Рішення

від 23.06.2011 по справі 5004/748/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р.

               Справа № 5004/748/11

за позовом  Публічного  акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі  Волинської обласної дирекції  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скло-Інвест"

третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 942 030,82 грн.

                                   Суддя  Костюк С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 03.11.2010р.

від відповідача: н/з

від третьої особи на стороні відповідача: н/з

Права та обов’язки учаснику судового процесу роз’яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання  про фіксацію  судового процесу технічними засобами не поступило.

У судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції звернувся з позовом до відповідача –ТзОВ "Скло-Інвест" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 942 030,82 грн.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, зазначає, що 09.06.2006р. між АППБ “Аваль” в особі  Волинської обласної дирекції (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", п. 1.3. Статуту) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/0101/27727, за умовами якого банк згідно заяви на видачу готівки № К17/5 від 09.06.2006р. надав позичальнику грошові кошти в сумі 150 000 дол. США, зі строком повернення до 08.06.2013р.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ВАТ "Райффайзен банк Аваль", ОСОБА_1 та ТзОВ "Скло-Інвест" 09.06.2006р. було укладено договір іпотеки № 2402, згідно якого в іпотеку передано об’єкт нерухомого майна, а саме: будівлю скловарного цеху із скловарною піччю А-1, загальною площею 395,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська, 40, заставною вартістю 1 039 891 грн. (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 3.1.4. договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим договором або боржником за кредитним договором установа банку має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його до умов договору іпотеки, та за рахунок вирученої реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу.

Станом на 29.03.2011р. заборгованість ОСОБА_1 становить 118 345,58 дол. США (942 030,82 грн.), з них: 99 576,75 дол. США заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками 10 173,26 дол. США, пеня за порушення строків повернення кредиту –8 595,57 дол. США.

При обгрунтуванні заявленої вимоги позивач посилається на норми Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України “Про іпотеку”.

Заявою № 2054 від 21.06.2011р. позивач уточнив позовні вимоги, просить звернути стягнення на предмет іпотеки - будівлю скловарного цеху із скловарною піччю А-1, загальною площею 395,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська, 40, що належить ТзОВ "Скло-Інвест", за рахунок чого задоволити вимоги АТ "Райффайзен банк Аваль" в особі  Волинської обласної дирекції по кредитному договору № 014/0101/27727 від 09.06.2006р. в сумі 942 030,82 грн., шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів.

В судовому засіданні представник позивача уточнену позовну вимогу підтримав.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, пояснень по суті заявлених вимог не представив, в судове засідання не з’явився.

Згідно з відповіддю Головного управління статистики у Волинській області № 84-07/03 від 27.04.2011р. адреса ТзОВ "Скло-Інвест": м. Луцьк, вул. Володимирська, 40. За цією ж адресою направлялась ухвала суду від 07.06.2011р.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з’явився. Ухвала суду про відкладення розгляду справи повернулася на адресу суду з відміткою пошти " За терміном зберігання".

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні  документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки судом виконані процесуальні дії щодо належного повідомлення відповідача та третьої особи про розгляд справи, тому з врахуванням зазначеного спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З наданих суду матеріалів, пояснень представника позивача вбачається наступне.

09.06.2006р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", п. 1.3. Статуту) та громадянином ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/1101/27727 про надання кредиту в сумі 150 000,00 дол. США під 14 % річних терміном на 84 місяці з 09.06.2006р. по 08.06.2013р.

Згідно п.5.1 договору позичальник зобов’язувався здійснювати погашення кредиту безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту часткове погашення кредиту згідно п. 1.3 цього договору  та остаточне погашення отриманого кредиту до 08.06.2013р. на рахунок , зазначений в п. 4.1 цього договору; щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок №2208426805 в АППБ "Аваль", МФО 303569.

Взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору №014/0101/27727 від 09.06.2006р. перед боржником банк виконав, відповідно до заяви на видачу готівки №К17/5 від 09.06.2006р., банком було надано ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 150 000,00 дол. США.

В зв’язку з невиконанням позичальником умов договору виникла заборгованість в сумі 118 345,58 дол. США, що по курсу НБУ станом на 29.03.2011р. становить 942 030,82 грн., з них: заборгованість по кредиту в сумі 99 576,75 дол. США, заборгованість по відсотках  в сумі 10 173,26 дол. США та пеня в сумі 8 595,57 дол. США.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скло-Інвест" 09.06.2006р. було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом іпотеки є будівля скловарного цеху із скловарною піччю А-1, що знаходиться за адресою: місто Луцьк, Волинська область, вулиця Володимирська, 40, загальною площею 395,5 кв.м.

Згідно п.1.4. договору іпотеки від 09.06.2006р. вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 1 039 891,00 гривень.

Відповідно до умов договору іпотеки (п.3.1.4.) у випадку невиконання іпотекодавцем та/або позичальником зобов’язань за цим та/або кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до пункту 5 цього договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Вимога позивача від 12.08.2010р. №№ 3109, 3111 щодо погашення боргових зобов'язань за кредитним договором №014/0101/27727 від 09.06.2006р., залишена позичальником та майновим поручителем без задоволення.

В силу ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або - неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задоволити свої вимоги за основними зобов’язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 38 Закону України «Про іпотеку»надає право іпотекодержателю продати предмет іпотеки та містить норми про те, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено реалізацію предмета іпотеки за рішенням суду, в якому зазначається спосіб реалізації предмета іпотека шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону, а також початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ст.610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена заборгованість по кредиту, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 942 030,82 грн. за рахунок предмету іпотеки підставною та задовольняє позов.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 610, 1046, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скло-Інвест" (м. Луцьк, вул. Володимирська, 40, код 31788575) в користь Публічного  акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі  Волинської обласної дирекції  (м. Луцьк, вул. Винниченка, 26, код 20128765, р/р 2909811 у ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569) 942 030,82 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - будівлю скловарного цеху із скловарною піччю А-1, загальною площею 395,5 кв.м., що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська, 40, що належить ТзОВ "Скло-Інвест", шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скло-Інвест" (м. Луцьк, вул. Володимирська, 40, код 31788575) в користь Публічного  акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі  Волинської обласної дирекції  (м. Луцьк, вул. Винниченка, 26, код 20128765, р/р 2909811 у ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 303569) витрати по сплаті державного мита в сумі 9 420,30 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України.

           Суддя                                                    С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

23.06.11