Рішення

від 25.05.2011 по справі 5023/3477/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 5023/3477/11

вх. № 3477/11

Суддя господарського суд у Погорелова О.В.

при секретарі судового зас ідання Болтенко А.Ю.

за участю представників ст орін:

позивача - не з"явився, відп овідача - ОСОБА_1 за доруче нням,

розглянувши справу за поз овом Приватного підприємс тва "Буддизайн", м. Харків

до Приватного підприєм ства "Євробуд Грант", м. Харків

про відшкодування шкоди та застосування наслідків неді йсності нікчемного правочин у

та за зустрічним позовом Пр иватного підприємства "Євроб уд Грант", м. Харків

до Приватного підприємств а "Буддизайн", м. Харків

про визнання договору дійс ним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підп риємство “Буддизайн” зверну вся до суду з позовом про відш кодування шкоди, заподіяної йому відповідачем - Приватн им підприємством “Євробуд Гр ант”. Позов обґрунтований ст .ст. 203, 215, 216, 638, 837 ЦК України.

17 травня 2011 року позивач нада в до канцелярії суду уточнен ня до позовної заяви, в якому п росить суд застосувати наслі дки недійсності нікчемного п равочину до договору на вико нання субпідрядних робіт від 03.01.2011 р., укладеного між позивач ем та відповідачем, мотивуюч и свої вимоги тим, що вказаний договір є нікчемним у зв' яз ку з тим, що він суперечить зак ону, порушує господарський п равопорядок та суперечить мо ральним засадам суспільства . Окрім того, позивач посилавс я на зміст висновків, наведен их у акті перевірки ДПІ у Комі нтернівському районі м. Харк ова від 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180. Крім то го, просить суд зобов' язати відповідача відшкодувати шк оду, заподіяну відповідачем у розмірі 11900,00 грн.

Надані уточнення прийняті судом та розгляд справи прод овжений з їх урахуванням.

17 травня 2011 року до господарс ького суду від ПП “Євробуд Гр ант” надійшла зустрічна позо вна вимога, в якій він просить суд визнати дійсним договір на виконання субпідрядних р обіт від 03.01.2011 р., укладений між с торонами.

Зустрічний позов прийняти й судом до розгляду разом з пе рвісним позовом.

17.05.2011 року до господарського суду від позивач по первісно му позову надійшло клопотанн я, в якому він підтримує перві сний позов у повному обсязі т а просить суд розглядати спр аву без участі його представ ника у судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали с прави, враховуючи те, що відпо відно до статті 22 ГПК України, брати участь у судовому засі данні є правом сторони, а не об ов' язком, знаходить правові підстави для задоволення кл опотання позивача за первісн им позовом як такого, що не суп еречить нормам діючого закон одавства.

Представник відповідача з а первісним позовом у судово му засіданні підтримує зустр ічні позовні вимоги у повном у обсязі та просить суд їх зад овольнити. Проти первісного позову заперечує, вважає йог о необґрунтованим та просить в його задоволенні відмовит и.

Враховуючи те, що норми ст.38 Г ПК України щодо обов' язку г осподарського суду витребув ати у сторін документи і мате ріали, що необхідні для виріш ення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторі н подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 К онституції України визначає одним з принципів судочинст ва свободу в наданні сторона ми суду своїх доказів і у дове денні перед судом їх перекон ливості, суд вважає, що господ арським судом, в межах надани х ним повноважень, створені н алежні умови для надання сто ронами доказів та здійсненні всі необхідні щодо витребув ання додаткових доказів, та в важає за можливе розглянути справу за наявними у ній та до датково поданими на вимогу с уду матеріалами та документа ми.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння проти них, всебічно та пов но дослідивши матеріали спра ви та надані учасниками судо вого процесу докази, заслуха вши пояснення представника в ідповідача по первісному поз ову, суд встановив наступне.

03.01.2011 р. між позивачем за перві сним позовом (виконавець) та в ідповідачем за первісним поз овом (замовник) був укладений договір на виконання субпід рядних робіт, за умовами яког о замовник доручає, а виконав ець зобов' язується своїми с илами і засобами на власний р изик виконати у відповідност і до умов цього договору робо ти, а замовник зобов' язуєть ся прийняти ці роботи та опла тити їх: будівельно-монтажні роботи.

Відповідно п.3.1 договору сум а договору складається з акт ів виконаних робіт. Згідно п.3. 2 остаточний розрахунок пров одиться на протязі 5 банківсь ких днів, після підписання ст оронами акту виконаних робіт . Форма оплати - безготівков ий рахунок.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору пер едбачений термін виконання р обіт становить 90 робочих днів з правом дострокового викон ання. Термін виконання робіт може бути збільшений за пого дженням сторін.

