Рішення

від 25.05.2011 по справі 5023/3470/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 5023/3470/11

вх. № 3470/11

Суддя господарського суд у Погорелова О.В.

при секретарі судового зас ідання Болтенко А.Ю.

за участю представників ст орін:

позивача - не з"явився, відп овідача - ОСОБА_1, за доруче нням,

розглянувши справу за поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Фірма "А з", м. Київ

до Приватного підприєм ства "Євробуд Грант", м. Харків

про відшкодування шкоди та застосування наслідків неді йсності нікчемного правочин у

та за зустрічним позовом Пр иватного підприємства "Євроб уд Грант", м. Харків

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Фірма "Аз", м. Київ

про визнання дійсним догов ору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Аз” звернувся до суд у з позовом про відшкодуванн я шкоди, заподіяної йому відп овідачем - Приватним підпри ємством “Євробуд Грант”. Поз ов обґрунтований ст.ст. 203, 215, 216, 638, 837 ЦК України.

17 травня 2011 року позивач нада в до канцелярії суду уточнен ня до позовної заяви, в якому п росить суд застосувати наслі дки недійсності нікчемного п равочину до договору на купі влю - продаж №3 від 03.12.2010 р., уклад еного між позивачем та відпо відачем, мотивуючи свої вимо ги тим, що вказаний договір є н ікчемним у зв' язку з тим, що в ін суперечить закону, порушу є господарський правопорядо к та суперечить моральним за садам суспільства. Окрім тог о, позивач посилався на зміст висновків, наведених у акті п еревірки ДПІ у Комінтернівсь кому районі м. Харкова від 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180. Крім того, просит ь суд зобов' язати відповіда ча відшкодувати шкоду, запод іяну відповідачем у розмірі 12300,00 грн.

Надані уточнення прийняті судом та розгляд справи прод овжений з їх урахуванням.

17 травня 2011 року до господарс ького суду від ПП “Євробуд Гр ант” надійшла зустрічна позо вна вимога, в якій він просить суд визнати дійсним договір на купівлю-продаж №3 від 03.12.2010 р., укладений між сторонами.

Зустрічний позов прийняти й судом до розгляду разом з пе рвісним позовом.

17.05.2011 року до господарського суду від позивач по первісно му позову надійшло клопотанн я, в якому він підтримує перві сний позов у повному обсязі т а просить суд розглядати спр аву без участі його представ ника у судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали с прави, враховуючи те, що відпо відно до статті 22 ГПК України, брати участь у судовому засі данні є правом сторони, а не об ов' язком, знаходить правові підстави для задоволення кл опотання позивача за первісн им позовом як такого, що не суп еречить нормам діючого закон одавства.

Представник відповідача з а первісним позовом у судово му засіданні підтримує зустр ічні позовні вимоги у повном у обсязі та просить суд їх зад овольнити. Проти первісного позову заперечує, вважає йог о необґрунтованим та просить в його задоволенні відмовит и.

Враховуючи те, що норми ст.38 Г ПК України щодо обов' язку г осподарського суду витребув ати у сторін документи і мате ріали, що необхідні для виріш ення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторі н подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 К онституції України визначає одним з принципів судочинст ва свободу в наданні сторона ми суду своїх доказів і у дове денні перед судом їх перекон ливості, суд вважає, що господ арським судом, в межах надани х ним повноважень, створені н алежні умови для надання сто ронами доказів та здійсненні всі необхідні щодо витребув ання додаткових доказів, та в важає за можливе розглянути справу за наявними у ній та до датково поданими на вимогу с уду матеріалами та документа ми.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння проти них, всебічно та пов но дослідивши матеріали спра ви та надані учасниками судо вого процесу докази, заслуха вши пояснення представника в ідповідача по первісному поз ову, суд встановив наступне.

03.12.2010 р. між позивачем за перві сним позовом (покупець) та від повідачем за первісним позов ом (постачальник) був укладен ий договір №3, який був доповне ний додатковою угодою до ньо го від 07.12.2010 р.

За умовами вказаного догов ору постачальник зобов' язу ється передати у власність п окупця товар, а покупець зобо в' язується прийняти та опла тити товар.

