 коп., що виник на підставі договору № 16-06/08 від 16.06.08 (основний договір), а новий божник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.
Листом від 08.03.2011 року (а.с. 24) відповідач повідомив позивача про намір сплатити заборгованість у сумі 390 000 грн. 00 коп. та надав графік її погашення згідно договору від 15.02.10р.
Станом на 27.05.11 відповідач заборгованість в сумі 390 000 грн. 00 коп. не погасив, що зумовило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один суб‘єкт (зобов‘язана сторона, у тому числі боржник) зобов‘язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб‘єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб‘єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.
Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України, встановлено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарські зобов‘язання, які є одним із видів господарських зобов‘язань, - це цивільно-правові зобов‘язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов‘язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи наведене, та визнання відповідачем факту наявності боргу перед позивачем, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 390 000 грн. 00 коп. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 6.1. договору № 16-06/08 від 16.06.08 у випадку неможливості постачання товару протягом 15 календарних днів, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 0, 2 % за кожний день прострочки, але не більше 1 % від загальної вартості недоотриманої партії товару.
Пунктом 6.3 вказаного договору також передбачено, у разі неможливості постачання товару, продавець протягом 15 днів повертає суму переоплати. У випадку неповернення товару продавець виплачує штраф у розмірі 3 % від неповерненої суми за кожний день прострочки.
Відповідно до ч.2 ст. 549 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку, розмір штрафних санкцій по договору № 16-06/08 від 16.06.08 становить 16 000 грн. 00 коп.
Враховуючи подану позивачем заяву про відмову від позовних вимог (вх. № 5114/2011) в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу в розмірі 16 000 грн. 00 коп., суд беручи до уваги, що така відмова не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, що є обов"язковою умовою ч.6 ст.22 ГПК України, приймає вказану відмову.
За таких обставин, на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення неустойки у вигляді штрафу в розмірі 16 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню.
Відповідно до ст.49 ГПК України та поданої відповідачем заяви вх. № 5116/2011, судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-Вікадо" вул.Мартиросяна, 16/14, м.Київ, 03186, до відповідача Приватного підприємства Фірми "Інвестцентр" вул. Чорновола, 128, м. Івано-Франківськ,76000 про стягнення 390 000 грн 00 коп. основної заборгованості та 16 000грн 00 коп - неустойки –задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства Фірми "Інвестцентр" вул. Чорновола, 128, м. Івано-Франківськ,76000 (код 31263441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТ-Вікадо" вул.Мартиросяна, 16/14, м. Київ, 03186 (код 33550707) 390 000 (триста дев'яносто тисяч)грн. 00 коп. суми заборгованості, 4 060 (чотири тисячі шістдесят)грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість грн. 00коп.)грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 16 000грн 00 коп. штрафу провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Соботник В. В.
Повне рішення складено 17.06.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2011 |
Оприлюднено | 30.06.2011 |
Номер документу | 16462543 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Соботник В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні