Рішення

від 30.05.2011 по справі 5023/2518/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2011 р. Справа № 5023/2518/11

вх. № 2518/11

Суддя господарського суд у Погорелова О.В.

при секретарі судового зас ідання Стешенко О.В.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1., за дор ученням

відповідача - ОСОБА_2., за дорученням

розглянувши справу за поз овом Спеціалізованого рем онтно-будівельного управлін ня "Харківліфт - 1" у формі товар иства з обмеженою відповідал ьністю, м. Харків

до Фірми "Сіверська сла сть - продукт" товариство з об меженою відповідальністю, м. Харків

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позово м, в якому просить суд стягнут и з відповідача 6893,63 грн. збиткі в, які складаються з 6442,40 грн. вар тості виконаних робіт, 216,13 грн. пені, 193,27 грн. інфляційних, 41,83 гр н. трьох відсотків річних, що в иникла внаслідок не належног о виконання відповідачем взя тих на себе зобов'язань за дог овором № 130 СЛ, укладеного між с торонами 26.12.2008 року. Судові витр ати позивач просить суд покл асти на відповідача.

До початку судового засіда ння сторони звернулись до су ду з заявою про фіксацію судо вого процесу за допомогою ве дення протоколу судового зас ідання в паперовій формі. Вка зана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, щ о відповідає нормам чинного законодавства.

26.05.2011 року до господарського суду від позивача надійшла з аява про зменшення суми позо вних вимог, в якій позивач про сить суд прийняти цю заяву та стягнути з відповідача 6736,15 гр н. заборгованості, з яких: 6030,80 гр н. сума основного боргу, 358,54 грн . пеня, 277,41 грн. інфляційні та 69,40 г рн. три відсотки річних. Судов і витрати позивач просить су д покласти на відповідача.

Суд, дослідивши заяву, вислу хавши представника позивача , а також враховуючи те, що, від повідно до статті 22 Господарс ького процесуального кодекс у України, позивач вправі до прийняття рішення по спра ві збільшити розмір позовни х вимог за умови дотримання встановленого порядку досуд ового врегулювання спору у випадках, передбачених статт ею 5 цього Кодексу в цій части ні, відмовитись від позову аб о зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право з мінити предмет або підставу позову шляхом подання письмо вої заяви, приймає надану зая ву до провадження та продовж ує розгляд справи з її урахув анням.

23.05.2011 року до господарського суду від відповідача надійшо в відзив на позовну заяву, в як ому він позов визнає частков о та вказує на те, що сума осно вного боргу складає 5968,40 грн.

В судовому засіданні предс тавник відповідача підтриму є відзив на позовну заяву.

Представник позивача підт римує позов, з урахуванням на даних уточнень.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуальн ого кодексу України, щодо обо в`язку господарського суду в итребувати у сторін документ и і матеріали, що необхідні дл я вирішення спору, кореспонд уються з диспозитивним право м сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України в изначає одним з принципів су дочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх п ереконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, ств орені належні умови для нада ння сторонами доказів та зді йснені всі необхідні дії щод о витребування додаткових до казів, та вважає за можливе ро зглянути справу за наявними у ній та додатково поданими н а вимогу суду матеріалами та документами.

З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги та заперече ння проти них, всебічно та пов но дослідивши матеріали спра ви та надані учасниками судо вого процесу докази, заслуха вши пояснення представника п озивача, представника відпов ідача, суд встановив наступн е.

29.12.2008 року між сторонами був у кладений договір № 130 СЛ (далі - договір), відповідно до умов я кого відповідач передає, а по зивач приймає на себе органі зацію та виконання робіт по ч астковому технічному обслуг овуванню ліфту на об'єкті, заз наченому у додатку № 1 до догов ору, який розташований за адр есою м. Харків, вул. 23-го Серпня, 12-А.

Відповідно до п. 2.1 договору т а додатку № 2 до нього вартість виконаних робіт складала 411,60 г рн. на місяць. Відповідно до до даткової угоди № 1 від 30.11.2009 року вартість робіт було змінено на 474,00 грн. на місяць.

Термін оплати виконаних ро біт - згідно підписаних актів виконаних робіт не пізніше 10 числа наступного місяця (п. 5.4 д оговору).

Факт виконання робіт підтв ерджується актами приймання виконаних робіт ( а.с. 21-27).

Проте, відповідач свої зобо в'язання по договору щодо пов ної та своєчасної оплати вик онаних робіт не виконав, внас лідок чого утворилась заборг ованість у розмірі 5968,40 грн.

02.02.2011 року позивач листом (вих . номер 40) направив відповідач у вимогу про оплату заборгов аності, однак борг відповіда чем погашений не був.

Факт наявності боргу підтв ерджується актом звірки розр ахунків за період з 01.01.2010 року д о 31.10.2010 року, підписаним між сто ронами та скріпленим печатка ми підприємств.

Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та пр авових підстав позовних вимо г і заперечень проти них, суд в иходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу Укр аїни (далі - ГК України) та стат тею 509 Цивільного кодексу Укра їни (далі - ЦК України), господа рським визнається зобов' яз ання, що виникає між суб' єкт ом господарювання та іншим у часником (учасниками) віднос ин у сфері господарювання з п ідстав, передбачених цим код ексом, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, у т ому числі боржник) зобов' яз аний вчинити певну дію госпо дарського чи управлінсько-го сподарського характеру на ко ристь іншого суб' єкта (вико нати роботу, передати майно, с платити гроші, надати інформ ацію тощо), або утримуватися в ід певних дій, а інший суб' єк т (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимаг ати від зобов' язаної сторон и виконати її обов' язку.

Господарські зобов' язання можуть виникати, зокр ема, з господарського догово ру та інших угод, передбачени х законом, а також з угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 стат ті 179 ГК України, господарські договори укладаються за пра вилами, встановленими Цивіль ним кодексом України з ураху ванням особливостей, передба чених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 стат ті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання а бо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено догово ром або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК Україн и встановлено, що зобов'язанн я має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього Кодек су, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 части ни 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 стат ті 610 ЦК України, порушенням зо бов'язання є його невиконанн я або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне вико нання).

Правові наслідки порушенн я зобов' язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідн о до частини 1 вказаної статті , у разі порушення зобов' яза ння настають правові наслідк и, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неус тойки.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення строк оплат и за виконані роботи, відпові дач сплачує позивачу пеню у р озмірі 0,5% від суми боргу за кож ний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Спеціальним законом, що рег улює договірні правовідноси ни між платниками та одержув ачами грошових коштів щодо в ідповідальності за несвоєча сне виконання грошових зобов 'язань, є Закон України "Про ві дповідальність за несвоєчас не виконання грошових зобов' язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємств а, установи та організації не залежно від форм власності т а господарювання, а також фіз ичні особи - суб'єкти підприєм ницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного З акону, платники грошових кош тів сплачують на користь оде ржувачів цих коштів за прост рочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений с таттею 1 цього Закону, обчислю ється від суми простроченого платежу та не може перевищув ати подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни, що діяла у період, за який с плачується пеня. Вказані нор ми є імперативними, стягненн я неустойки (пені) у разі прост рочення грошового зобов' яз ання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господар ського кодексу України визна чено, що пеня за прострочку пл атежу встановлюється за згод ою сторін господарських дого ворів, але її розмір не може пе ревищувати подвійної обліко вої ставки Національного бан ку України.

Відповідно до частини 6 стат ті 232 Господарського кодексу У країни, нарахування штрафних санкцій за прострочення в иконання зобов'язання, якщо і нше не встановлено договором або законом, припиняється че рез шість місяців від дня, ко ли зобов'язання мало бути вик онано.

З наявного в матеріалах спр ави розрахунку пені вбачаєть ся, що позивачем розрахунок п ені здійснено з урахуванням положень зазначених норм зак онодавства, проте не врахова на часткова оплата відповіда чем основної заборгованості за листопад 2009 року, а тому суд дійшов висновку про наявніс ть правових підстав для стяг нення пені у розмірі 352,30 грн. за період з 11.01.2011 року по 30.05.2011 року.

Позивач також просить суд с тягнути з відповідача 69,40 грн. т рьох відсотків річних та 277,41 гр н. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Коде ксу боржник, який прострочив виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення, а також тр и відсотки річних з простроч еної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Судом перевірений розраху нок нарахування трьох відсот ків річних та інфляційних зб итків та встановлено, що пози вачем не врахована часткова оплата відповідачем основно ї заборгованості за листопад 2009 року, а тому задовольняє поз овні вимоги в частині стягне ння 68,67 грн. трьох відсотків річ них та 274,83 грн. інфляційних.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господар сько процесуального кодексу України передбачено обов'яз ок доказування кожною сторон ою тих обставин, на які вона по силається як на підставу сво їх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господар сько процесуального кодексу України господарський суд о цінює докази за своїм внутрі шнім переконанням, що ґрунту ється на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в с удовому процесі всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Стаття 129 Конституції Украї ни встановлює, що судді при зд ійсненні правосуддя незалеж ні і підкоряються лише закон у. Змагальність сторін та сво бода в наданні ними суду свої х доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є од нією із основних засад судоч инства.

Таким чином, вимоги позивач а щодо стягнення з відповіда ча 6664,20 грн. заборгованості обґ рунтовані, підтверджуються д оданими до матеріалів справи доказами, визнані відповіда чем, та суд вважає їх такими, щ о підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст.49 Господарського проце суального кодексу України, в ідповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні дог оворів та з інших підстав дер жавне мито покладається на с торони пропорційно розміру з адоволених позовних вимог. С уми, які підлягають сплаті за проведення судової експерти зи, послуги перекладача, адво ката, витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу та інші витрати , пов'язані з розглядом справи , покладаються: при задоволен ні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача ; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони про порційно розміру задоволени х позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справ і слід покласти на обидві сто рони, пропорційно розміру за доволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Консти туції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України , 173, 174, 232, 343 Господарського кодекс у України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити ча стково.

Стягнути з Фірми "Сіверська сласть-продукт" товариство з обмеженою відповідальністю (61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, 12-А , код ЄДРПОУ 31225982, п/р 2600212001884 в АКБ "Пр авекс-банк" МФО 350493) на користь С пеціалізованого ремонтно-бу дівельного управління "Харкі вліфт-1" у формі товариства з о бмеженою відповідальністю (6 1012, м. Харків, вул. Полтавський ш лях, 28/19 "Д", код ЄДРПОУ 32563804, п/р 26002036508001 в АТ "УкрСиббанк" МФО 351005) - 5968,40 грн . заборгованості, 352,30 грн. пені, 2 74,83 грн. інфляційних, 68,67 грн. три в ідсотки річних, 98,60 грн. державн ого мита та 228,14 грн. витрат на ІТ З судового процесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя Погорело ва О.В.

Повний текст рішення ск ладений та підписаний 01 червн я 2011 року