Відповідно до розділу 2 “Пор ядок розрахунків” спірного д оговору загальна вартість то вару, його часткове співвідн ошення (асортимент, номенкла тура), одиниці виміру товару т а ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами. Заг альна сума по договору склад ає 2 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 400 000,00 грн.

Згідно п.2.4. договору розраху нки за товар здійснюються по факту поставки протягом 15 кал ендарних днів. Форма оплати - безготівкова.

Пунктом 3.1 передбачено, що по стачальник зобов' язаний по ставити товар у 5-ти денний тер мін.

На виконання договору №3 від 03.12.2010 р. відповідачем за первіс ним позовом було поставлено, а позивачем за первісним поз овом отримано товар на загал ьну суму 2 803 720,50 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справ и підписаними уповноваженим и особами та скріпленими печ атками сторін накладними, а с аме: №60101 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн ., №60102 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №6 0103 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60104 в ід 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60105 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60106 від 06.01.2 011 р. на суму 99 687,84 грн., №60107 від 06.01.2011 р . на суму 99 687,84 грн., №60108 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60109 від 06.01.2011 р. на су му 99 687,84 грн., №60110 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60111 від 06.01.2011 р. на суму 99 687 ,84 грн., №60112 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 г рн., №60113 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн ., №60114 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №6 0115 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60116 в ід 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60117 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60118 від 06.01.2 011 р. на суму 99 687,84 грн., №60119 від 06.01.2011 р . на суму 99 687,84 грн., №60120 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60121 від 06.01.2011 р. на су му 99 687,84 грн., №60122 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60123 від 06.01.2011 р. на суму 99 687 ,84 грн., №60124 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 г рн., №60125 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн ., №60126 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №6 0127 від 06.01.2011 р. на суму 99 687,84 грн., №60128 в ід 06.01.2011 р. на суму 112 148,82 грн.

Крім того, в матеріалах спра ви наявні податкові накладні , які були видані відповідаче м за первісним позовом на сум и, зазначені у накладних, а сам е: №60101 від 06.01.2011 р., №60102 від 06.01.2011 р., №60103 в ід 06.01.2011 р., №60104 від 06.01.2011 р., №60105 від 06.01.201 1 р. , №60106 від 06.01.2011 р., №60107 від 06.01.2011 р., №6010 8 від 06.01.2011 р., №60109 від 06.01.2011 р., №60110 від 06. 01.2011 р., №60111 від 06.01.2011 р., №60112 від 06.01.2011 р., № 60113 від 06.01.2011 р., №60114 від 06.01.2011 р., №60115 від 06.01.2011 р., №60116 від 06.01.2011 р., №60117 від 06.01.2011 р., №60118 від 06.01.2011 р., №60119 від 06.01.2011 р., №60120 ві д 06.01.2011 р., №60121 від 06.01.2011 р., №60122 від 06.01.2011 р ., №60123 від 06.01.2011 р., №60124 від 06.01.2011 р., №60125 ві д 06.01.2011 р., №60126 від 06.01.2011 р., №60127 від 06.01.2011 р ., №60128 від 06.01.2011 р.

При отриманні товару позив ачем за первісним позовом бу ла надана відповідачу за пер вісним позовом довіреність № 110001 від 06.01.2011 р. на отримання товар у за вищевказаними накладним и.

Позивач за первісним позов ом вважає, що спірний договір суперечить закону, порушує г осподарський правопорядок, с уперечить моральним засадам суспільства, а отже є нікчемн им, посилаючись при цьому на а кт перевірки ДПІ у Комінтерн івському районі м. Харкова ві д 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180, у зв' язку з чим просить суд застосувати до правовідносин, які виникл и за згаданим договором насл ідків недійсності нікчемних правочинів на підставі ч.5 ст. 216 ЦК України та просить стягн ути з відповідача за первісн им позовом 12300,00 грн. в якості від шкодування шкоди.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам, с уд зазначає наступне:

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу Укра їни господарським визнаєтьс я зобов' язання, що виникає м іж суб' єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них Господарським Кодексом У країни, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, в т ому числі боржник) зобов' яз аний вчинити певну дію госпо дарського чи управлінсько-го сподарського характеру на ко ристь іншого суб' єкта (вико нати роботу, передати майно, с платити кошти, надати інформ ацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт ( управнена сторона, в тому чис лі кредитор) має право вимага ти від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків. Відповідно д о статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні догово ру, виборі контрагента та виз наченні умов договору з урах уванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного зако нодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст догов ору становлять умови (пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов' язковими відповідно до актів цивільного законод авства. (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК Ук раїни).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладен им, якщо сторони в належній фо рмі досягли згоди з усіх істо тних умов договору. Істотним и умовами договору є умови пр о предмет договору, умови, що в изначені законом як істотні або є необхідними для догово рів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч а б однієї із сторін має бути д осягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК Україн и також передбачено, що госпо дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонам и у передбачених законом пор ядку та формі досягнуто згод и щодо усіх його істотних умо в. Істотними є умови, визнані т акими за законом чи необхідн і для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимо гу однієї із сторін повинна б ути досягнута згода.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України пр и укладенні господарського д оговору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити пр едмет, ціну та строк дії догов ору.

Відповідно ст.655 ЦК України з а договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пере дає або зобов'язується перед ати майно (товар) у власність д ругій стороні (покупцеві), а по купець приймає або зобов'язу ється прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грош ову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу.

Матеріали справи та поясне ння представників сторін у с удовому засіданні свідчать, що позивач і відповідач як юр идичні особи мають цивільну право- та дієздатність; догов ір був підписаний сторонами в силу вільного волевиявленн я учасників договору відпові дно до статті 627 Цивільного ко дексу України, із досягнення м згоди щодо всіх істотних ум ов договору, договір сторона ми виконувався згідно з його умовами.

Таким чином, матеріали спра ви не містять доказів на підт вердження обставин, з якими з акон пов' язує недійсність п равочину, зокрема: невідпові дності змісту правочину вимо гам Цивільного Кодексу Украї ни, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства; відс утності право- дієздатності сторін правочину; відсутност і свободи волевиявлення учас ників правочину та невідпові дності волевиявлення їх внут рішній волі; не спрямованост і правочину на реальне наста ння правових наслідків, що об умовлені ним; дійсність дого вору позивачем за первісним позовом, всупереч вимог ст.4-3, 33 , 44 ГПК України, не спростована .

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). У цьому разі визна ння такого правочину недійсн им судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, в изначено, що недійсний право чин не створює юридичних нас лідків, крім тих, що пов' язан і з його недійсністю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми” визначений перелік право чинів, які є нікчемними як так і, що порушують публічний пор ядок (ст. 228 ЦК України): правочи ни, спрямовані на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина) правоч ини, спрямовані на знищення, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи, держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на су спільні, економічні та соціа льні основи держави, зокрема : правочини, спрямовані на вик ористання всупереч закону ко мунальної, державної або при ватної власності; правочини, спрямовані на незаконне від чуження або незаконне володі ння, користування, розпорядж ення об'єктами права власнос ті українського народу - земл ею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природним и ресурсами (стаття 14 Конститу ції України); правочини щодо в ідчуження викраденого майна ; правочин, що порушують право вий режим вилучених з обігу а бо обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

При кваліфікації правочин у за статтею 228 ЦК України має в раховуватися вина, яка вираж ається в намірі порушити пуб лічний порядок сторонами пра вочину або однією зі сторін. Д оказом вини може бути вирок с уду, постановлений у криміна льній справі, щодо знищення, п ошкодження майна чи незаконн ого заволодіння ним тощо.

Стаття 215 ЦК України розрізн яє поняття нікчемні та оспор ювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів поляга є в тому, що оспорювані правоч ини припускають дійсними, та кими, що породжують цивільні права та обов' язки. Проте їх ня дійсність може бути оспор ена стороною правочину або і ншою зацікавленою стороною у судовому порядку, тобто в так ому разі існує виключно судо вий порядок (спеціальні прав ила) визнання правочину неді йсним.

