ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2011 р. Справа № 61/305-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:
головуючого
суддів: С.Могил,
Ж.Бернацької, Є.Борденюк,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Українська л ізингова компанія"
на постанову від 02.03.2011
Харківського апеляційног о господарського суду
у справі № 61/305-10
за позовом Селянського (фермерськог о) господарства "Нива"
до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк",
Товариства з обмеженою від повідальністю "Українська лі зингова компанія"
про визнання недійсними дого ворів
В судове засідання прибул и представники сторін:
Селянського (фермерського ) господарства "Нива" ОСОБА_1. (дов. від 18.09.2010)
ТОВ "Українська лізингова компанія" ОСОБА_2. (дов. від 08.02.2010)
Заслухавши суддю-допо відача - Є. Борденюк, поясн ення представників сторін та перевіривши матеріали справ и, Вищий господарський суд Ук раїни
ВСТАНОВИВ:
Селянське (фермерське) го сподарство "Нива" звернувся д о господарського суду Харків ської області з позовом про в изнання недійсним кредитног о договору № 11150441000 від 28.04.2007, уклад еного між Публічним акціонер ним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою в ідповідальністю "Українська лізингова компанія", а також п ро визнання недійсним пункту 3.9 статті 3 додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) д о договору фінансового лізин гу № 01-176/08-обл від 03.07.2008, укладеного між Селянським (фермерським ) господарством "Нива" та Товар иством з обмеженою відповіда льністю "Українська лізингов а компанія".
Рішенням господарського с уду Харківської області від 13.12.2010 у справі № 61/305-10 (суддя Рильов а В.В.), яке залишене без зміни п остановою Харківського апел яційного господарського суд у від 02.03.2011 (колегія суддів: В.Сів ерін, О.Ільїн, О.Терещенко), поз овні вимоги задоволено частк ово: визнано недійсним пункт 3.9 статті 3 додатку № 4 (Загальні умови фінансового лізингу) д о договору фінансового лізин гу № 01-176/08-обл від 03.07.2008, укладеного між Селянським (фермерським ) господарством "Нива" та Товар иством з обмеженою відповіда льністю "Українська лізингов а компанія"; у решті позову від мовлено.
Судові рішення мотивовані наступним.
28.04.2007 ПАТ "УкрСиббанк" уклав з Т ОВ "Українська лізингова ком панія" кредитний договір №11150441 000.
За умовами зазначеного кре дитного договору (п. 1.1.) ПАТ "Укр Сиббанк" зобов' язується над авати ТОВ "Українська лізинг ова компанія" кредит у валюта х у формі кредитної лінії з лі мітом кредитної лінії, встан овленим в базовій валюті, що д орівнює 3000000 (три мільйони) дола рів США, яка дорівнює еквівал енту 15150000 (п' ятнадцять мільйо нів сто п' ятдесят тисяч) гри вень.
Кредитний договір від 28.04.2007 п озивач вважає недійсним з пі дстав, передбачених ст. 227 ЦК Ук раїни (правочин юридичної ос оби, вчинений нею без відпові дного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсн им), посилаючись на відсутніс ть у відповідачів при уклада нні правочину індивідуально ї ліцензії Національного бан ку України на здійснення вал ютних операцій, які підпадаю ть під режим ліцензування зг ідно з Декретом Кабінету Мін істрів України "Про систему в алютного регулювання і валют ного контролю".
Позивач пов' язує факт укл адання кредитного договору в ід 28.04.2007 з встановленням у догов орі фінансового лізингу дода ткової винагороди, закріплен ої у п. 3.9. ст. 3 Загальних умов фін ансового лізингу (додаток № 4 д о договорів), право на яку вини кає у другого відповідача ви ключно внаслідок збільшення курсу долара США по відношен ню до гривні, що призвело до по рушення майнових прав позива ча.
Матеріали справи свідчать про те, що ПАТ "УкрСиббанк" має банківську ліцензію, яка вид ана Національним банком Укра їни на право здійснення банк івських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Зак ону України "Про банки та банк івську діяльність", дозвіл 5 на право здійснення операцій, в изначених пінктами 1-4 частини четвертою статті 47 Закону Укр аїни "Про банки та банківську діяльність" згідно з додатко м до цього дозволу, додаток до дозволу з переліком операці й, які має право здійснювати б анк, у тому числі операцій з ва лютними цінностями.
