Постанова

від 16.06.2011 по справі 11/1141-9/158-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011                                                                                           № 11/1141-9/158-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Борисенко  І.В.

суддів:             

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                   „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”

на рішення                Господарського суду Київської області

від                               21.12.2010

у справі                              № 11/1141-9/158-10 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом                 Приватного підприємства „Підрозділ Альфа - 007”

до                                Товариства з обмеженою відповідальністю

                                    „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”

про                              стягнення 120 021, 21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача          ОСОБА_1. – дов. від 16.05.2011

від відповідача      ОСОБА_2 – дов. від 11.10.2010

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Підрозділ Альфа-007” (надалі – позивач) в червні 2010 року звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом, у відповідності до якого просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” (надалі – відповідач, апелянт) заборгованість за договором у розмірі 120 021,21 грн. (з яких: 106 884,00 грн. – основний борг, 4 278,29 грн. – інфляційні втрати, 1 131,46 грн. – 3% річних та 7 727,46 грн. - пеня).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.07.2010 (залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.08.2010) справу № 11/1141 передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2010 справу прийнято до провадження та присвоєно їй № 11/1141-9/158-10.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 11/1141-9/158-10 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на користь Приватного підприємства „Підрозділ Альфа - 007” основний борг у сумі 106 884,00 грн., 7 727,46 грн. пені, 4 278,29 грн. інфляційних збитків, 1 131,46 грн. – 3% річних, державне мито в сумі 1 200,22 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  заборгованості за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг по охороні об’єкту виконано частково, а саме – послуги, надані позивачем з вересня 2008 по лютий 2010 на суму 179 214,00 грн., відповідачем оплачено лише в сумі 72 330,00 грн., заборгованість становить 106 884,00 грн. Крім того, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, 3% річних та пені, нарахованих на суму заборгованості.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 20.01.2011, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 11/1141-9/158-10 в частині стягнення 25 998,00 грн. основного боргу за договором, 3 662,31 грн. збитків від інфляції, 388,61 грн. – 3% річних, 2 651,37 грн. пені та в цій частині прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення 25 998,00 грн. основного боргу за договором, 3 662,31 грн. збитків від інфляції, 388,61 грн. – 3% річних та 2 651,37 грн. пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення 25 998,00 грн. основного боргу за договором, 3 662,31 грн. збитків від інфляції, 388,61 грн. – 3% річних, 2 651,37 грн. пені є незаконним, прийнятим внаслідок неправильного встановлення судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права.

Апелянт стверджує, що місцевим судом не враховано та не надано оцінки тим обставинам, що сторонами у договорі № 0014 від 18.09.2009 було визначено наступні строки виконання відповідачем грошового зобов’язання:

-          з 18 вересня по 31 грудня 2009 року – 20% до 20 числа поточного місяця, решта (80%) на протязі 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку-фактури на оплату виконаних робіт;

-          з 31 грудня 2009 року – 20% до 20 числа поточного місяця, решта (80%) на протязі 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт або отримання рахунку-фактури на оплату виконаних робіт.

Отже, на думку апелянта, строк виконання зобов’язання по оплаті за період вересень-грудень 2009 визначений вказівкою на подію - підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку-фактури на оплату виконаних робіт. Проте, оскільки відповідачем за час дії договору не було отримано від позивача жодного рахунку-фактури на оплату виконаних робіт, тому строк виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором щодо оплати 80% вартості послуг, наданих позивачем з 18 вересня по 31 грудня 2009, ще не настав.

Представник апелянта (відповідача) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, між Приватним підприємством „Підрозділ Альфа - 007” (як виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” (як замовником) був укладений договір про надання послуг з охорони об’єктів та збереження майна й матеріальних цінностей № 0014 від 18.09.2009 (копія договору – а.с.15).

Відповідно до умов названого договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок з централізованої охорони об’єкту шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна згідно додатку 1, що є невід’ємною частиною договору, яке здано під охорону в установленому порядку за адресою – с. Піщане, вул. Шевченка, 60, Черкаська область (п.1.1 договору).

Згідно з п.6.1 договору охорона об’єктів буде здійснюватись вахтовим методом добовими постами. Кількість постів та вартість наданих послуг, порядок оплати визначається згідно додатку № 2 (протокол договірної роботи).

Фактично надана централізована охорона на об’єктах відповідача оформляється актом виконаних робіт та підписується сторонами (п. 6.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 (п. 11.1 договору).

У відповідності до підписаного сторонами додатку № 2 до договору № 0014 від 18.09.2009 (а.с.17) вартість послуг охорони становить 31 110,00 грн. та оплата здійснюється щомісячно частинами: 20 % - до 20 числа поточного місяця;  решта 80 %  - протягом 3 діб після підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку-фактури на оплату виконаних робіт.