Згідно ст. 204 ЦК України - прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність пр авочину, є приписи, які містят ься: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відпо відно з якою у разі недодержа ння вимоги закону про нотарі альне посвідчення односторо ннього правочину такий право чин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК Ук раїни, відповідно з якою у раз і недодержання сторонами вим оги закону про нотаріальне п освідчення договору такий до говір є нікчемним; у абзаці 1 ч . 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схва лення правочину, який вчинен о малолітньою особою за межа ми її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) ма лолітньої особи або одним з н их, з ким вона проживає, або оп ікуном, цей правочин є нікчем ним; тощо.

Позивачем за первісним поз овом, всупереч вимогам ст.ст.4- 3, 33, 34 ГПК України, не доведено об ставин, з якими закон пов' яз ує нікчемність правочину вна слідок порушення публічного порядку - спрямованості пра вочину на порушення конститу ційних прав і свобод людини і громадянина; на знищення, пош кодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Авт ономної Республіки Крим, тер иторіальної громади, незакон не заволодіння ним, та, відпов ідно, вини відповідача за пер вісним позовом.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що договір на купі влю-продажу №3 від 03.12.2010 р., укладе ний між ТОВ “Фірма “Аз” та ПП “ Євробуд Грант”, не віднесени й законом до нікчемних.

Статтею 207 ГК України передб ачено, що господарське зобов ' язання, що не відповідає ви могам закону, або вчинено з ме тою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспіль ства, або укладено учасникам и господарських відносин з п орушенням хоча б одним з них г осподарської компетенції (сп еціальної правосуб' єктнос ті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади визнан о судом недійсним повністю а бо в частині.

Виконання господарського зобов' язання, визнаного суд ом недійсним повністю або в ч астині, припиняється повніст ю або в частині з дня набрання рішення суду законної сили я к таке, що вважається недійсн им з моменту його виконання. У разі якщо за змістом зобов' язання воно може бути припин ено лише на майбутнє, таке зоб ов' язання визнається недій сним і припиняється на майбу тнє.

Наслідки визнання господа рського зобов' язання недій сним застосовуються після ви знання правочину недійсним в ідповідно до статті 208 ГК Укра їни.

Посилання позивача за перв існим позовом на висновки ак ту перевірки ДПІ у Комінтерн івському районі м. Харкова ві д 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180 суд вважає бе зпідставними, оскільки виход ячи з принципу свободи догов ору, передбаченого статтями 3 та 627 ЦК України, лише сторони вправі визначати умови догов ору та порядок їх виконання. С уд в силу частини 2 статті 4 ГПК України не повинен брати до у ваги положення зазначеного а кту, оскільки зазначений док умент не може встановлювати обов' язкових правил для сто рін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК У країни, яка прямо забороняє в тручання та перешкоджання го сподарській діяльності з бок у контролюючих органів держа вної влади.

Окрім того, норми Цивільног о та Господарського кодексів України відносять питання с тосовно визнання правочинів недійсними до виключної ком петенції суду, а органи держа вної податкової інспекції зг ідно статті 20 Податкового код ексу України не наділені так им правом.

Таким чином, суд поза всяким розумним сумнівом вважає, що не зважаючи на висновки та су дження, висловлені у акті пер евірки ДПІ у Комінтернівсько му районі м. Харкова від 06.04.2011 ро ку №1243/23-3/14070180 - договір на купівл ю-продаж №3 від 03.12.2010 р., укладений між позивачем та відповідач ем є правомірним в силу презу мпції, передбаченої статтею 204 ЦК України, до моменту визна ння його недійсним у встанов леному судовому порядку.

Суд зазначає, що сторонами в момент вчинення оспорюваног о правочину додержані всі не обхідні вимоги чинного закон одавства України, він підпис аний двома сторонами, в догов орі зазначені всі необхідні умови, що характерні для дого ворів купівлі-продажу. Крім т ого, сторони вчинили дії, спря мовані на виконання договору .