За результатами роботи, від повідно до п.5.1 договору, сторо нами складається акт прийман ня виконаних робіт.

На виконання умов спірного договору позивач за первісн им позовом надав, а відповіда ч за первісним позовом прийн яв роботи на загальну суму 3 054 505,19 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справ и підписаними уповноваженим и особами та скріпленими печ атками сторін актами виконан их робіт: від 26.01.2011 р. на суму 499 028,66 г рн., від 26.01.2011 р. на суму 274 288,73 грн., ві д 26.01.2011 р. на суму 226 413,29 грн., від 26.01.2011 р . на суму 98 306,01 грн., від 28.01.2011 р. на су му 115 100,00 грн., від 28.01.2011 р. на суму 100 119 ,36 грн., від 28.01.2011 р. на суму 359 280,00 грн. , від 31.01.2011 р. на суму 335 346,80 грн., від 31 .01.2011 р. на суму 511 974,00 грн., від 31.01.2011 р. н а суму 296 615,04 грн., від 31.01.2011 р. на сум у 238 033,00 грн.

Позивач за первісним позов ом вважає, що спірний договір суперечить закону, порушує г осподарський правопорядок, с уперечить моральним засадам суспільства, а отже є нікчемн им, посилаючись при цьому на а кт перевірки ДПІ у Комінтерн івському районі м. Харкова ві д 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180, у зв' язку з чим просить суд застосувати до правовідносин, які виникл и за згаданим договором насл ідків недійсності нікчемних правочинів на підставі ч.5 ст. 216 ЦК України та просить стягн ути з відповідача за первісн им позовом 11900,00 грн. в якості від шкодування шкоди.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам, с уд зазначає наступне:

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу Укра їни господарським визнаєтьс я зобов' язання, що виникає м іж суб' єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них Господарським Кодексом У країни, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, в т ому числі боржник) зобов' яз аний вчинити певну дію госпо дарського чи управлінсько-го сподарського характеру на ко ристь іншого суб' єкта (вико нати роботу, передати майно, с платити кошти, надати інформ ацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт ( управнена сторона, в тому чис лі кредитор) має право вимага ти від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків. Відповідно д о статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні догово ру, виборі контрагента та виз наченні умов договору з урах уванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного зако нодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст догов ору становлять умови (пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов' язковими відповідно до актів цивільного законод авства. (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК Ук раїни).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладен им, якщо сторони в належній фо рмі досягли згоди з усіх істо тних умов договору. Істотним и умовами договору є умови пр о предмет договору, умови, що в изначені законом як істотні або є необхідними для догово рів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч а б однієї із сторін має бути д осягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК Україн и також передбачено, що госпо дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонам и у передбачених законом пор ядку та формі досягнуто згод и щодо усіх його істотних умо в. Істотними є умови, визнані т акими за законом чи необхідн і для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимо гу однієї із сторін повинна б ути досягнута згода.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України пр и укладенні господарського д оговору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити пр едмет, ціну та строк дії догов ору.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК Укра їни за договором підряду одн а сторона (підрядник) зобов'яз ується на свій ризик виконат и певну роботу за завданням д ругої сторони (замовника), а за мовник зобов'язується прийня ти та оплатити виконану робо ту.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу.

Матеріали справи та поясне ння представників сторін у с удовому засіданні свідчать, що позивач і відповідач як юр идичні особи мають цивільну право- та дієздатність; догов ір був підписаний сторонами в силу вільного волевиявленн я учасників договору відпові дно до статті 627 Цивільного ко дексу України, із досягнення м згоди щодо всіх істотних ум ов договору, договір сторона ми виконувався згідно з його умовами.

Таким чином, матеріали спра ви не містять доказів на підт вердження обставин, з якими з акон пов' язує недійсність п равочину, зокрема: невідпові дності змісту правочину вимо гам Цивільного Кодексу Украї ни, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства; відс утності право- дієздатності сторін правочину; відсутност і свободи волевиявлення учас ників правочину та невідпові дності волевиявлення їх внут рішній волі; не спрямованост і правочину на реальне наста ння правових наслідків, що об умовлені ним; дійсність дого вору позивачем за первісним позовом, всупереч вимог ст.4-3, 33 , 44 ГПК України, не спростована .

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). У цьому разі визна ння такого правочину недійсн им судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, в изначено, що недійсний право чин не створює юридичних нас лідків, крім тих, що пов' язан і з його недійсністю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми” визначений перелік право чинів, які є нікчемними як так і, що порушують публічний пор ядок (ст. 228 ЦК України): правочи ни, спрямовані на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина) правоч ини, спрямовані на знищення, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи, держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на су спільні, економічні та соціа льні основи держави, зокрема : правочини, спрямовані на вик ористання всупереч закону ко мунальної, державної або при ватної власності; правочини, спрямовані на незаконне від чуження або незаконне володі ння, користування, розпорядж ення об'єктами права власнос ті українського народу - земл ею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природним и ресурсами (стаття 14 Конститу ції України); правочини щодо в ідчуження викраденого майна ; правочин, що порушують право вий режим вилучених з обігу а бо обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

При кваліфікації правочин у за статтею 228 ЦК України має в раховуватися вина, яка вираж ається в намірі порушити пуб лічний порядок сторонами пра вочину або однією зі сторін. Д оказом вини може бути вирок с уду, постановлений у криміна льній справі, щодо знищення, п ошкодження майна чи незаконн ого заволодіння ним тощо.

Стаття 215 ЦК України розрізн яє поняття нікчемні та оспор ювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів поляга є в тому, що оспорювані правоч ини припускають дійсними, та кими, що породжують цивільні права та обов' язки. Проте їх ня дійсність може бути оспор ена стороною правочину або і ншою зацікавленою стороною у судовому порядку, тобто в так ому разі існує виключно судо вий порядок (спеціальні прав ила) визнання правочину неді йсним.

Згідно ст. 204 ЦК України - прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність пр авочину, є приписи, які містят ься: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відпо відно з якою у разі недодержа ння вимоги закону про нотарі альне посвідчення односторо ннього правочину такий право чин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК Ук раїни, відповідно з якою у раз і недодержання сторонами вим оги закону про нотаріальне п освідчення договору такий до говір є нікчемним; у абзаці 1 ч . 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схва лення правочину, який вчинен о малолітньою особою за межа ми її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) ма лолітньої особи або одним з н их, з ким вона проживає, або оп ікуном, цей правочин є нікчем ним; тощо.

Позивачем за первісним поз овом, всупереч вимогам ст.ст.4- 3, 33, 34 ГПК України, не доведено об ставин, з якими закон пов' яз ує нікчемність правочину вна слідок порушення публічного порядку - спрямованості пра вочину на порушення конститу ційних прав і свобод людини і громадянина; на знищення, пош кодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Авт ономної Республіки Крим, тер иторіальної громади, незакон не заволодіння ним, та, відпов ідно, вини відповідача за пер вісним позовом.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що договір на вико нання субпідрядних робіт від 03.01.2011 р., укладений між ПП “Будди зайн” та ПП “Євробуд Грант”, н е віднесений законом до нікч емних.

Статтею 207 ГК України передб ачено, що господарське зобов ' язання, що не відповідає ви могам закону, або вчинено з ме тою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспіль ства, або укладено учасникам и господарських відносин з п орушенням хоча б одним з них г осподарської компетенції (сп еціальної правосуб' єктнос ті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади визнан о судом недійсним повністю а бо в частині.

Виконання господарського зобов' язання, визнаного суд ом недійсним повністю або в ч астині, припиняється повніст ю або в частині з дня набрання рішення суду законної сили я к таке, що вважається недійсн им з моменту його виконання. У разі якщо за змістом зобов' язання воно може бути припин ено лише на майбутнє, таке зоб ов' язання визнається недій сним і припиняється на майбу тнє.

Наслідки визнання господа рського зобов' язання недій сним застосовуються після ви знання правочину недійсним в ідповідно до статті 208 ГК Укра їни.

Посилання позивача за перв існим позовом на висновки ак ту перевірки ДПІ у Комінтерн івському районі м. Харкова ві д 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180 суд вважає бе зпідставними, оскільки виход ячи з принципу свободи догов ору, передбаченого статтями 3 та 627 ЦК України, лише сторони вправі визначати умови догов ору та порядок їх виконання. С уд в силу частини 2 статті 4 ГПК України не повинен брати до у ваги положення зазначеного а кту, оскільки зазначений док умент не може встановлювати обов' язкових правил для сто рін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК У країни, яка прямо забороняє в тручання та перешкоджання го сподарській діяльності з бок у контролюючих органів держа вної влади.

Окрім того, норми Цивільног о та Господарського кодексів України відносять питання с тосовно визнання правочинів недійсними до виключної ком петенції суду, а органи держа вної податкової інспекції зг ідно статті 20 Податкового код ексу України не наділені так им правом.

Таким чином, суд поза всяким розумним сумнівом вважає, що не зважаючи на висновки та су дження, висловлені у акті пер евірки ДПІ у Комінтернівсько му районі м. Харкова від 06.04.2011 ро ку №1243/23-3/14070180 - договір на викона ння субпідрядних робіт від 03.0 1.2011 р., укладений між позивачем та відповідачем є правомірн им в силу презумпції, передба ченої статтею 204 ЦК України, до моменту визнання його недій сним у встановленому судовом у порядку.

Суд зазначає, що сторонами в момент вчинення оспорюваног о правочину додержані всі не обхідні вимоги чинного закон одавства України, він підпис аний двома сторонами, в догов орі зазначені всі необхідні умови, що характерні для дого ворів підряду. Крім того, стор они вчинили дії, спрямовані н а виконання договору.

Надані відповідачем за пер вісним позовом в обґрунтуван ня зустрічного позову письмо ві докази свідчать про те, що с пільні дії позивача за перві сним позовом та відповідача за первісним позовом при укл аденні та виконанні договору на виконання субпідрядних р обіт від 03.01.2011 р. були направлен ні на набуття тих прав та обов ' язків, які випливають саме з цього договору. Таким чином , правочин у вигляді договору на виконання субпідрядних р обіт від 03.01.2011 р., укладений між П П “Буддизайн” та ПП “Євробуд Грант”, спрямований на реаль не настання правових наслідк ів, що обумовлені ним.

З огляду на наведене, первіс ні позовні вимоги є необґрун тованими, тому задоволенню н е підлягають.

Щодо можливості захисту ос порюваних прав відповідача з а первісним позовом шляхом в изнання договору дійсним, су д зазначає наступне.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція У країни водночас визнає право кожного будь-якими не заборо неними законом засобами захи щати свої права і свободи від порушень і протиправних пос ягань (частина п' ята статті 55). Це конституційне право не м оже бути скасоване або обмеж ене (частина друга статті 22, ст аття 64 Конституції України).

Відповідно до ст.16 ЦК Україн и, кожна особа має право зверн утися до суду за захистом сво го особистого немайнового аб о майнового права та інтерес у; суд може захистити цивільн е право або інтерес способом , що встановлений договором а бо законом.

Спосіб захисту повинен від повідати правовідносинам, що склалися між сторонами та пр изводити до відновлення пору шеного (оспорюваного) права, о скільки саме відновлення так ого права є метою захисту та о дночасно і його призначенням .

Пунктом 8.4. договору на викон ання субпідрядних робіт від 03.01.2011 року сторони передбачили можливість захисту прав та о хоронюваних законом інтерес ів у такий спосіб як визнання укладеного договору дійсним .

З огляду на наведене вище, с уд вважає за можливе захисти ти цивільне право та інтерес відповідача за первісним по зовом шляхом визнання догово ру на виконання субпідрядних робіт від 03.01.2011 р., укладеного мі ж ПП “Буддизайн” та ПП “Євроб уд Грант”, дійсним.

Враховуючи викладене, суд в важає договір на виконання с убпідрядних робіт від 03.01.2011 р., у кладений між ПП “Буддизайн” та ПП “Євробуд Грант”, таким, щ о відповідає вимогам діючого законодавства України, у зв' язку з чим зустрічні позовні вимоги вважає законними, обґ рунтованими, доведеними мате ріалами справи та такими, що п ідлягають задоволення.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 Господарського проце суального кодексу України, в ідповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні дог оворів та з інших підстав дер жавне мито покладається на с торони пропорційно розміру з адоволених позовних вимог. С уми які підлягають сплаті за проведення судової експерти зи, призначеної господарськи м судом, витрат, пов' язаних з оглядом та дослідженням реч ових доказів у місці їх знахо дження, оплати послуг перекл адача, адвоката, витрат на інф ормаційне - технічне забезпе чення судового процесу та ін ших витрат, пов' язаних з роз глядом справи покладаються п ри задоволенні позову на від повідача, а при відмові в позо ві - на позивача; при частков ому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно р озміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові вит рати у даній справі слід покл асти на позивача по первісно му позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісн ого позову відмовити повніст ю.

Зустрічний позов задоволь нити повністю.

Визнати дійсним договір на виконання субпідрядних робі т від 03.01.2011 р., укладений між Прив атним підприємством “Буддиз айн”(м. Харків, пр. Московський , буд.19/23, кв. 19, код ЄДРПОУ 32868510) та Пр иватним підприємством “Євро буд Грант”(м. Харків, вул. Арте ма, 18, кв.9, код ЄДРПОУ 14070180).

Стягнути з Приватного підп риємства “Буддизайн”(м. Харк ів, пр. Московський, буд.19/23, кв. 19, код ЄДРПОУ 32868510, п/р 260080139968 в ВАТ "Інп ромбанк" МФО 351878) на користь При ватного підприємства "Євробу д Грант" (м. Харків, вул. Артема, 18, кв. 9, код ЄДРПОУ 14070180, п/р 26004010043337 в АТ "Банк Золоті ворота" в м. Харко ві, МФО 351931) - 85,00 грн. державного ми та та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судо вого процесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення скла дений та підписаний 30 травня 2 011 року