31.12.2009 між сторонами було підписано додаткову угоду №1 (а.с.18), у відповідності до якої сторони дійшли згоди змінити і викласти п.11.1 договору в наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 28.02.2010».

Крім того, 31.12.2009 сторони підписали додаток № 2 до договору № 0014 від 18.09.2009 (а.с.19), відповідно до якого загальна сума оплати послуг в місяць становить 37 332,00 грн. Оплата здійснюється частинами: 20 % до 20 числа поточного місяця, решта 80 % протягом 3 діб після підписання Акту виконаних робіт або отримання рахунку-фактури на оплату виконаних робіт.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг.

У відповідності до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

На виконання умов названого договору позивачем протягом вересня 2009 – лютого 2010 року надавались відповідачу охоронні послуги, що підтверджується наявними у справі актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 178 704,00 грн. (копії актів – а.с. 46-51, 55), які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.  

Предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості послуг охорони у розмірі 106 884,00 грн., а  також пені, інфляційних втрат та 3% річних за прострочку оплати за послуги, надані протягом вересня 2009 – лютого 2010.  

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судовою колегією встановлено, що з огляду на умови укладеного між сторонами договору № 0014 від 18.09.2009 та положення ст.530 ЦК України сторонами договору було визначено наступні строки виконання замовником (ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД») зобов’язання по оплаті за надані за договором послуги:

за період з 18 вересня по 31 грудня 2009 року: 20% - до 20 числа поточного місяця, решта 80% - на протязі 3 банківський днів після підписання Акту виконаних робіт та отримання рахунку-фактури на оплату виконаних робіт;

за період з 31 грудня 2009 року до 28 лютого 2010 року: 20% - до 20 числа поточного місяця, решта 80% - на протязі З банківських днів після підписання Акту виконаних робіт або отримання рахунку фактури на оплату виконаних робіт.

Відповідачем не заперечується наявність заборгованості перед позивачем за вказаний період, проте заперечується сума заборгованості, оскільки відповідач стверджує, що ним за час дії договору не було отримано від позивача жодного рахунку-фактури на оплату виконаних робіт, а тому строк виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором щодо оплати 80% вартості послуг, наданих позивачем з 18 вересня по 31 грудня 2009, ще не настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що ним були направлені відповідачу рахунки-фактури на оплату виконаних за договором робіт на період з 18 вересня по 31 грудня 2009.

В платіжних дорученнях відповідача по оплаті за надані за договором послуги (копії наявні у справі) в графі «Призначення платежу» також відсутні посилання на рахунки-фактури позивача, а наявні лише зазначення реквізитів актів виконаних робіт.   

Таким чином, висновок місцевого суду про те, що разом з актами здачі-прийняття робіт відповідачу позивачем були передані рахунки-фактури на кожну суму по акту, матеріалами справи не підтверджується.

За таких обставин судова колегія погоджується з доводами відповідача про те, що строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті за договором 80% вартості послуг, наданих позивачем з 18 вересня по 31 грудня 2009, ще не настав.

Отже, у відповідної до умов укладеного сторонами договору та наявних обставин у відповідача виникли наступні зобов’язання по оплаті послуг за договором:

- 2 244, 00 грн. (20% вартості робіт за вересень 2009 року);

- 6 222,00 грн. (20% вартості робіт за жовтень 2009 року);

- 6 222,00 грн. (20% вартості робіт за листопад 2009 року);

- 6 222,00 грн. (20% вартості робіт за грудень 2009 року);

- 37 332,00 грн. (100% вартості за січень 2010 року);

- 37 332,00 грн. (100% вартості за лютий 2010 року).

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що відповідачем отримані охоронні послуги оплачено частково, на суму 72 330,00 грн. (в тому числі достроково повністю оплачені послуги за жовтень 2009 та частково - листопад 2009), що підтверджується наступними документами:

-          платіжне доручення № 3665 від 29.12.2009 – на суму 12 330,00 грн.;

-          платіжне доручення № 392 від 02.03.2010 – на суму 30 000,00 грн.;

-          платіжне доручення № 2803 від 18.11.2009 – на суму 10 000,00 грн.;

-          платіжне доручення № 2636 від 10.11.2009 – на суму 20 000,00 грн.

Копії названих документів наявні в матеріалах справи (а.с.а.с. 56-57, 60-61).

Відповідачем не заперечується той факт, що ним не було виконані наступні грошові зобов’язання за договором № 0014 від 18.09.2009, строк виконання яких настав:

- 6 222,00 грн. (20% вартості робіт за грудень 2009 року);

- 37 332,00 грн. (100% вартості за січень 2010 року);

- 37 332,00 грн. (100% вартості за лютий 2010 року).