Надані відповідачем за пер вісним позовом в обґрунтуван ня зустрічного позову письмо ві докази свідчать про те, що с пільні дії позивача за перві сним позовом та відповідача за первісним позовом при укл аденні та виконанні договору на купівлю - продаж №3 від 03.12.2010 р . були направленні на набуття тих прав та обов' язків, які в ипливають саме з цього догов ору. Таким чином, правочин у ви гляді договору на купівлю-пр одаж №3 від 03.12.2010 р., укладений між ТОВ “Фірма “Аз” та ПП “Євробу д Грант”, спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним.

З огляду на наведене, первіс ні позовні вимоги є необґрун тованими, тому задоволенню н е підлягають.

Щодо можливості захисту ос порюваних прав відповідача з а первісним позовом шляхом в изнання договору дійсним, су д зазначає наступне.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція У країни водночас визнає право кожного будь-якими не заборо неними законом засобами захи щати свої права і свободи від порушень і протиправних пос ягань (частина п' ята статті 55). Це конституційне право не м оже бути скасоване або обмеж ене (частина друга статті 22, ст аття 64 Конституції України).

Відповідно до ст.16 ЦК Україн и, кожна особа має право зверн утися до суду за захистом сво го особистого немайнового аб о майнового права та інтерес у; суд може захистити цивільн е право або інтерес способом , що встановлений договором а бо законом.

Спосіб захисту повинен від повідати правовідносинам, що склалися між сторонами та пр изводити до відновлення пору шеного (оспорюваного) права, о скільки саме відновлення так ого права є метою захисту та о дночасно і його призначенням .

Пунктом 3.9. договору на купів лю-продаж №3 від 03.12.2010 року сторо ни передбачили можливість за хисту прав та охоронюваних з аконом інтересів у такий спо сіб як визнання укладеного д оговору дійсним.

З огляду на наведене вище, с уд вважає за можливе захисти ти цивільне право та інтерес відповідача за первісним по зовом шляхом визнання догово ру на купівлю-продаж №3 від 03.12.201 0 р., укладеного між ТОВ “Фірма “Аз” та ПП “Євробуд Грант”, ді йсним.

Враховуючи викладене, суд в важає договір на купівлю-про даж №3 від 03.12.2010 р., укладений між ТОВ “Фірма “Аз” та ПП “Євробу д Грант”, таким, що відповідає вимогам діючого законодавст ва України, у зв' язку з чим зу стрічні позовні вимоги вважа є законними, обґрунтованими, доведеними матеріалами спра ви та такими, що підлягають за доволення.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 Господарського проце суального кодексу України, в ідповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні дог оворів та з інших підстав дер жавне мито покладається на с торони пропорційно розміру з адоволених позовних вимог. С уми які підлягають сплаті за проведення судової експерти зи, призначеної господарськи м судом, витрат, пов' язаних з оглядом та дослідженням реч ових доказів у місці їх знахо дження, оплати послуг перекл адача, адвоката, витрат на інф ормаційне - технічне забезпе чення судового процесу та ін ших витрат, пов' язаних з роз глядом справи покладаються п ри задоволенні позову на від повідача, а при відмові в позо ві - на позивача; при частков ому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно р озміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові вит рати у даній справі слід покл асти на позивача по первісно му позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісн ого позову відмовити повніст ю.

Зустрічний позов задоволь нити повністю.

Визнати дійсним договір на купівлю-продаж №3 від 03.12.2010 р., ук ладений між Товариством з об меженою відповідальністю “Ф ірма “Аз”(01010, м. Харків, вул. Моск овська, 24, кв.21, код ЄДРПОУ 23385942) та Приватним підприємством “Єв робуд Грант”(м. Харків, вул. Ар тема, 18, кв.9, код ЄДРПОУ 14070180).

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю “Фі рма “Аз”(01010, м. Київ, вул. Московс ька, 24, кв.21, код ЄДРПОУ 23385942, п/р 26003026000 106 в АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФ О 322012) на користь Приватного пі дприємства "Євробуд Грант" (м. Харків, вул. Артема, 18, кв. 9, код Є ДРПОУ 14070180, п/р 26004010043337 в АТ "Банк Зол оті ворота" в м. Харкові, МФО 351931) - 85,00 грн. державного мита та 236,00 г рн. витрат на ІТЗ судового про цесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення ск ладений та підписаний 30 травн я 2011 року