Рішення

від 25.05.2011 по справі 5023/3457/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 5023/3457/11

вх. № 3457/11

Суддя господарського суд у Погорелова О.В.

при секретарі судового зас ідання Болтенко А.Ю.

за участю представників ст орін:

позивача - не з"явився, відп овідача - ОСОБА_1., за доруче нням,

розглянувши справу за поз овом Приватного підприємс тва "Ньюкон", с. Соколівське

до Приватного підприєм ства "Євробуд Грант", м. Харків

про відшкодування шкоди та застосування наслідків неді йсності нікчемного правочин у

та за зустрічним позовом Пр иватного підприємства «Євро буд Грант», м. Харків

до Приватного підприємств а «Ньюкон», Кіровоградська о бласть, с. Соколівське

про визнання договору дійс ним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підп риємство “Ньюкон” звернувся до суду з позовом про відшкод ування шкоди, заподіяної йом у відповідачем - Приватним п ідприємством “Євробуд Грант ”. Позов обґрунтований ст.ст. 2 03, 215, 216, 638, 837 ЦК України.

17 травня 2011 року позивач нада в до канцелярії суду уточнен ня до позовної заяви, в якому п росить суд застосувати наслі дки недійсності нікчемного п равочину до договору на вико нання субпідрядних робіт від 03.01.2011 р. та до договору 301/01/11 від 05.01.20 11 р., укладених між позивачем т а відповідачем, мотивуючи св ої вимоги тим, що вказані дого вори є нікчемними у зв' язку з тим, що вони суперечать зако ну, порушують господарський правопорядок та суперечать м оральним засадам суспільств а. Окрім того, позивач посилав ся на зміст висновків, наведе них у акті перевірки ДПІ у Ком інтернівському районі м. Хар кова від 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180. Крім т ого, просить суд зобов' язат и відповідача відшкодувати ш коду, заподіяну відповідачем у розмірі 12000,00 грн.

Надані уточнення прийняті судом та розгляд справи прод овжений з їх урахуванням.

17 травня 2011 року до господарс ького суду від ПП “Євробуд Гр ант” надійшла зустрічна позо вна вимога, в якій він просить суд визнати дійсними догові р на виконання субпідрядних робіт від 03.01.2011 р. та договір №01/01/1 1 від 05.01.2011 р., укладені між сторон ами.

Зустрічний позов прийняти й судом до розгляду разом з пе рвісним позовом.

17.05.2011 року до господарського суду від позивач по первісно му позову надійшло клопотанн я, в якому він підтримує перві сний позов у повному обсязі т а просить суд розглядати спр аву без участі його представ ника у судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали с прави, враховуючи те, що відпо відно до статті 22 ГПК України, брати участь у судовому засі данні є правом сторони, а не об ов' язком, знаходить правові підстави для задоволення кл опотання позивача за первісн им позовом як такого, що не суп еречить нормам діючого закон одавства.

До початку судового засіда ння відповідач за первісним позовом звернувся до суду з з аявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засіданн я в паперовій формі. Вказана з аява розглянута та задоволен а судом як така, що відповіда є нормам чинного законодавст ва.

Представник відповідача з а первісним позовом у судово му засіданні підтримує зустр ічні позовні вимоги у повном у обсязі та просить суд їх зад овольнити. Проти первісного позову заперечує, вважає йог о необґрунтованим та просить в його задоволенні відмовит и.

Враховуючи те, що норми ст.38 Г ПК України щодо обов' язку г осподарського суду витребув ати у сторін документи і мате ріали, що необхідні для виріш ення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторі н подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 К онституції України визначає одним з принципів судочинст ва свободу в наданні сторона ми суду своїх доказів і у дове денні перед судом їх перекон ливості, суд вважає, що господ арським судом, в межах надани х ним повноважень, створені н алежні умови для надання сто ронами доказів та здійсненні всі необхідні щодо витребув ання додаткових доказів, та в важає за можливе розглянути справу за наявними у ній та до датково поданими на вимогу с уду матеріалами та документа ми.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння проти них, всебічно та пов но дослідивши матеріали спра ви та надані учасниками судо вого процесу докази, заслуха вши пояснення представника в ідповідача по первісному поз ову, суд встановив наступне.