Всього на суму 80 886,00 грн.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, вартість наданих позивачем послуг на суму 80 886,00 грн. своєчасно, у строк, передбачений договором, не оплатив, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 80 886,00 грн. заборгованості за договором.

В іншій частині – позовні вимоги про стягнення основного боргу задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що ним були направлені відповідачу рахунки-фактури на оплату, а відтак - строк оплати (у відповідності до умов договору) ще не настав.  

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.7.10 договору № 0014 від 18.09.2009 у випадку затримки платежу за надані виконавцем послуги із охорони об’єкту і майна, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки, від неоплаченої суми.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведених положень закону та договору, судова колегія погоджується з доводами позивача про те, що відповідач у зв’язку з порушенням умов договору в частині строків оплати за надані послуги зобов‘язаний сплатити позивачу інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Проте, судовою колегією було зроблено перерахунок інфляційних, річних та пені, виходячи із встановленої судом суми основного боргу відповідача.

За результатами перерахунку судом встановлено наступне:

-          за січень 2010 – основний борг становить 6 222,00 грн., інфляційні втрати складають 112, 00 грн. (індекс інфляції за січень становить 101,8%), 3% річних складають 15,85 грн. (за період з 20.12.2009 по 19.01.2010) та пеня – 108,33 грн. (за період з 20.12.2009 по 19.01.2010 - 31 день);

-          за лютий 2010 – основний борг становить 43 554,00 грн., інфляційні втрати складають 827,53 грн. (індекс інфляції за лютий становить 101,9%), 3% річних складають 53,70 грн. (за період з 05.02.2010 по 19.02.2010) та пеня – 366,84 грн. (за період з 05.02.2010 по 19.02.2010 - 15 днів);  основний борг становить 13 688,40 грн., 3% річних складають 18,00 грн. (за період з 20.01.2010 по 04.02.2010) та пеня – 123,01 грн. (за період з 20.01.2010 по 04.02.2010); основний борг становить 51 020,40 грн., 3% річних складають 50,32 грн. (за період з 20.02.2010 по 03.03.2010) та пеня – 343,86 грн. (за період з 20.02.2010 по 03.03.2010);

-          за березень 2010 – основний борг становить 80 886,00 грн., інфляційні втрати складають 727,98 грн. (індекс інфляції за березень становить 100,9%), 3% річних складають 604,98 грн. (за період з 04.03.2010 по 02.06.2010) та пеня – 4 134,05грн. (за період з 04.03.2010 по 02.06.2010 - 91 день).

Оскільки за період квітень-травень 2010р. інфляція відсутня (була наявна дефляція), то за цій період інфляційні втрати не нараховуються.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства „Підрозділ Альфа - 007” підлягають частковому задоволенню - в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 80 886,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 667,51 грн., 3% річних у розмірі 742,85 грн. та пені в розмірі 5 076,09 грн.

В іншій частині – позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи у відповідності до п.п.2, 3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставами для скасування або зміни цього рішення.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що, оскільки строк виконання даного зобов’язання визначений вказівкою на подію, тобто, підписання акту виконаних робіт та отримання рахунку-фактури на оплату виконаних робіт, проте, оскільки відповідачем не було отримано від позивача жодного рахунку-фактури на оплату виконаних робіт, тому строк виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором щодо оплати 80% вартості послуг, наданих позивачем з 18 вересня по 31 грудня 2009 року ще не настав, а. отже, у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів за даний період.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” підлягає  задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 11/1141-9/158-10 – скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст.49 ГПК України державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.п. 2, 3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі        № 11/1141-9/158-10 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2010 у справі № 11/1141-9/158-10 за позовом Приватного підприємства „Підрозділ Альфа - 007” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” (07526, Київська область, Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9) на користь Приватного підприємства „Підрозділ Альфа - 007” (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, оф. 413, код ЄДРПОУ 35579382; адреса для кореспонденції: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, оф. 703) 80 886 (вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. основного боргу, 5 076 (п’ять тисяч сімдесят шість) грн. 09 коп. пені, 1 667 (одну тисячу шістьсот шістдесят сім) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 742 (сімсот сорок дві) грн. 85 коп. – 3% річних, 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 21 коп. державного мита та 171 (сто сімдесят одну) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В інший частині позову відмовити.

6.  Стягнути з Приватного підприємства „Підрозділ Альфа - 007” (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, оф. 413, код ЄДРПОУ 35579382; адреса для кореспонденції: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, оф. 703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” (07526, Київська область, Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9) 163 (сто шістдесят три) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

7.   Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

8. Матеріали справи № 11/1141-9/158-10 повернути до Господарського суду Київської області.

9. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді