Рішення

від 07.06.2011 по справі 5023/2745/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/2745/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р.                                                            Справа № 5023/2745/11

вх. № 2745/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Чворда І.І.  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ Фірма "Престиж", м. Донецьк  

до  ПП "Схід", м. Харків  

про стягнення коштів  в сумі 5865 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ"фірма"Престиж" ( позивач) просить суд  стягнути з Приватного підприємства "Схід" ( відповідача) суму боргу  5100 грн, суму штрафу 765 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з*явився, ухвала суду про порушення провадження у справі повернулася до матеріалів справи з відміткою поштового відділення  " за закінченням терміну зберігання"( а.с.23-27).

Позивач підтримує позовні вимоги та  надає в матеріали справи довідку з ЄДРПОУ у відповідності до якої  відповідач знаходиться за адресою : м.Харків, вул.Родникова, буд.3 кв.63.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що  28.12.10 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 1. У відповідності до умов договору позивач зобов*язався передати відповідачу товар, який по якості відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар, наданий позивачем, по погодженим цінам, в кількості та асортименті відповідно до п. 1.2 догоовору ( п.3.1. договору). Датою передачі товару у власність відповідачу являється дата відмітки в товаро-транспортній накладні про приймання товару відповідачем з вказанням дати поставки та підпису відповідаючою особою за приймання товару  від позивача, завіреною печаткою відповідача.( п.3.2 договору). Сторони  також погодили наступний порядок розрахунків -  100 % передплата з доставкою товару відповідачу в строк ---- днів після оплати.; оплата по факту отримання товару відповідачем; відстрочка платежу до 14 календаних дінв з дати поставки товару.( п.4.2 договору). У відповідності до п. 5.3 договору при несвоєчасній або неповній оплаті вартості отриманого товару, відповідач зобов*язався  сплатити штраф в розмірі 15 % від суми вартості неоплаченого товару в строк .

В обгрунтування позовних вимог позивач надає накладну за № 20003827 від 28.12.10  у відповідності до якої відповідач ( в особі директора Скрипченко І.П) отримав у позивача глазурь кондитерську 59 Д капля ящ+ 21 кг вартістю 9185,40 грн. (а.с.8). Сума неоплаченого товару становить 5100 грн. яка на день винесення рішення не сплачена відповідачем.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного суд позовні вимоги в частині стягнення оновного боргу підлягають задоволенню в сумі  5100 грн.

У відповідності до п. 5.3 договору, сторони передбачили, що в разі несвоєчасної або неповної оплати вартості отриманого товару, відповідач сплачує штраф в розмірі  15 % від вартості неоплаченого товару в строк., що становить 765 грн. та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача стягується державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 509 ЦК України, 174 ГК України, 1,2,22,44, 82-85 ГПК України. суд     

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Схід" ( м.Харків, вул.Родникова,б.3 кв.63) код ЄДРПОУ 31225956) на користь ТОВ "Фірма"Престиж" ( м.Донецьк, вул.Бахметська,46 р/р 26006001500001 у ПАО "Всеукраїнський банк розвитку" м.Донецька, МФО 380719, код ЄДРПОУ 31714807) суму основного боргу  5100 грн, штраф 765 грн., державне мито 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Лаврова Л.С.

рішення підписане 10.06.11 року.