03.01.2011 р. між позивачем за перві сним позовом (виконавець) та в ідповідачем за первісним поз овом (замовник) був укладений договір на виконання субпід рядних робіт, за умовами яког о замовник доручає, а виконав ець зобов' язується своїми с илами і засобами на власний р изик виконати у відповідност і до умов цього договору робо ти, а замовник зобов' язуєть ся прийняти ці роботи та опла тити їх: будівельно-монтажні роботи.

Відповідно п.3.1 договору сум а договору складається з акт ів виконаних робіт. Згідно п.3. 2 остаточний розрахунок пров одиться на протязі 5 банківсь ких днів, після підписання ст оронами акту виконаних робіт . Форма оплати - безготівков ий рахунок.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору пер едбачений термін виконання р обіт становить 90 робочих днів з правом дострокового викон ання. Термін виконання робіт може бути збільшений за пого дженням сторін.

За результатами роботи, від повідно до п.5.1 договору, сторо нами складається акт прийман ня виконаних робіт.

На виконання умов спірного договору позивач за первісн им позовом надав, а відповіда ч за первісним позовом прийн яв роботи на загальну суму 3 810 657,65 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справ и підписаними уповноваженим и особами та скріпленими печ атками сторін актами виконан их робіт: від 24.01.2011 р. на суму 354230,14 г рн., від 24.01.2011 р. на суму 114770,02 грн., ві д 24.01.2011 р. на суму 351904,76 грн., від 25.01.2011 р . на суму 121700,00 грн., від 25.01.2011 р. на су му 289256,33 грн., від 17.01.2011 р. на суму 363300,00 грн., від 17.01.2011 р. на суму 130024,41 грн., в ід 04.01.2011 р. на суму 250258,87 грн., від 10.01.2011 р. на суму 515558,76 грн., від 13.01.2011 р. на с уму 610814,86 грн., від 17.01.2011 р. на суму 190917 ,38 грн., від 17.01.2011 р. на суму 517922,12 грн.

Крім того, 05.01.2011 р. між позиваче м за первісним позовом (прода вець) та відповідачем за перв існим позовом (покупець) був у кладений договір №01/01/11, за умов ами якого продавець передає, а покупець приймає та здійсн ює оплату вартості товару на умовах цього договору. Ціни, к ількість, та асортимент зазн ачаються у видаткових наклад них.

Відповідно до розділу 2 пост авка, завантаження-розвантаж ення товару здійснюється пос тачальником.

Згідно з розділом 3 загальна сума договору складає 2 400 000,00 гр н. Оплата здійснюється в наці ональній валюті України у бе зготівковій формі на розраху нковий рахунок продавця прот ягом 180 днів з моменту відпуск у товару. Можлива попередня о плата за товар.

На виконання договору №01/01/11 в ід 05.01.2011 р. позивачем за первісн им позовом було поставлено, а відповідачем за первісним п озовом прийнято товар на сум у 2 331 762,75 грн., що підтверджуєтьс я підписаною уповноваженими особами та скріпленою печат ками сторін видатковою накла дною №060101 від 06.01.2011 р. на суму 2 331 762,75 г рн.

Позивач за первісним позов ом вважає, що спірні договори суперечать закону, порушуют ь господарський правопорядо к, суперечать моральним заса дам суспільства, а отже є нікч емними, посилаючись при цьом у на акт перевірки ДПІ у Комін тернівському районі м. Харко ва від 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180, у зв' яз ку з чим просить суд застосув ати до правовідносин, які вин икли за згаданими договорами наслідків недійсності нікче мних правочинів на підставі ч.5 ст.216 ЦК України та просить с тягнути з відповідача за пер вісним позовом 12000,00 грн. в якост і відшкодування шкоди.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам, с уд зазначає наступне:

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу Укра їни господарським визнаєтьс я зобов' язання, що виникає м іж суб' єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них Господарським Кодексом У країни, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, в т ому числі боржник) зобов' яз аний вчинити певну дію госпо дарського чи управлінсько-го сподарського характеру на ко ристь іншого суб' єкта (вико нати роботу, передати майно, с платити кошти, надати інформ ацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб' єкт ( управнена сторона, в тому чис лі кредитор) має право вимага ти від зобов' язаної сторони виконання її обов' язку.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов' язків. Відповідно д о статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні догово ру, виборі контрагента та виз наченні умов договору з урах уванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного зако нодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст догов ору становлять умови (пункти ), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов' язковими відповідно до актів цивільного законод авства. (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК Ук раїни).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладен им, якщо сторони в належній фо рмі досягли згоди з усіх істо тних умов договору. Істотним и умовами договору є умови пр о предмет договору, умови, що в изначені законом як істотні або є необхідними для догово рів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоч а б однієї із сторін має бути д осягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК Україн и також передбачено, що госпо дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонам и у передбачених законом пор ядку та формі досягнуто згод и щодо усіх його істотних умо в. Істотними є умови, визнані т акими за законом чи необхідн і для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимо гу однієї із сторін повинна б ути досягнута згода.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України пр и укладенні господарського д оговору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити пр едмет, ціну та строк дії догов ору.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК Укра їни за договором підряду одн а сторона (підрядник) зобов'яз ується на свій ризик виконат и певну роботу за завданням д ругої сторони (замовника), а за мовник зобов'язується прийня ти та оплатити виконану робо ту.

Відповідно ст.655 ЦК України з а договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пере дає або зобов'язується перед ати майно (товар) у власність д ругій стороні (покупцеві), а по купець приймає або зобов'язу ється прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грош ову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цьог о Кодексу.

Матеріали справи та поясне ння представників сторін у с удовому засіданні свідчать, що позивач і відповідач як юр идичні особи мають цивільну право- та дієздатність; догов ори були підписані сторонами в силу вільного волевиявлен ня учасників договорів відпо відно до статті 627 Цивільного кодексу України, із досягнен ням згоди щодо всіх істотних умов договорів, договори сто ронами виконувались згідно з їх умовами.

Таким чином, матеріали спра ви не містять доказів на підт вердження обставин, з якими з акон пов' язує недійсність п равочину, зокрема: невідпові дності змісту правочину вимо гам Цивільного Кодексу Украї ни, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства; відс утності право- дієздатності сторін правочину; відсутност і свободи волевиявлення учас ників правочину та невідпові дності волевиявлення їх внут рішній волі; не спрямованост і правочину на реальне наста ння правових наслідків, що об умовлені ним; дійсність дого вору позивачем за первісним позовом, всупереч вимог ст.4-3, 33 , 44 ГПК України, не спростована .

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). У цьому разі визна ння такого правочину недійсн им судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, в изначено, що недійсний право чин не створює юридичних нас лідків, крім тих, що пов' язан і з його недійсністю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми” визначений перелік право чинів, які є нікчемними як так і, що порушують публічний пор ядок (ст. 228 ЦК України): правочи ни, спрямовані на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина) правоч ини, спрямовані на знищення, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи, держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на су спільні, економічні та соціа льні основи держави, зокрема : правочини, спрямовані на вик ористання всупереч закону ко мунальної, державної або при ватної власності; правочини, спрямовані на незаконне від чуження або незаконне володі ння, користування, розпорядж ення об'єктами права власнос ті українського народу - земл ею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природним и ресурсами (стаття 14 Конститу ції України); правочини щодо в ідчуження викраденого майна ; правочин, що порушують право вий режим вилучених з обігу а бо обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

При кваліфікації правочин у за статтею 228 ЦК України має в раховуватися вина, яка вираж ається в намірі порушити пуб лічний порядок сторонами пра вочину або однією зі сторін. Д оказом вини може бути вирок с уду, постановлений у криміна льній справі, щодо знищення, п ошкодження майна чи незаконн ого заволодіння ним тощо.

Стаття 215 ЦК України розрізн яє поняття нікчемні та оспор ювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів поляга є в тому, що оспорювані правоч ини припускають дійсними, та кими, що породжують цивільні права та обов' язки. Проте їх ня дійсність може бути оспор ена стороною правочину або і ншою зацікавленою стороною у судовому порядку, тобто в так ому разі існує виключно судо вий порядок (спеціальні прав ила) визнання правочину неді йсним.

Згідно ст. 204 ЦК України - прав очин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встано влена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність пр авочину, є приписи, які містят ься: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відпо відно з якою у разі недодержа ння вимоги закону про нотарі альне посвідчення односторо ннього правочину такий право чин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК Ук раїни, відповідно з якою у раз і недодержання сторонами вим оги закону про нотаріальне п освідчення договору такий до говір є нікчемним; у абзаці 1 ч . 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схва лення правочину, який вчинен о малолітньою особою за межа ми її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) ма лолітньої особи або одним з н их, з ким вона проживає, або оп ікуном, цей правочин є нікчем ним; тощо.

Позивачем за первісним поз овом, всупереч вимогам ст.ст.4- 3, 33, 34 ГПК України, не доведено об ставин, з якими закон пов' яз ує нікчемність правочину вна слідок порушення публічного порядку - спрямованості пра вочину на порушення конститу ційних прав і свобод людини і громадянина; на знищення, пош кодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Авт ономної Республіки Крим, тер иторіальної громади, незакон не заволодіння ним, та, відпов ідно, вини відповідача за пер вісним позовом.

Таким чином, суд приходить д о висновку, що договір на вико нання субпідрядних робіт від 03.01.2011 р. та договір №01/01/11 від 05.01.2011 р., укладені між ПП “Ньюкон” та П П “Євробуд Грант”, не віднесе ні законом до нікчемних.

Статтею 207 ГК України передб ачено, що господарське зобов ' язання, що не відповідає ви могам закону, або вчинено з ме тою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспіль ства, або укладено учасникам и господарських відносин з п орушенням хоча б одним з них г осподарської компетенції (сп еціальної правосуб' єктнос ті), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади визнан о судом недійсним повністю а бо в частині.

Виконання господарського зобов' язання, визнаного суд ом недійсним повністю або в ч астині, припиняється повніст ю або в частині з дня набрання рішення суду законної сили я к таке, що вважається недійсн им з моменту його виконання. У разі якщо за змістом зобов' язання воно може бути припин ено лише на майбутнє, таке зоб ов' язання визнається недій сним і припиняється на майбу тнє.

Наслідки визнання господа рського зобов' язання недій сним застосовуються після ви знання правочину недійсним в ідповідно до статті 208 ГК Укра їни.

Посилання позивача за перв існим позовом на висновки ак ту перевірки ДПІ у Комінтерн івському районі м. Харкова ві д 06.04.2011 року №1243/23-3/14070180 суд вважає бе зпідставними, оскільки виход ячи з принципу свободи догов ору, передбаченого статтями 3 та 627 ЦК України, лише сторони вправі визначати умови догов ору та порядок їх виконання. С уд в силу частини 2 статті 4 ГПК України не повинен брати до у ваги положення зазначеного а кту, оскільки зазначений док умент не може встановлювати обов' язкових правил для сто рін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК У країни, яка прямо забороняє в тручання та перешкоджання го сподарській діяльності з бок у контролюючих органів держа вної влади.

Окрім того, норми Цивільног о та Господарського кодексів України відносять питання с тосовно визнання правочинів недійсними до виключної ком петенції суду, а органи держа вної податкової інспекції зг ідно статті 20 Податкового код ексу України не наділені так им правом.

Таким чином, суд поза всяким розумним сумнівом вважає, що не зважаючи на висновки та су дження, висловлені у акті пер евірки ДПІ у Комінтернівсько му районі м. Харкова від 06.04.2011 ро ку №1243/23-3/14070180 - договір на викона ння субпідрядних робіт від 03.0 1.2011 р. та договір №01/01/11 від 05.01.2011 р., ук ладені між позивачем та відп овідачем є правомірними в си лу презумпції, передбаченої статтею 204 ЦК України, до момен ту визнання їх недійсним у вс тановленому судовому порядк у.

Суд зазначає, що сторонами в момент вчинення оспорюваних правочинів додержані всі не обхідні вимоги чинного закон одавства України, вони підпи сані двома сторонами, в догов орах зазначені всі необхідні умови, що характерні для таки х договорів. Крім того, сторон и вчинили дії, спрямовані на в иконання договорів.

Надані відповідачем за пер вісним позовом в обґрунтуван ня зустрічного позову письмо ві докази свідчать про те, що с пільні дії позивача за перві сним позовом та відповідача за первісним позовом при укл аденні та виконанні договору на виконання субпідрядних р обіт від 03.01.2011 р. та договору №01/01/1 1 від 05.01.2011 р. були направленні на набуття тих прав та обов' яз ків, які випливають саме з цих договорів. Таким чином, право чини у вигляді договору на ви конання субпідрядних робіт в ід 03.01.2011 р. та договору №01/01/11 від 05.01. 2011 р., укладені між ПП “Ньюкон” та ПП “Євробуд Грант”, спрямо вані на реальне настання пра вових наслідків, що обумовле ні ними.

З огляду на наведене, первіс ні позовні вимоги є необґрун тованими, тому задоволенню н е підлягають.

Щодо можливості захисту ос порюваних прав відповідача з а первісним позовом шляхом в изнання договору дійсним, су д зазначає наступне.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція У країни водночас визнає право кожного будь-якими не заборо неними законом засобами захи щати свої права і свободи від порушень і протиправних пос ягань (частина п' ята статті 55). Це конституційне право не м оже бути скасоване або обмеж ене (частина друга статті 22, ст аття 64 Конституції України).

Відповідно до ст.16 ЦК Україн и, кожна особа має право зверн утися до суду за захистом сво го особистого немайнового аб о майнового права та інтерес у; суд може захистити цивільн е право або інтерес способом , що встановлений договором а бо законом.

Спосіб захисту повинен від повідати правовідносинам, що склалися між сторонами та пр изводити до відновлення пору шеного (оспорюваного) права, о скільки саме відновлення так ого права є метою захисту та о дночасно і його призначенням .

Пунктом 8.4. договору на викон ання субпідрядних робіт від 03.01.2011 року та пунктом 6.3. договору №01/01/11 від 05.01.2011 р. сторони передба чили можливість захисту прав та охоронюваних законом інт ересів у такий спосіб як визн ання укладених договорів дій сними.

З огляду на наведене вище, с уд вважає за можливе захисти ти цивільне право та інтерес відповідача за первісним по зовом шляхом визнання догово ру на виконання субпідрядних робіт від 03.01.2011 р. та договору №01 /01/11 від 05.01.2011 р., укладених між ПП “ Ньюкон” та ПП “Євробуд Грант ”, дійсними.

Враховуючи викладене, суд в важає договір на виконання с убпідрядних робіт від 03.01.2011 р. т а договір №01/01/11 від 05.01.2011 р., укладе ні між ПП “Ньюкон” та ПП “Євро буд Грант”, такими, що відпові дають вимогам діючого законо давства України, у зв' язку з чим зустрічні позовні вимог и вважає законними, обґрунто ваними, доведеними матеріала ми справи та такими, що підляг ають задоволенню.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 Господарського проце суального кодексу України, в ідповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні дог оворів та з інших підстав дер жавне мито покладається на с торони пропорційно розміру з адоволених позовних вимог. С уми які підлягають сплаті за проведення судової експерти зи, призначеної господарськи м судом, витрат, пов' язаних з оглядом та дослідженням реч ових доказів у місці їх знахо дження, оплати послуг перекл адача, адвоката, витрат на інф ормаційне - технічне забезпе чення судового процесу та ін ших витрат, пов' язаних з роз глядом справи покладаються п ри задоволенні позову на від повідача, а при відмові в позо ві - на позивача; при частков ому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно р озміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові вит рати у даній справі слід покл асти на позивача по первісно му позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуал ьного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісн ого позову відмовити повніст ю.

Зустрічний позов задоволь нити повністю.

Визнати дійсним договір на виконання субпідрядних робі т від 03.01.2011 р., укладений між Прив атним підприємством “Ньюкон ” (27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Сок олівське, вул. Шевченко, 68, ЄДРП ОУ 35189702) та Приватним підприємс твом “Євробуд Грант”(м. Харкі в, вул. Артема, 18, кв.9, код ЄДРПОУ 14070180).

Визнати дійсним договір №01 /01/11 від 05.01.2011 р., укладений між При ватним підприємством “Ньюко н” (27641, Кіровоградська область , Кіровоградський район, с. Сок олівське, вул. Шевченко, 68, ЄДРП ОУ 35189702) та Приватним підприємс твом “Євробуд Грант”(м. Харкі в, вул. Артема, 18, кв.9, код ЄДРПОУ 14070180).

Стягнути з Приватного підп риємства “Ньюкон” (27641, Кіровог радська область, Кіровоградс ький район, с. Соколівське, вул . Шевченко, 68, ЄДРПОУ 35189702) на кори сть Приватного підприємства "Євробуд Грант" (м. Харків, вул. Артема, 18, кв. 9, код ЄДРПОУ 14070180, п/р 26004010043337 в АТ "Банк Золоті ворота" в м. Харкові, МФО 351931) - 85,00 грн. держа вного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення ск ладений та підписаний 30 травн я 2011 року