Рішення

від 25.05.2011 по справі 5023/1724/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/1724/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/1724/11

вх. № 1724/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом КП "Водоканал" Лозівської міської ради, м. Лозова  

до  Житлово-будівельний кооператив № 7, м. Лозова  

про стягнення коштів в розмірі 31 515,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Водоканал" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу №7 м.Лозова (відповідача) 28617,10 грн. основного боргу за період з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року, 1490,41 грн. інфляційних, 525,07 грн. - 3% річних та 880,18 грн. пені за договором № 141 від 01.01.2009 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення.  Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, у зв'язку з чим справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.01.2009 року між КП "Водоканал" та ЖБК №7  був кладений договір № 141 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

У відповідності до умов Договорів КП "Водоканал" зобов'язалося забезпечити відповідача питною водою та прийняти від нього стічні води, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що КП "Водоканал" виконав свої зобов'язання по Договорам у повному обсязі, та здійснив у період з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків.

Відповідач в свою чергу, не виконав належним чином свої договірні зобов'язання не сплатив позивачеві за послуги, надані ним за договором, у зв'язку з чим за період з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року утворилась заборгованість в сумі 28617,10 грн. боргу, яка до цього часу не погашена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 1267,84 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування санкцій, передбачених Господарським та Цивільним кодексами України (ст.230 ГК України, ст.549 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного  кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Підставою застосування пені є докази фактів прострочення грошового зобов'язання.

Так відповідач отримавши рахунки на оплату послуг по відпуску води та прийому стоків за вказаний період відповідно до умов Договорів, де вказано, що вони мають бути оплачені в 3-х денний строк, не в повному обсязі виконав вказані зобов'язання.

За таких підстав, суд вважає позовну вимогу про стягнення 880,18 грн. пені законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу, тому позовні вимоги в частині стягнення 525,07 грн. річних та 1490,41 грн. інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним  витрати по сплаті державного мита у сумі 315,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 7 м.Лозова, (м.Лозова, иікрорайон 3,буд.32,кв.127 Харківська обл., р/р 260065850 "Райффайзенбанк Аваль" МФО 350589 код 23142010) на користь КП"Водоканал" Лозівської міської ради Харківської області ( м.Лозова,Харківської області, вул.Степова,3 р/р 26007060012599 в ХГРУ "ПриватБанк" МФО 351533, код ОКПО 33373500) суму основного боргу  28617,10 грн., 525,07 грн. - 3 % річних, 1490,41 грн., інфляційні втрати, 880,18 грн. -пені, державне мито  315,15 грн, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.    

Суддя                                                                                 Лаврова Л.С.

рішення піписане  26.05.11 року.