А тому суд встановив відсут ність законних підстав для в изнання кредитного договору №11150441000 від 28.04.2007 недійсним.
Щодо вимоги про визнання не дійсним пункту 3.9 статті 3 Зага льних умов фінансового лізин гу господарські суди поперед ніх інстанцій виходили з так ого.
03.07.2008 позивач (лізингоодержув ач) та ТОВ "Українська лізинго ва компанія" (лізингодавець) у клали договір фінансового лі зингу № 01-176/08-обл.
Відповідно до п. 1.1. ст. 1. догов ору лізингодавець на підстав і договору купівлі-продажу (п оставки) зобов' язується наб ути у свою власність і переда ти на умовах фінансового ліз ингу у тимчасове володіння т а користування майно (предме т лізингу), найменування, моде ль, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартіст ь якого наведені в специфіка ції і умовах передачі предме та лізингу (додаток № 2 до дого вору), а лізингоодержувач зоб ов' язався прийняти предмет лізину та сплачувати лізинг ові платежі на умовах цього д оговору.
Згідно з п. 3.1. ст. 3. договору по зивача зобов' язано сплачув ати на користь ТОВ "Українськ а лізингова компанія" лізинг ові платежі відповідно до гр афіку та вимог ст. 3 Загальних умов фінансового лізингу (до датки № 1 та № 4 до договору відп овідно).
Лізингові платежі складаю ться з авансового лізинговог о платежу, який включає суму, щ о відшкодовує (компенсує) час тину вартості предмету лізин гу, а також чергових лізингов их платежів, кожен з яких вклю чає: суму, яка відшкодовує (ком пенсує) частину вартості пре дмету лізингу; винагороду (ко місія) лізингодавця за отрим аний у лізинг предмет лізинг у.
Крім того, умовами п. 3.9. ст. 3. За гальних умов фінансового ліз ингу (визначений окремо з вла сним порядком визначення роз міру) позивача зобов' язано сплачувати ще один платіж - додаткову винагороду, яка ви значається за формулою: "сума чергового лізингового плате жу * на коефіцієнт - сума черг ового лізингового платежу". К оефіцієнтом є відношення кур су гривні до долару США, встан овленого НБУ за 5 календарних днів до дати сплати черговог о лізингового платежу та збі льшеного на 0,59 %, до курсу гривн і до долару США, за яким ПАТ "Ук рСиббанк" за дорученням відп овідача фактично здійснив пр одаж коштів у іноземній валю ті, отриманих відповідачем д ля придбання предмету лізинг у.
Платіж, передбачений п. 3.9. ст . 3. Загальних умов фінансового лізингу не є видом лізингово го платежу, як відшкодування частини вартості предмета л ізингу. Дійсне не заперечуєт ься позивачем за первісним п озовом.
Винагорода (комісія) Лізинг одавця за отриманий у лізинг предмет лізингу (п. б) ч.2 ст.16 Зак ону України "Про фінансовий л ізинг" - є визначеною законо давцем винагородою лізингод авцю за отримане у лізинг май но, тобто за надану фінансову послугу - фінансовий лізинг , метою якої є отримання прибу тку або збереження реальної вартості фінансових активів . Законодавцем передбачено у ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фін ансовий лізинг" лише один вид платежу, який передбачає вин агороду лізингодавця, за обс ягом свого регулювання який охоплюється призначенням ви нагороди - за отримане у ліз инг майно. Тобто обов' язков ою складовою для визначення зазначеної винагороди та гол овною базою грошовою для її о бчислення, є саме вартість пр едмета лізингу, яка визначен а у національній валюті Укра їни, так як винагорода законо давцем передбачена саме за т е, що лізингоодержувачу пере дане майно у користування та володіння на певний строк.
П. 3.9. ст. 3. Загальних умов фіна нсового лізингу встановлено , що на дату сплати, визначену п. 3.5. Загальних умов, лізингови й платіж (крім авансового ліз ингового платежу та останньо го чергового лізингового пла тежу), який підлягає сплаті зг ідно з графіком та Загальних умов, коригується на суму вин агороди, яка визначається за формулою: "сума чергового ліз ингового платежу * на коефіці єнт - сума чергового лізинго вого платежу". Визначення кое фіцієнта описано вище.
Формула, встановлена в п. 3.9. с т. 3. Загальних умов фінансовог о лізингу за своїм змістом ви значає вид та відповідно роз мір ще одного платежу, грошов ою базою для обчислення яког о є лізинговий платіж (крім ав ансового лізингового платеж у та останнього чергового лі зингового платежу), який підл ягає сплаті згідно з графіко м та загальних умов, тобто вин агорода (комісія) лізингодав ця за отриманий у лізинг пред мет лізингу (щомісячно) та, сум а, яка відшкодовує (компенсує ) частину вартості предмету л ізингу (періодично). Більш тог о, авансовий лізинговий плат іж та останній черговий лізи нговий платіж, до складу яких входить відшкодування (комп енсація) вартості предмету л ізингу, не підпадають під гро шову базу обчислення спірног о пункту 3.9. ст. 3. загальних умов .
А тому, платіж, передбачений п. 3.9. ст. 3. Загальних умов фінанс ового лізингу, виходячи з вик ладеного, не є видом платежу, я кий передбачений п. б) ч. 2 ст. 16 За кону України "Про фінансовий лізинг". Виходячи з цього, суд не погоджується з позицією Т ОВ "Українська лізингова ком панія" щодо належності плате жу, передбаченого п. 3.9. ст. 3. Зага льних умов, до складової част ини винагороди (комісії) лізи нгодавця за отриманий у лізи нг предмет лізингу, що фіксов ано визначена у Графіку.
Компенсація відсотків за к редитом (п. в) ч. 2 ст. 16 Закону Укр аїни "Про фінансовий лізинг") п олягає у покладенні на лізин гоодержувача майнових витра т у вигляді сплати процентів за кредит, що був отриманий Лі зингодавцем з метою придбанн я у свою власність та подальш у передачу предмета лізингу у тимчасове користування та володіння Лізингоодержувач у на умовах фінансового лізи нгу. У випадку існування дійс ного виду платежу у спірних п равовідносинах, ця умова бул а б істотною в розумінні ч. 2 ст . 6 Закону України "Про фінансо вий лізинг" і обов' язково б з азначалася у графіку та у змі сту договорі, де було б зазнач ено, зокрема, відсоткову став ку, валюту кредиту, строк, поря док сплати та інші істотні ум ови.
Кредитний договір № 11150441000 від 28.04.2007 є кредитною лінією, за кор истуванням грошовими коштам и, з яких ТОВ "Українська лізин гова компанія" сплачує відсо тки - 12,5% річних у доларі США. О днак, доказів того, що ТОВ "Укр аїнська лізингова компанія" отримував грошові кошти від ПАТ "УкрСиббанк" за вказаною к редитною угодою, матеріали с прави не містять. В іншому вип адку, сторони мали можливіст ь встановити вид платежу - к омпенсацію відсотків за кред итом, що зроблено не було. Викл адене підтверджується як змі стом договору, так і розрахун ками щодо обчислення у відсо тках винагороди (комісія) ліз ингодавця за отриманий у ліз инг предмет лізингу та аналі зом їх з відсотковою ставкою за спірним кредитним догово ром.
Інші витрати Лізингодавця , що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (п. г) ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" - це комп лекс майнових витрат лізинго давця (послуги зі зберігання предмету лізингу, транспорт ування, страхування, реєстра ції в органах ДАІ тощо), що ним вчиняються при безпосереднь ому виконанні умов договору фінансового лізингу. Платіж, передбачений п. 3.9. ст. 3. Загальн их умов фінансового лізингу, не є видом платежу, що передба чений як інші витрати лізинг одавця безпосередньо пов'яза ні з виконанням договору ліз ингу. Дійсне не заперечуєтьс я ТОВ "Українська лізингова к омпанія". В договорі фінансов ого лізингу не встановлено в иду платежу, як інші витрати л ізингодавця, що безпосереднь о пов'язані з виконанням дого вору лізингу, що вбачається з і змісту договору, зокрема, ст . 3. договору та графіку сплати лізингових платежів.
Проаналізувавши всі види (с кладові) лізингових платежів , що можуть входити до складу л ізингових платежів, дослідив ши їх у сукупності із законод авством та умовами договору, надавши їм відповідну право ву оцінку та характеристику, суд зазначив, що платіж, перед бачений п. 3.9. ст. 3. Загальних умо в фінансового лізингу не є жо дним з видів (складових) лізин гових платежів, передбачених у ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фі нансовий лізинг", отже не відп овідає зазначеній нормі прав а. Так як зазначений платіж не передбачений ч. 2 ст. 16 Закону У країни "Про фінансовий лізин г" він суперечить нормі матер іального права - закону, а ві дтак відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України та ст. 207 ГК України підлягає визнанню недійсним .
Звертаючись до суду з касац ійною скаргою, ТОВ "Українськ а лізингова компанія" посила ється на неправильне застосу вання судами попередніх інст анцій при ухвалені оскаржува них судових рішень норм прав а, просить рішення та постано ву у справі скасувати в части ні визнання недійсними п.3.9 За гальних умов договору №01-168/08-об л фінансового лізингу від 27.06.20 08.
Зокрема, скаржник вказує на те, що ч.1 ст.16 Закону України "Пр о фінансовий лізинг" передба чає, що сплата лізингових пла тежів здійснюється в порядку , встановленому договором. Та кий підхід свідчить про пріо ритет договірного регулюван ня відносин лізингу над норм ативним. І далі, коли договоро м визначено порядок сплати л ізингових платежів, законода вець у частині другій цієї ст атті не визначає їх склад як і мперативний припис.
У спірному пункті договору (п.3.9 Загальних умов) встановлю ється не порядок визначення загального розміру винагоро ди за договором, а підстави та порядок зміни (коригування) р озміру винагороди під час ви конання договору, що в свою че ргу також не суперечить діюч ому законодавству України. В спірному п.3.9 чітко зазначено , що лізинговий платіж коригу ється Договорами, і він може щ омісячно коригуватись в зале жності від зміни курсу обмін у долару США на суму винагоро ди, а його складові повністю в ідповідають чинному законод авству України. Отже, додатко вої винагороди чи будь-якого іншого виду платежу, не перед баченого чинним законодавст вом України, в спірному Догов орі не встановлено. Всі плате жі, в т.ч. передбачені спірним п.3.9 Загальних умов фінансовог о лізингу, відповідають ст. 16 З акону України "Про фінансови й лізинг"
Перевіряючи юридичну оці нку встановлених судом факти чних обставин справи та їх по вноту, Вищий господарський с уд України дійшов висновку, щ о підстав для задоволення ка саційної скарги не вбачаєтьс я, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про фінансов ий лізинг" лізингодавець пер едає лізингоодержувачу річ у користування на визначений строк за встановлену плату (л ізингові платежі).
Положеннями статті 16 цього Закону визначено, що лізинго ві платежі можуть включати: с уму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; п латіж як винагорода лізингод авцю за отримане у лізинг май но; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізин годавця, що безпосередньо по в'язані з виконанням договор у лізингу.
Ціна (тариф) є формою грошов ого визначення вартості прод укції (робіт, послуг), яку реал ізують суб'єкти господарюван ня. Ціна зазначається у догов орі у гривнях (ст. 189 ГК України) .
Лізингові платежі, зокрема , платіж як винагорода лізинг одавцю за отримане у лізинг м айно, є похідним від ціни пред мета лізингу.
Ціна предмета лізингу визн ачена договором у гривнях. Ум овами договору не передбачен а зміна ціни предмета лізинг у у порядку та спосіб визначе них законом. Передбачена умо вами договору додаткова вина города, яка є фактично курсов ою різницею між національною грошовою одиницею та інозем ною (долар США) у лізингових пл атежах, визначених договором , та лізингових платежах, зобо в'язання з оплати яких настал и або фактично проведені, суп еречить природі плати за кор истування річчю, ціна якої ви значена у гривнях.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Укр аїнська лізингова компанія" залишити без задоволення.
Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 02.03.2011 у справі №61/305-10 залиш ити без зміни.
Судді: С. Могил
Ж. Бернацька
Є. Борденюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2011 |
Оприлюднено | 29.06.2011 |
Номер документу | 16469614 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні