Рішення

від 30.05.2011 по справі 5023/2301/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/2301/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2011 р.                                                            Справа № 5023/2301/11

вх. №

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Булулуков О.О. посв.№228 від 02.12.09 року,

позивача - не з"явився,

відповідача - не з"явився,    

розглянувши справу за позовом  Прокуратура Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави. в особі Управління комунального майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна Харківської міської ради, м. Х-в  

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауба", м. Харків  

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауба", м. Харків  про стягнення заборгованості з орендної плати та пені в сумі 17058,55 грн. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов"язків за договором оренди №1818 від 18.03.2009 року, укладений між Управлінням ком.майна та приватизації Головного управління економики та комунального майна, м. Х-в та ТОВ "Сауба", м. Харків, з урахуванням чого просить суд задовольнити позов та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області  від 01 квітня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 20 квітня 2011 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області  від 20 квітня 2011 року розгляд справи було відкладено на 16 травня 2011 року о 11:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області  від 16 травня 2011 року розгляд справи було відкладено на 30 травня 2011 року о 12:15 годині.

До господарського суду Харківської області 30.05.2011 року від прокурора надійшов супровідний лист з витребуваними судом документами. Крім того, була надана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 23396,67 грн., пені в сумі 2622,32 грн.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі з урахуванням наданих уточнень, та просить суд задовольнити позовні вимоги. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву прокурора як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 17 травня 2011 року повернулась ухвала суду від 01 квітня 2011 року про порушення провадження у справі та ухвала суду від 20 квітня 2011 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України   місцезнаходження відповідача є таким: 61003, м.Харків, Дзержинський р-н, майдан Рози Люксембург, будинок 1/3, офіс 5.38.

Відповідно до вимог  частин 1, 3  ст. 18  Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців",  якщо  відомості,  які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі   №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу,  наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті  органами зв'язку з позначками  “адресат  вибув”,  “адресат  відсутній" і  т.  п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового  процесу  про  вчинення   цим   судом   певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18.03.2009 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) та ТОВ "Сауба" (відповідач) укладений договір оренди № 1818 про оренду нежитлових приміщень 1-го поверху № №15, 15а, 156, 17-:-25 площею 213,2 м та 32/100 частки місць спільного користування приміщень 1-го поверху № №26, 27 площею 10,5 м2, загальною площею 223,7 м2 житлової будівлі , які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Кооперативна, буд. 22, літ "Б-3" та відображаються на обліку управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.03.2009 № 121. Майно передане в оренду з метою використання під майстерню з ремонту одягу.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що набуття відповідачем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначені приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 18.03.2009 року, який скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін.

Згідно п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХV сесії Харківської міської ради V скликання від 03.10.2007р., розрахункова орендна плата  складає 3300,00 грн. в місяць без урахування індексів інфляції.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання-передачі.

Відповідно до п.3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п. 10.1 Договору, зазначений Договір діє з 18 березня 2009 року до 18 лютого 2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов"язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач в свою чергу систематично порушує вимоги діючого законодавства та умови договору оренди, відповідно до положень яких повинен сплачувати оренду у повному обсязі та своєчасно у строк обумовлений договором.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23396,67 грн., не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача    об'єкта    оренди    орендодавцем   орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за період з жовтня 2010р. по квітень 2011 р. виникла заборгованість по орендній платі у сумі 23396,67 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2622,32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні  санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.3.8 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарс          ького кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, предбачено, Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 2622,32 грн. за період з жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року (включно), суд приходить до висновку,  що наданий прокурором розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, тому, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,   суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог надану прокурором до розгляду та продовжити розгляд справи з урахуванням наданих змін.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауба" (61003 м. Харків, пл. Р. Люксембург, 1/3, офіс 5.38, код ЄДРПОУ 35860546) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, ідентифікаційний код 14095412, р/р № 33213871700002 ГУДКУ у Харківській області м. Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24134490, одержувач - УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області) заборгованість по орендній платі станом на 01.04.2011р. у сумі 23396,67 грн., пеню станом на 31.03.2011р. у сумі 2622,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауба" (61003 м. Харків, пл. Р. Люксембург, 1/3, офіс 5.38, код ЄДРПОУ 35860546)  на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл.,  МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) 260,19 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сауба" (61003 м. Харків, пл. Р. Люксембург, 1/3, офіс 5.38, код ЄДРПОУ 35860546)  на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл.,  МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 236,00 грн. витрат за  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                              Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/2301/11 складено та підписано 31.05.2011 року.